Доступність посилання

ТОП новини

“Вибори 2002: поразка чи шанс для демократії”: як проходить передвиборча кампанія в регіонах і по всій Україні


“Вибори 2002: поразка чи шанс для демократії”: як проходить передвиборча кампанія в регіонах і по всій Україні

Київ-Прага, 18 березня 2002 –

Ірина Халупа (Прага):

Наша тема на 18 березня: як проходить передвиборча кампанія в регіонах і по всій Україні. Про це з нами сьогодні будуть розмовляти редактор Інтернет-порталу “Політична Україна” Комітету виборців України Андрій Дуда, наша львівська журналістка Галина Терещук, колега з Донецька Сергій Гармаш і відомий політолог Ігор Лосєв.

Якими будуть ці вибори? Багато говорять, що вони будуть сфальсифікованими, не будуть чесними, в ніякому разі не будуть демократичними, але є і інша, протилежна думка, яка вважає, що український виборець все-таки розумний, і його не так легко обдурити.

Все ж таки, у Києві постійно відбуваються різні круглі столи, різні заходи, де намагаються розумні люди міряти якимось чином цей рівень демократичності, відкритості, які ці вибори мають віддзеркалювати. І, власне, “Вибори 2002: поразка чи шанс для демократії” – це питання з’ясовували учасники сьогоднішнього “круглого столу”, який був організований Інститутом політики за фінансової підтримки Фонду Фрідріха Еберта.

Вони дійшли висновку, що ця виборча кампанія все ж більш демократична за минулу, проте менш демократична, ніж у цивілізованій Європі.

З подробицями наш кореспондент Віктор Міняйло:

Круглий стіл тривав рекордно короткий для подібного заходу час – рівно дві години. Однак, за цей термін політики, аналітики з політологами та журналісти проаналізували програмні документи суб‘єктів виборчого процесу, обговорили головні види порушень і з‘ясували, наскільки новий парламенти буде ближче до Європи.

Так голова Комітету виборців України Ігор Попов, зокрема, наголосив, якщо адмінресурс не збільшиться, то можна буде говорити, що вибори пройшли більш-менш чесно. А найбільше порушень його організація зафіксувала в регіонах:

“Чим далі у ліс, тим товстіші партизани. Тобто, чим далі від Києва, тим загальний рівень порушень стає більш цинічним. Тут є міжнародні спостерігачі, тут люди більш освічені. А у маленькому селі усі живуть поряд і люди навіть бояться скаржитися”.

А хто не боїться скаржитися, апелює до Європейських структур. Головний редактор журналу “Політична думка” Олександр Дергачов вважає, що ці вибори не наблизять Україну до Європи. Він переконував учасників круглого столу, що влада зацікавлена герметизувати Україну від впливів західних демократій.

Говорить Олександр Дергачов:

“Ці вибори продемонструють Європі Україну, як державу, де демократія дуже слабка. Де влада, декларуючи прихильність до європейських стандартів, їх порушує, задля того, щоб зберегти свої реальні позиції і свій вплив”.

Визначити основні підсумки круглого столу я попросив його організатора, директора Інституту політики Миколу Томенка:

“Ступінь демократичності виборчого процесу 2002 року, за тими документами, які лідери партій написали, є на порядок вищим, чим реальна практика, у якій ці вибори здійснюються. Ми побудували круглий стіл в такий спосіб, щоб звернути увагу, що програмні документи партій є серйозним кроком вперед. Але реальна практика виборчих компаній говорить про те, що ми не можемо апелювати термінами “демократичний виборчий процес” чи “демократичні вибори”.

Ірина Халупа:

Шановні гості, ось прозвучали такі слова з вуст голови Комітету виборців, що найбільше порушень в передвиборчій кампанії відбуваються в регіонах. У нас на зв’язку телефоном і в студії – наші колеги з регіонів.

Галино, ти львівська журналістка. Зараз у Львові перебуває пан Ющенко і, звичайно, агітує за свій блок. Ющенко вчора, виступаючи по телебаченню на львівському телеканалі “Міст” сказав, що від волі виборців Західної України значною мірою залежить доля виборів. На думку пана Ющенка, львівський виборець думаючий, і на нього важко тиснути.

Пан Ющенко також вважає, що Львів є однією з політичних столиць України.

Галино, в кому настрої відбувається виборча кампанія у Львові? Львів є великим містом, а як воно виглядає, власне, у регіонах, по регіонах. Ті порушення, про які згадував пан Попов, - вони є кричущими, чи все це відбувається, радше, на якомусь такому “рафінованому”, інтелігентному рівні?

Галина Терещук:

Добрий вечір, Ющенко ще у Львові зазначив, що, коли він потрапив на Львівщину, то відчув, що він у 70-х роках.

На кожному кроці були плакати блоку “За Єдину Україну”, тобто “Жінки за майбутнє” – “За Єдину Україну”, діти – “За Єдину Україну”, ненароджені – “За Єдину Україну”, я б ще додала, мертві душі – теж “ “За Єдину Україну”, але , очевидно, у списках ці мертві душі, все ж таки, будуть.

Але, якщо говорити про вибори до парламенту, як на мене, я абсолютно не агітую, це тільки мої спостереження, що на Львівщині їхня доля вже відома, тому що галичани голосуватимуть за блок Віктора Ющенка і за Юлію Тимошенко.

Є навіть такі смішні випадки, коли на приватному підприємстві половина робітників підтримує блок Віктора Ющенка, половина – Юлію Тимошенко, і люди на перекурах між собою не розмовляють. Ось така доволі кумедна ситуація на Львівщині.

Така ситуація і по селах в регіонах, але зауважу, що це не лише моя думка, а й Комітету виборців, які постійно проводять прес-конференції, постійно повідомляють журналістам про певні порушення, про те, що плакати блоку “За Єдину Україну”, вони, здебільшого, вивішуються там, де приїжджає губернатор, його заступник чи хтось інший... а в селі не дуже вивішують, бо люди знімають провладні заклики.

Голова селищної ради думає, як йому жити 1-го числа, чи його не висміють його родичі, бо на Галичині доволі значною є думка родини, друзів.

Але основна інтрига у Львові зберігалася до минулої неділі щодо кандидата на посаду міського голови Львова...

Ірина Халупа:

Власне, я хотіла порушити ті міські вибори також. Бо вся увага концентрується на виборах до Верховної Ради, але ці вибори будуть також виборами до різних рівнів рад. Як виглядає, власне, ця кампанія?

Галина Терещук:

Більше зосереджена увага на виборах до органів місцевого самоврядування, тому що домінує думка, що народні обранці будуть у столиці, вони будуть вирішувати свої справи, люди вже пересвідчилися у цьому. Однак, ці, хто потрапить до органів місцевого самоврядування, - саме вони займатимуться проблемами міськими, тому на них зосереджена більша увага.

Скажімо, претендентами на посаду міського голови Львова є зараз дев’ять осіб. Найреальнішими є 3 кандидати: нинішній мер Василь Куйбіда, Любомир Буняк, який відомий будівництвом нафтопроводу “Дружба” і Андрій Садовий, який зініціював проведення референдуму щодо надання Львову спеціального, особливого статусу.

Усі ці три кандидати сподівалися на підтримку блоку Віктора Ющенка, зокрема, самого лідера цього блоку. Однак, Віктор Ющенко, перебуваючи на Львівщині, зазначив, що очолюваний ним блок підтримує нинішнього мера Василя Куйбіду. Любомир Буняк постійно використовує гасла Віктора Ющенка, і виборець не може розібратися, хто від кого іде, тому очікували приїзд Ющенка, і він дав розуміння, кого саме підтримує його блок.

Загалом, якщо брати по Львову, зареєстровано 974 кандидати у міську раду, це доволі висока цифра.

Ірина Халупа:

А склад міської ради?

Галина Терещук:

90 осіб.

Ірина Халупа:

Більше, як 10 претендентів на одне місце... Що захоплює виборця більше: національна кампанія до парламенту чи місцеві справи?

Галина Терещук:

Щодо Львова, все-таки місцеві справи, щодо парламенту, я вже відзначила, які відбудуться відсотки...

Політолог Ігор Лосєв: ціна цих виборів значно вища, ніж виборів попередніх, бо суттєво може змінитися внутрішня політична ситуація в Україні і її геополітичні уподобання. “Через цю таку високу ціну я не думаю, що хтось буде дозволяти собі гратися в демократію”

Ірина Халупа:

Пане Лосєв, пересічний виборець, якщо він справді цікавиться з виборчим процесом, мусить голосувати за багато різних осіб. Чи може це заплутає його, може було б розумнішим, якщо ми б мали вибори в різні часи: до місцевих виборів – в один час, до парламенту – в інший період. Чи добре, що все це відбувається вкупі, чи погано?

Політолог Ігор Лосєв:

На мій погляд, це дуже погано через те, що люди, справді, не зможуть визначитися. Уявіть собі, вони приходять на виборчу дільницю і отримують там купу бюлетенів. Вони не матимуть часу просто розібратися, що до чого. Звичайно, люди політично досвідчені, такі собі політологи в житті, - вони знають цю ситуацію і для себе щось вирішили. Але більша частина наших виборців визначається вже на дільниці, тому оцей елемент несвідомого головування буде досить значимим. Я думаю, що це, певною мірою, вплине на результати виборів.

Ірина Халупа:

Чи це вплине це на результати виборів негативно? Тобто, демократія втратить чи щось виграє з цього?

Ігор Лосєв:

Якщо демократія виграє (наголос на ост.літеру – ред.) від хаосу, то, напевно, виграє...

Марина Пирожук (Київська студія)

Маємо дзвінок від слухача:

Слухач:

Якщо буде відомо, що сфальсифіковані вибори у бік “За ЄдУ”, які будуть прийматися заходи, щоб виборці могли відстояти своє право на правоту виборів?

Андрій Дуда, керівник Інтернет-порталу “Політична Україна” Комітету виборців України:

Ви знаєте, питання фальсифікації, я думаю, сьогодні не стоїть. Ті ініціативи, про які говорять, що вибори сфальсифіковані, що є вже сценарії фальсифікації, думаю, це є трохи перебільшенням. Але, якщо навіть припустити, що зацікавлені особи сфальсифікують вибори на користь “За Єду”, думаю, що громадськість має право на акції протесту. Арсенал – від мітингів і закінчуючи голодовками – дуже широкий.

Що стосується більш організованих форм, якщо хочете, більш правових форм захисту, думаю, що велику роль відіграють громадські організації, такі, як Комітет виборців України, якщо вони будуть виставляти своїх спостерігачів на всіх дільницях.

Так само зіграють свою роль міжнародні спостерігачі. Їхня позиція, їхня оцінка виборів може дуже серйозно вплинути на політику іноземних держав щодо України, з одного боку. З іншого боку, це може бути підставою для судових позовів.

Попри те, що в Україні сьогодні зберігається низка недемократичних явищ, все-таки суди починають відігравати серйозну роль.

На сьогодні велика кількість спорів вирішується в судах.

Марина Пирожук:

Пане Лосєв, чи погоджуєтеся Ви з паном Томенком, що ступінь демократичності цієї кампанії набагато вище, ніж на попередніх виборах?

Ігор Лосєв:

Не погоджуюсь. Не думаю, що демократичності тут буде більше, бо сьогодні, так би мовити, ціна цих виборів значно вища, ніж виборів попередніх. Вона вища тому, що суттєво може змінитися внутрішня політична ситуація в Україні і її, так би мовити, геополітичні уподобання. Через цю таку високу ціну я не думаю, що хтось буде дозволяти собі гратися в демократію. Тим більше, що в демократію у нас наші владні структури, переважно, граються тоді, коли нічого не загрожує їхнім інтересам.

Я не думаю, що застереження про можливість фальсифікації – перебільшення. Навпаки, існує цілий комплекс моделей фальсифікацій і, напевно, вони будуть застосовані.

До речі, ця присутність великої кількості іноземних спостерігачів у нас – безглузда справа. Бо я вже давно переконався, що іноземні спостерігачі просто не здатні помітити всі наші специфічні “ноу-хау” на цих виборах щодо фальсифікацій.

Ірина Халупа:

Ви маєте на увазі, що вони на знають, де дивитися, де шукати ці порушення, що вони занадто наївні?

Ігор Лосєв:

Один приклад такої моделі. Ви знаєте, що в нас існують такі відкріплювані талони, коли людина не можне проголосувати за місцем проживання, вона може взяти такий талон на виборчій дільниці, а потім проголосувати, де завгодно – на іншій дільниці, чи в іншому окрузі, регіоні.

Є випадки, коли ціле село може отримати такі талони (якщо це буде ще зацікавленою особою профінансовано), а потім проголосувати десь в райцентрі, причому проголосувати за одного й того ж кандидата. І безліч можна назвати таких речей.

До речі, коли я брав участь у виборах 1994 року, я дві години розповідав одному англійському журналісту про те, як в нас фальсифікуються вибори. Він мене дві години слухав, а потім сказав:

“Все, про що ви мені розказали, його не може бути, бо це порушення закону”...

Ірина Халупа

Давайте повернемося до місцевих виборів. Все-таки, національна політика – це одна справа, але більшість людей живуть у своєму, значно меншому, світі і політика як така для них - це політики місцевих рівнів. Це мер міста, це голова сільради і тому подібне.

Отже перш ніж фіксувати порушення з боку органів влади, виборчих комісій та різних політичних угруповань в перебігу підготовки до місцевих виборів, варто згадати, що самі ці вибори були під загрозою зриву. Адже президент Леонід Кучма і Верховна Рада ніяк не могли дійти згоди, на яких засадах обирати місцеві Ради. Внаслідок цього, спершу почалася виборча кампанія до місцевих органів влади, а поті вже ця кампанія набула законодавчого оформлення.

Отже, якщо весь закон заплутаний і він просто собою являє перелицьований старий закон, чи можуть ті місцеві вибори відбутися в якійсь атмосфері прозорості, відповідної інформації.

У нас на зв’язку колега із Донецька Сергій Гармаш. Сергію, чи розуміють твої співвітчизники у Донецькій області, в місті і в селах за кого вони будуть голосувати?

Сергій Гармаш

У нас, мабуть, більше уваги приділяється виборам до Верховної Ради. Зараз вся місцева влада працює саме на ці вибори.

Але якщо говорити про місцеві вибори, то, наприклад, у Донецьку я навіть не скажу скільки зараз кандидатів, бо вся агітація йде лише за наступника Володимира Рибака, вже офіційного, так би мовити - це Олександра Лук’янченка.

У містах, районах, взагалі, більшість, мабуть, схиляється до того, щоб мерами залишалися ті, хто вже працював.

Абсолютна більшість зусиль влади в агітації зараз спрямована саме на Верховну Раду.

Ірина Халупа

Але все ж таки, хоч щось відбувається на міських рівнях, бодай якоюсь мірою, чи ні? Чи взагалі воно не дуже помітно у вас?

Сергій Гармаш

Відбувається, але якщо у Донецьку ще є якийсь контроль, то у провінції кожен робить те, що йому хочеться. Я знаю, наприклад, в Єнакієве – це моє рідне місто, там зараз один із кандидатів на посаду мера міста і виконуючий обов’язки мера він захворів на жовтуху. Водночас, він проводить зустрічі з виборцями, тобто є навіть загроза їхньому здоров’ю. Але ніхто нічого не контролює.

Ірина Халупа

Пане Дуда, ви є редактором Інтернет органу Комітету виборців України, сайту «Політична Україна» і, наскільки я знаю, до вас надходить дуже багато інформації саме про порушення на регіональних рівнях. Ви б могли докладніше розповісти про це?

Андрій Дуда

Можу сказати про кілька загальних тенденцій і, що стосується саме виборів місцевих і народних депутатів. Без сумніву, тут треба відзначити, що престижнішими і більшої уваги приділяється виборам до Верховної Ради, вірніше, виборам народних депутатів України.

Очевидно, попри те, що на сьогодні не діє вже, по суті, депутатська недоторканність, попри те, що урізані низка повноважень, які складають контрольні процедури Верховної Ради, крісло народного депутата є дуже престижним.

Але що стосується місцевих виборів, порівняльного аналізу, то я б сказав, що, загалом, треба виділяти кілька рівнів місцевих виборів.

Марина Пирожук

Власне, пане Дуда, про регіональний фактор ми поговоримо трішечки пізніше, бо ми маємо телефонний дзвінок від слухача.

Слухач

Зі Львова турбують. Послухавши вашу передачу і репортаж львівської журналістки про те, що (і я це знаю) Ющенко пообіцяв підтримку Куйбіді, тут виникає якесь непорозуміння. Не важливо, який блок підтримує кандидата на голову, а важливо те, щоб ця людина, кандидат на голову, була господарником. Ті дії, які зробив Куйбіда у Львові за другий термін ми всі прекрасно знаємо: місто доведено до крайності – води немає, вулиці не освітлені. І тут, виявляється, він знову прийде, буде ще гірше, буде глухий кут і буде безвихідь. Що тоді робити, що робити?

Ірина халупа

Мабуть, не голосувати за нинішнього мера.

Але давайте повернемося до питання про регіональний фактор виборів. Будь ласка, пан Дуда.

Андрій Дуда

Що стосується місцевих виборів, то я б все ж виділив, по-перше, вибори до місцевих рад і це вибори міських, сільських і селищних голів.

Я б виділив три рівні привабливості, так би мовити, посад. Це не посади, звичайно, як вони визначаються у чинному законодавстві, але, так умовно назвемо, посад.

Найвищий рівень – це вибори голів міських, обласних центрів і міста Києва. Тут, як правило, задіяно серйозно місцевий ресурс і тут вже було сказано львівською журналісткою, і я думаю, що це у більшості міст. Спостерігається загальна тенденція, що задіяно місцевий адмінресурс ( не той адмінресурс, під яким ми розуміємо адміністрацію президента і вертикаль виконавчої влади), а саме адмінресурс місцевих органів виконавчої влади.

Хоча, звичайно, що і київські вибори мають величезне значення. Ми бачимо, що тут, залежно від того, яка буде позиція Києва, багато що залежить в державі.

Другий рівень, що треба відзначити – це малі міста, села і селища. Тут, без сумніву, гострота боротьби на виборах великою мірою залежить від того, яким ресурсом володіє громада.

На жаль, наше чинне законодавство про місцеве самоврядування, чомусь втратило такий принцип, який я називаю, принципом масштабності. У нас зведено територіальну громаду, як села, так і міста мільйонника під одну лінійку. Так не можна міряти. І ми маємо відповідну ситуацію. Коли порівнювати місцеві вибори, то ми бачимо, що є регіони дуже привабливі для виборця, а є сьогодні прецеденти у Івано-Франківській області, де не можна говорити про конкурентну боротьбу. Там просто немає конкуренції, оскільки виставляють свої кандидатури на посаду мера чи сільського голови дві-три особи.

Марина Пирожук

Пане Лосєв, західна демократія удосконалюється через розвиток територіальних громад і їх самостійності. Чи є сьогодні підстави, що вибори до місцевих рад та мерів в Україні відбуваються прозоро, демократично, одним словом, на засадах західних стандартів? Як ми вже сьогодні говорили у нашій програмі 90% уваги, згідно з моніторингом преси приділяється виборам до Верховної Ради і лише 10% - до місцевого самоврядування. Чи не означає це, на ваш погляд, що проблема самоуправління відсовується на периферію і чи не є це свідомим зміщенням пріоритетів, на ваш погляд?

Ігор Лосєв

Я не думаю, що то є свідомим зміщенням, але зміщення таке, безперечно, є. І ми про це вже з вами говорили. Справді, коли організовуються вибори до кількох різних рівнів влади одночасно, то такі речі є неминучі.

Слід сказати, що, наприклад у Києві, столиці, я ще ніколи за ці 12 років не бачив настільки складних і, я навіть би сказав, жорстоких виборів до місцевих органів влади. Ніколи, напевно, міська і районна влада тут в столиці не були настільки привабливими, як зараз. Ви можете самі у цьому переконатися, подивившись на передвиборчі плакати. Ще ніколи на вибори до міської та районної ради не робили такі коштовні кольорові плакати.

Ірина Халупа

Пане Лосєв, а чому ці місця такі привабливі? Це може є перший крок до вищої влади, скажімо до Верховної Ради, чи це просто важливість столиці?

Ігор Лосєв

Цікаво те, що чимало таких людей з великим потенціалом, які могли б балотуватися і до Верховної Ради, вони в Києві балотуються до міської влади і серед них дуже багато бізнесменів, банкірів, взагалі, ділових людей. Напевно, це, справді, свідчить про важливість столиці, бо ми вже побачили, що Київ може відігравати і самостійну роль, і політичну в масштабах усієї країни.

Напевно, ті люди, які балотуються, вони це відчули. Певною мірою вага Києва за ці останні кілька років зросла на загальному політичному полі країни.

Ірина Халупа

Судячи з тих настроїв, які панують у регіонах, якими справді можуть бути ці вибори?

Ігор Лосєв

Враховуючи все те, що ми почули, вибори можуть бути дуже різними в різних регіонах нашої країни. В тих, де це все тримається більш-менш під контролем громадськості, під контролем преси, під контролем правоохоронних органів, вони, справді, можуть бути чесними, справедливим і прозорими. Але питання, чи багато у нас таких регіонів?

Слухач

Пане Дуда, скажіть будь ласка, які блоки найбільше роблять порушень?

Андрій Дуда

Я думаю, секрет не відкрию, лідером тут є блок «За Єдину Україну», куди входить п’ять пропрезидентських партій.

На сьогодні від 70 до 75% усіх порушень виборчого законодавства стосується блоку «За Єдину Україну». Марина Пирожук

А як бореться з цими порушниками Комітет виборців України?

Андрій Дуда

А сьогодні якихось правових засад, щоб боротися з адмінресурсом,на жаль, в Україні немає. І тому єдине, що ми можемо робити, це привертати увагу громадськості до того, що відбувається на місцях, особливо того, що стосується зловживань блоку «За Єдину Україну», адмінресурсу і таким чином багато попереджується порушень.

Ірина Халупа

Пане Дуда, яким чином ви фіксуєте ці порушення?

Андрій Дуда

Я представляю зараз політпортал «Політична Україна», тому я не уповноважений говорити за Комітет виборців. Єдине, що можу вам сказати, що Комітет виборців запровадив такий інститут довготермінового спостерігача. У кожній області є людина, яка постійно слідкує за перебігом виборчого процесу і про порушення повідомляє кожного місяця у своєму звіті.

До речі, я хочу сказати, що не лише блок «За Єдину Україну», але є і інші партії, які вдаються до адмінресурсу.

Ірина Халупа

Пане Дуда, яка ваша оцінка майбутніх парламентських виборів, на вашу думку, якими вони будуть?

Андрій Дуда

Я більше притримуюсь тієї думки, що це не будуть найгірші в Україні вибори. Вони не будуть ще повністю чесними, оскільки є, дійсно, на сьогодні факти великого впливу в перебігу виборчого процесу владних структур, особливо, що стосується адмінресурсу по областях, які працюють на «За Єдину Україну», в Києві на «Єдність», частково в Закарпатті на СДПУ(О).

Але, загалом, я можу сказати, що в принципі у нас, мені здається, спостерігається позитивна тенденція.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG