Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:47

Прямий ефір: «Ще ніколи так багато журналістів не балотувалося до Верховної Ради»


Прямий ефір: «Ще ніколи так багато журналістів не балотувалося до Верховної Ради»

Київ-Прага, 5 березня 2002 - Гості київської студії – народний депутат України Олександр Жир і журналіст Микола Вересень (Ситник), і зі Львова – головний редактор часопису «Високий замок» Степан Курпіль.

Зиновій Фрис

Журналісти в політиці – справді, ще ніколи так багато журналістів не балотувалося до Верховної Ради, як цього разу. Я десь читав число 8 – восьмеро журналістів, здається, балотується до Верховної Ради (мене колеги поправлять, якщо це не правильно). В усякому разі, такого ще не було. І тут закономірне нормальне, як мені видається, запитання: що трапилося, чому це відбувається і чи потрібно журналістам іти у велику політику? Я пригадую вибори до російської Державної Думи, це було кілька років тому, пам’ятаю, дуже відомі журналісти були обрані до державної думи, почали вони з’являтися на засіданнях Державної Думи, але вони зникли з екранів телебачення, вони зникли десь з газет, їх не було чути по радіо. І чогось бракувало. Пане Вересень, Вам не здається, що коли Ви зникнете з екрану телебачення, з передачі Табу, українському глядачеві чогось буде бракувати? Іншими словами, чи думали Ви, коли робили свій вибір, про телеглядачів?

Микола Вересень

У нас така шалена свобода слова, що глядачі, читачі чи слухачі й не помітять так зникнення якихось журналістів. Є вибір завжди, власне кажучи. Є вибір – або якось себе самоцензурувати, або під кимось лежати, тобто брехати врешті-решт споживачу інформації, або не виступати. Я знаходив довгий час палеатив, але коли ви запитали мене щодо виборів і журналістики, я вам таку цитату наведу Анджея Вайди (польського видатного режисера другої половини 20 сторіччя), коли його запитали, чому він йде в Солідарність, він сказав: «Знаєте, якби я жив у нормальній країні, я б ніколи не пішов би в Солідарність, я би був собі режисером, але мені важко знімати кіно в цій країні, як тільки буде можливість знімати кіно, я відразу вийду з усіляких політичних політичних об’єднань і продовжу знімати кіно».

Зиновій Фрис

І він вийшов з політики, пане Вересень. А Ви не боїтеся, що Вас політика так туди затягне, що Ви й не зможете звідти вибратися?

Микола Вересень

Знаєте, я об’їхав цілу країну і помітив, що всі питання починаються зі слів «Ви не боїтеся..». Ні! Я не боюсь.

Юлія Жмакіна

Які ще питання саме Вам, Миколо, в контексті «Озимих» ставлять?

Микола Вересень

Що мене дивує реально (може люди звикли до екранного образу такого), але до мене за всі мої поїздки два популістських питання було поставлено. Я тішуся тим фактом, що реально отой популізм «Дайте грошей» і коли людям просто кажеш: «Ви знаєте, я точно підвищу платню лікарям за рахунок вчителів, а вчителям за рахунок лікарів», то всі питання знімаються. Мені здається, українські люди і давно це розуміли – що треба заробляти, насамперед, їм просто влада перешкоджала. Вона казала, що ми потурбуємося про вас. Але мені здається, що люди почали розуміти це більш «об’ємно», більш вразливо.

Юлія Жмакіна

Миколо, про гроші. Що вигідніше все таки – бути журналістом чи народним депутатом?

Микола Вересень

Ви на загал питаєте чи як?

Юлія Жмакіна

Так, на загал, а також про – чи були пропозиції купити Ваше ім’я (або не Ваше), приклади...

Микола Вересень

Були, були, і багато, але мала ціна.

Зиновій Фрис

Ха-ха, дякую за відвертість, пане Вересень!

Микола Вересень

Я кажу: давайте мільйон, і ми почнемо переговори. Мільйона ніхто не пропонував, отже якось не вдало було.

Зиновій Фрис

Дякую. До нас долучився по телефону пан Піховшек. Але ще раніше долучився до нас Степан Курпіль зі Львова. Степане, просте запитання, і хотілося б почути таку ж просту і відверту відповідь – чому Ви йдете в політику?

Степан Курпіль

Насамперед тому, що треба робити реальну політику і пора вже щось конкретне робити. Річ у тім, що я не тільки журналіст, але й підприємець і доволі успішний. Ми збудували видавничий дім «Високий замок» - таку собі маленьку процвітаючу вільну країну, яка може бути моделлю великої держави. Насамперед, нашому суспільству потрібна правда і об’єктивність, ми пишемо правду. Нашому суспільству потрібна економічна незалежність, власне, ми можемо говорити правду тільки тому, що ми здобули економічну незалежність, побудувавши власну друкарню, де друкується не тільки преса про-урядова, пропрезидентська, але й опозиційна. І це, до речі, створює чимало різних проблем, тому що буквально два тижні тому була спроба схилити нашого механіка вивести з ладу поліграфічну машину. Зараз Григорій Швець у лікарні, це дуже боляче, прикро, бо він пережив нервовий стрес, і це дало ускладнення на серце. Але він сказав, що «ми не повинні відступити», я був у нього в лікарні, він каже – ні, ми повинні боротися. Врешті-решт, наша газета, наш видавничий дім створив 500 нових робочих місць. Ми отримали західну інвестицію в поліграфію – близько трьох мільйонів доларів, наша держава повинна платити податки, і громадяни повинні, і підприємці повинні платити. Так от видавничий дім також заплатив минулого року три мільйони гривень різних податків, і зрештою Високий замок недавно отримав європейську премію фундації «Цайт Штіфтунґ» (Молода преса східної Європи). Це свідчить про європейське визнання нашого вибору, і Україні, власне, потрібен також європейський вибір, і оці меншовартісні заяви нашого керівництва, що в Європі нас не чекають, абсолютно шкідливі для держави. Нас ніде не чекають. Ми повинні просто чітко заявити, що ми хочемо в Європу, тоді нас будуть поважати і будемо туди рухатись.

Степан Курпіль

Я сподіваюся, що я буду не менш успішним політиком, ніж редактором. А тут є дуже бойова команда, яка здатна не тільки утримати рівень Високого замку, а й суттєво розвинути і якісно підняти його. Адже нас відзначили за високу якість журналістики і за відстоювання принципів свободи преси.

Зиновій Фрис

Дякую. Третій кандидат в народні депутати, журналіст телеканалу «1+1» Вячеслав Піховшек. Пане Вячеславе, я вже запитував наших гостей, і Ви скажіть, будь ласка, чи не проявляєте надмірний егоїзм, коли покидаєте телеканал (очевидно, Ви вже не зможете з’являтися на телеекранах) і йдете в політику? Чи думали Ви при цьому про свого глядача?

Вячеслав Піховшек

По-перше, наш закон цього не забороняє. Себто в разі обрання депутатом я можу кинути, а можу й не кинути канал «1+1», це буде залежати від керівництва каналу. Себто, таких прецедентів не було в нашій історії, щоб людина, яка обрана народним депутатом, вела якусь телевізійну програму. Але в принципі я хочу, щоб ви розуміли, що закон в нас цього не забороняє.

Зиновій Фрис

Але з іншого боку, Вячеславе, це буде не зовсім етично. Все таки Ви в партії Демократичний союз, і тут є певний конфлікт інтересів, і очевидно, Ви би самі мали зробити вибір – з’являтися чи не з’являтися на телеекрані.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG