Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 18:01

Українська Прага – особлива сторінка в історії стосунків між Україною та Чеською Республікою


Українська Прага – особлива сторінка в історії стосунків між Україною та Чеською Республікою

Прага, 11 березня 2002 - Колись давно, понад 120 років тому, в одному празькому видавництві зійшлись видатні чеські просвітителі Павел Шафаржік і Карел Гавлічек Боровський. З завзяттям вартим поваги вони взялись за непросту справу: видати поза теренами царської Росії Шевченків «Кобзар», причім видати так, щоб до нього ввійшли всі, так звані крамольні твори поета, тобто вилучені царською цензурою. Було багато хвилювання, перешкод і зрозумілого страху, але задум вдалось втілити. 1876-ого року у видавництві Ґрегора в Празі побачило світ перше не цензуроване видання «Кобзаря.»

Це видання, а також інші, наприклад петербурзький «Кобзар» з оригінальними гравюрами на міді ще 60 років тому були експонатами унікального Українського музею в Празі. Мова про Музей визвольної боротьби України, заснований у столиці тодішньої Чехословаччини 1925-ого року групою видатних представників української еміграції. Всього за три десятиліття свого існування в Музеї накопичилось стільки експонатів, присвячених Шевченкові, що був утворений спеціальний розділ колекції. Шевченкіана Українського музею в Празі включала і прижиттєві видання великого поета, його твори в перекладі на багато світових мов. До збірки входила також фотографії, листи і рукописи поетових сучасників. Наприклад, фотографічне видання з оригіналу Шевченка «Посланія до Шафарика», яке 1863-ого року Василь Білозерський подарував до Львівського Народного дому.

Образотворча Шевченкіана в празькому Українському музеї пишалась, наприклад, портретами Кобзара скульптора Михайла Гаврилка, художників Петра Омельченка, Олени Кульчицької, Василя Касіяна. Серед творів і портрет поета, написаний олією Богданом Лепким. Факт маловідомий, однак є свідоцтва, що перебуваючи в таборі інтернованих у Зальцведелі, що в Німеччині, Богдан Лепкий не раз міняв перо на пензель. Портрет Шевченка відомий поет виконав саме там.

Український музей у Празі видавав свій часопис. Березневе, Шевченківське число «Вістей» Музею за 1936-ий рік захоплено повідомляло своїх читачів про нові надходження до збірки і розповідало про відзначення Шевченківських днів українськими громадами повсюди у світі.

Та український Музей в Празі та його Шевченкіану спіткала драматична доля. В 1945 році з допомогою спеціального десанту, який прибув до тодішньої Чехословаччини з Радянського Союзу, Музей було ліквідовано. Його безцінна збірка розпорошена між Москвою, Києвом, Братиславою і Прагою, а частково знищена. Та рукописи, як відомо, не горять. Пошук колекцій Музею приносить плоди, а тому вже нині можна сказати, що як Шевченкіана, так і в цілому збірка українського Музею в Празі повільно, та все ж постає з попелу. Частково віднайдені колекції, зокрема, в Празі, дають уяву про славу і багатство української Праги.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG