Івано-Франківськ, 11 березня 2002 - Поки до конкретних дій щодо представників засобів масової інформації не вдаються. Однак, як відомо, від погроз до реальних дій завжди один крок.
Одна журналістка івано-франківської муніципальної телерадіокомпанії “Вежа” подала заяви до управління внутрішніх справ та служби безпеки України.
Вона просила колег не афішувати її прізвища і повідомила, що стала черговою жертвою залякувань напередодні виборів. Як же розгорталися події, які вже стали такими типовими для сьогодення?
Пані Тетяна поверталась увечері з роботи. Перед входом до її помешкання в приватному секторі Івано-Франківська її вже очікував червоний фольксваген. Двоє молодиків вийшли з авто, підійшли до журналістки з, буцімто, пропозицією познайомитись. І при цьому були доволі настирливими. Один з них постійно хапав її за руки. З подальшої розмови вона зрозуміла, що невідомі добре обізнані з тим, де і ким вона працює. Врешті, незнайомці в брутальній формі порадили журналістці змінити місце роботи. В іншому випадку, якщо переможе один з кандидатів на вибори міського голови в Івано-Франківську, то телерадіокомпанію, яку вона представляє, і її особисто очікують великі неприємності.
Окрім психологічного тиску, чоловіки робили постійні непристойні натяки. Украй переляканій журналістці врешті вдалося вирватись і сховатись у помешканні. Варто зауважити, що подібні ситуації виникали в Івано-Франківську вже неодноразово. Однак журналісти не вважали за потрібне звертатися до правоохоронних органів, оцінюючи такі дії як побутовий бандитизм. Напередодні ж виборів ситуація набирає зовсім іншого забарвлення. Представники прикарпатських мас-медіа усвідомлюють, що право на поширення інформації може їм дорого коштувати. І не лише у зв’язку із судовими позовами. Це може суттєво позначитись на їхньому здоров’ї.
Одна журналістка івано-франківської муніципальної телерадіокомпанії “Вежа” подала заяви до управління внутрішніх справ та служби безпеки України.
Вона просила колег не афішувати її прізвища і повідомила, що стала черговою жертвою залякувань напередодні виборів. Як же розгорталися події, які вже стали такими типовими для сьогодення?
Пані Тетяна поверталась увечері з роботи. Перед входом до її помешкання в приватному секторі Івано-Франківська її вже очікував червоний фольксваген. Двоє молодиків вийшли з авто, підійшли до журналістки з, буцімто, пропозицією познайомитись. І при цьому були доволі настирливими. Один з них постійно хапав її за руки. З подальшої розмови вона зрозуміла, що невідомі добре обізнані з тим, де і ким вона працює. Врешті, незнайомці в брутальній формі порадили журналістці змінити місце роботи. В іншому випадку, якщо переможе один з кандидатів на вибори міського голови в Івано-Франківську, то телерадіокомпанію, яку вона представляє, і її особисто очікують великі неприємності.
Окрім психологічного тиску, чоловіки робили постійні непристойні натяки. Украй переляканій журналістці врешті вдалося вирватись і сховатись у помешканні. Варто зауважити, що подібні ситуації виникали в Івано-Франківську вже неодноразово. Однак журналісти не вважали за потрібне звертатися до правоохоронних органів, оцінюючи такі дії як побутовий бандитизм. Напередодні ж виборів ситуація набирає зовсім іншого забарвлення. Представники прикарпатських мас-медіа усвідомлюють, що право на поширення інформації може їм дорого коштувати. І не лише у зв’язку із судовими позовами. Це може суттєво позначитись на їхньому здоров’ї.
