Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:09

Чому російські шовіністи не посилаються при згадках про Україна на Кіндрата Рилєєва?


Чому російські шовіністи не посилаються при згадках про Україна на Кіндрата Рилєєва?

Прага, 11 березня 2002 – Нинішнім російським шовіністам типу телекоментатора ГРТ Лєонтьєва легше посилатися, при згадках про Україну, на такого російського діяча, як Павло Пестель, аніж на Олександра Герцена, чи Кіндрата Рилєєва. Чому в Москві, де так багато люблять говорити про демократію, майже ніколи не згадують про демократизм і повагу до національного самовизначення неросійських народів з боку саме російських демократів?

Колись саме Олександр Герцен характеризував шовінізм багатьох російських демократів словами про те, що російський демократ закінчується там, де починаються кордони російської імперії. Хоча сам, якщо виключати деякі політичні непорозуміння, завжди виступав за вільне самовизначення всіх народів російської імперії. Наприклад, щодо України він писав: «Ми проти імперії, тому ми за народ... Україна мусить бути вільною».

Подібно до Олександра Герцена вважав і Кіндрат Рилєєв, вони обидва застерігали, під західним впливом, як і багато українців, проти московської культурно-історичної традиції, яка виступала в таких явищах, як російський деспотизмі великодержавний шовінізм, сполучені з російським імперіалізмом.

Недарма у нещодавніх антиукраїнських і антидемократичних випадах російського шовініста, телекоментатора ГРТ Михаіла Лєонтьєва, звучали посилання якраз на російського військового-декабриста Павла Пестеля, котрий виступав проти самовизначення неросійських народів і особливо проти унезалежнення України: «Малоросія ніколи не була й бути не може самостійною...Відтак вона повинна поступитися своїм правом бути окремою державою»,- підкреслював голова Південного товариства декабристів на початку ХІХ століття. І нині у Москві серед політичних верхів багато однодумців Пестеля щодо долі України, вони краще сто раз згадають про ці слова командир російського піхотного полку аніж хоч раз звернуться з приводу історичної долі України до думок Олександра Герцена чи Кіндрата Рилєєва. До речі, Рилєєв був одним із керівників тих же декабристів але суттєво відрізнявся від Павла Пестеля у демократизмі, особливо , що стосується України. У Рилєєва, в поемі «Войнаровський», Мазепа позитивний політик, що веде боротьбу за свободу України із самовладством Петра Першого. Або ж прочитайте такі поетичні твори Рилєєва, як поему «Наливайко» чи думу «Богдан Хмельницький» і ви не здивуєтеся, чому український етнограф Микола Маркевич написав Кіндратові Рилєєву «ви звеличуєте цілий народ».

Тому коли ми сьогодні кажемо про антиукраїнську риторику чи мера Москви Юрія Лужкова, чи таких, як московський журналіст Міхаіл Лєонтьєв, то можемо сказати що актуальність оцінок Герцена для них актуальна й сьогодні. І нинішні великоруські шовіністи нічим не відрізняються ні від Петра Валуєва, ні від керівників Третього відділення, котрі вважали, що українське питання - це корінна проблема єдності імперії...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG