Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:59

Як виглядає передвиборчий процес у Чеській республіці


Як виглядає передвиборчий процес у Чеській республіці

Прага, 18 березня 2002 - У той час, як все більше українців стають свідками жорсткої передвиборної боротьби між партіями-кандидатами до українського парламенту, у сусідній Чехії передвиборча боротьба тільки набирає обертів. Вибори до місцевого парламенту відбудуться через два з половиною місяці. Поза тим вони не залишають у пересічних громадян гіркого присмаку у роті: прагнучи до ЄС, чехи вчаться цивілізовано вести політичну гру.

Перше весняне тепло вже розбурхало чеських політиків: агітувати за правий блок вийшов на традиційний вічовий майдан Праги – площу святого Вацлава – лідер блоку Петр Цибулка. На ньому – фермерська сорочка у велику клітку й брезентові штани з глибокими кишенями на колінах. Уважні до передвиборчих гасел чехи зупиняються й ставлять запитання: як ви втілите свою реформу, так би мовити, з низів? Як ви реформуєте медичну галузь? Скільки можна таврувати комуністів? І так далі.

Двоє поліцейських неподалік спокійно їдять морозиво. Рівно о пів на четверту мітинг закінчиться й кандидат оперативно перебереться на іншу «точку». До початку виборів він має об’їхати усю країну.

Але це не означає, що Петра Цибулка таки оберуть до парламенту. Якраз навпаки.

«Зустрічі з виборцями на майданах у нас вже стали своєрідною традицією. У нас революція відбулася на вулиці. Але партії, які мають реальні шанси виграти на виборах, рідше обирають таку дешеву стратегію. Нею радо послуговуються ті, хто не має ані найменшого шансу потрапити до парламенту» Так вважає відомий чеський політолог, викладач політології у Карловому університеті Томаш Лебеда.

Доля правих у Чеській республіці багато у чому нагадує долю правих українських. Ім. ніхто не заважає, відтак вже давно ніхто не слухає. Чехія прагне в ЄС. І ті політики, які роблять ставку на європейський вибір, тут мають більшість. Три з чотирьох провідних політичних партій - четверта: комуністи – обіцяють привести чехів у єдину Європу. Конкурентна боротьба між ними розігрується з тонкістю режисури.

«Тільки вгору!» - говорить гасло нині правлячої Громадянської соціал-демократичної партії у чоловічих туалетах у метро. Ті самі соціал-демократи, негласні фаворити найпопулярнішого приватного телеканалу «Нова», сміються над собою у рейтинговій гумористичній програмі. А навздогін і над іншими партіями, щоправда дошкульніше й дещо уїдливіше. Прямої політичної реклами на телебаченні й у пресі - якщо це тільки не партійна газета – просто не буває. Зате бувають телевізійні дебати. Кандидати від партій змагаються як римські гладіатори: чесно й до першої крові.

Відверта політична реклама у Чехії процвітає в Інтернеті. Кожна партія має свою Інтернет-сторінку, через яку висловлює власні ідеї й спілкується з виборцями. Сторінки не створюються під вибори, як це робіться в Україні Тому задовго до голосування кожен другий чех вже знає, кому віддати свій голос. За кілька тижнів до виборів гасла з Інтернету перемандровують на біг-борди – це і є передвиборча агітація по-чеськи.

Цікаве явище являє собою комуністична партія Чехії. Десять років тому, попросивши публічно пробачення за минулі помилки, чеські комуністи так і залишилися на політичному олімпі. Їх мало показують по телебаченню, про них не пишуть газети. Але вони мають свої власні. Жодна інша партія не похвалиться кращою передвиборчою агітацією у регіонах, ніж комуністи: газети сорокарічної давності животіють їхнім коштом, щодня друкуючи гасло: «Дехто про людей, ми – з людьми». Плебс й сексуальні меншини – це їхній основний виборець. Саме вони провели до чеського парламенту закон, що дозволив брати одностатеві шлюби, але заборонив адаптувати таким парам дітей.

Ну а що ж чеські олігархи?

На відміну від України, вони не засновують партій і не купують ЗМІ. Більшість чеських ЗМІ давно купили німці, чи то австрійці, чи швейцарці. Вони просто роблять медіа-бізнес, не втручаючись відкрито у виборчі перегони. А вже чеські політики, прийшовши до влади, коригують у силу своїх можливостей редакційний апарат. У Чехії існує тенденція: після кожних виборів як правило відбувається зміна керівного складу у провідних ЗМІ. Минулого року така зміна, щоправда на державному каналі чеського телебачення призвела до міжнародного скандалу. Тоді на захист свободи преси став сам президент Гавел, який, до речі, ніколи не втручається у передвиборчий процес до парламенту.

«Мені жаль, що в Україні немає такої людини як Гавел. Чеський президент ні відкрито, ні в кулуарах не підтримує жодну партію. Він є надпартійна людина. Дай Бог в Україні мати такого президента».

Це була думка українця, який понад десять років мешкає у Чеській республіці.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG