Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:37

Дисципліна і демократія


Дисципліна і демократія

Прага, 19 березня 2002 – Ясно, що кожна людина мусить керуватися у суспільному житті певними мотивами організації свого життя, тобто випрацьовувати у собі певний стиль поведінки. Ось ця організація чи упорядковування своїх дій у суспільстві і є дисципліною пересічної особи. Рівень дисципліни характеризує рівень свідомості людини, а від цих факторів залежить функціонування демократичних інститутів держави.

Зрозуміло, що фахівці кажуть, насамперед, про загальнообов’язкову дисципліну, тобто, підпорядкування особи певним примусовим нормам державного порядку. Але якщо це переважає в процесі творення нового державного механізму, то існує небезпека насильного підпорядкування організаційних ресурсів громадян невеликій групі політиків, котрі, із-за збігу певних обставин, захопили політичну ініціативу і, насамперед, владу у такому перехідному суспільстві. Такий процес загрожує перетворити державну машину на брутальний засіб тотального насильства над більшістю суспільства. Тому варто наголосити також на важливості самодисципліни, внутрішньої самоорганізації особи, що базується на авторитеті вищих моральних цінностей, одвічності гуманних норм поведінки людини. Чим вищий рівень внутрішньої самоорганізованості громадян, тим більше шансів протистояти наступові негативних тенденцій у суспільному житті держави. Звичайно, що внутрішня самоорганізованість особи змушує її шукати подібних собі індивідуумів і підпорядковуватися також певним нормам корпоративної, партійної чи ще якоїсь дисципліни. Зрозуміло, що рівень внутрішньої самоорганізованості і її мотиви впливають на всі інші рівні дисципліни, тобто, самодисципліна пересічних громадян є якісним показником взагалі дисципліни суспільної. Якщо у внутрішніх мотивах дисципліни особи переважає тенденційність, намагання підпорядкуватися якимось зовнішнім тенденціям, часто негативним, то й відповідно й формується певний тип політичної поведінки, котрий призводить до формування й негативних тенденцій у функціонуванні різних суспільних інститутів і на владному рівні також.

Недарма кажуть, що всяка суспільна дисципліна, самоорганізованість, складається з елементів насильства і свідомості і від цього співвідношення залежить рівень демократії. Якщо пересічна більшість суспільства опирається на авторитет позитивних звичаїв і має внутрішнє переконання, силу волі їм слідувати, то таку громаду не можна збити з пантелику спробами зіштовхнути її з морального шляху поведінки. Якщо ж свідомість народу не є організована і немає чітких орієнтирів, то тут завжди існує небезпека витворення державних механізмів насильства над особою в інтересах певної групи політиків чи можновладців. Так що рівень демократії, рівень організованості, а отож і рівень життя держави залежить, насамперед, від самосвідомості, самоорганізованості, самодисципліни її громадян.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG