Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:18

Близький схід. Афганістан


Близький схід. Афганістан

Прага, 7 березня 2002 – Криваві події на Близькому сході і бої американських спеціальних підрозділів із загонами Аль-Кайди і талібану в Афганістані і далі залишаються у центрі уваги західної преси. Оглядачі коментують також становище на Балканах, зокрема успішне сформування місцевого керівництва краю Косово, а також реакцію сербів на міжнародний судовий процес над Мілошевичем. Коментуючи недавні саудівські мирні пропозиції у справі врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, оглядач німецької газети «Ді Вельт» Міхаель Штурмер пише, що близькосхідна криза нині сягнула вершини. І це якраз той момент, як вважає автор, коли слід шукати виходу із цієї ситуації. При цьому вихідним пунктом для відновлення переговорного процесу, на думку автора, мали б стати останні мирні пропозиції саудівського коронного принца Абдулли, які передбачають визнання арабськими країнами Ізраїлю за його повернення до кордонів, що існували до війни 67-го року. Саме цю ідею під назвою «мир за землю» передбачала близькосхідна угода, якої сторони досягли в Осло 93-го року. До відновлення близькосхідного мирного процесу, як підкреслює Штурмер, крім арабських країн мали б активніше прилучитися Сполучені Штати і Європа. За цих умов, як вважає на закінчення автор, можна було б сподіватися на відновлення миру на Близькому сході.

Тим часом оглядач іншої німецької газети «Зюддойче цайтунґ» Томас Авенаріус коментує ситуацію в Афганістані, де перехідному урядові так і не вдалося установити контроль над провінціями. Автор задає радше риторичне запитання: чи допомогло би сформування афганської національної армії, як вважає значна частина спостерігачів, гарантувати у цій країні безпеку? Автор тут же висловлює сумнів. На його думку, військові підрозділи цієї армії продовжували б служити інтересам своїх племен і фракцій. Іншу проблему створює можливість демобілізувати нинішню так звану коаліційну армію, тобто провінційні загони бойовиків, які часто сточують між собою запеклі міжусобиці. Ця армія налічує два мільйони осіб, які мають на утриманні родини. Хоча автор бачить серйозну небезпеку у збереженні цих сил, проте він підкреслює, що за умов крайньої убогості і браку праці в Афганістані демобілізація цих людей теж була би небезпечна.

На додаток, як підкреслює на закінчення коментатор газети «Зюддойче цайтун», японське керівництво, представники якого пообіцяли під час конференції донорів у Токіо надати 4 з половиною мільярди доларів на розбудову афганської армії, поки що не дали ані долара.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG