Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:42

Наступні парламентські вибори - в чому їхня унікальність. Роль молодого покоління у формуванні наступного складу парламенту України: чи готова молодь, як вона обіцяє, витягнути Україну з болота?


Наступні парламентські вибори - в чому їхня унікальність. Роль молодого покоління у формуванні наступного складу парламенту України: чи готова молодь, як вона обіцяє, витягнути Україну з болота?

Київ-Прага, 19 березня 2002 -

Надія Степула (Київ), Зиновій Фрис (Прага)

Гості київської студії – кандидати в народні депутати Олег Ляшко – головний редактор часопису «Свобода», і Володимир Шкарпітко – лідер партії «Нова ґенерація України».

Зиновій Фрис

Ми говоримо про «унікальність» виборчої кампанії в Україні як системи якихось безмежних порушень виборчого законодавства. Однак, про ці порушення говорять, як правило, незалежні спостерігачі, а ті, хто отримує гроші за дотриманням законодавства, як правило, мовчать. І в цьому також мабуть унікальність української передвиборчої кампанії. Я сподіваюся, наші гості в київській студії можуть також сказати про унікальність цієї передвиборчої кампанії на якихось власних прикладах, тим більше, що обидва – і пан Ляшко, і пан Шкарпітко – є кандидатами в народні депутати. Пане Ляшко, давайте розпочнемо з Вас. У чому для Вас полягає ця унікальність, і скажіть будь ласка, по якому виборчому округу Ви балотуєтесь, сподіваюся, пан Рябець не вважатиме це ні за аґітацію, ні за пропаганду.

Олег Ляшко

Я балотуюся до Верховної Ради по 21. Печерському виборчому округу міста Києва. Це центральний округ не лише Києва, а й України. Я навмисне пішов у цьому окрузі для того, щоб перемогти і показати Кучмі і всім його поплічникам те, що їм немає місця навіть в серці України. Сподіваюсь, що ці мої слова пан Рябець також не буде сприймати як аґітацію. Тим більше, що я можу обіцяти Рябцю: по тому, як ми прийдемо до Верховної Ради, він не буде ні головою Центральної виборчої комісії, йому доведеться відповідати і за фальсифікацію президентських виборів, і за фальсифікацію минулих парламентських виборів, і за результати референдуму. А якщо говорити про унікальність нинішньої кампанії, то такої кількості порушень – цинічних, нахабних, брутальних, з кримінальними підтекстами і нахилами – я такого не пам’ятаю і не знаю. І що найцікавіше, Ви правильно звернули увагу, що ті, хто мав би стояти на заваді цих порушень, вони роблять вигляд, що вони їх не бачать, вони не реагують на численні скарги з приводу порушень, і покривають все це.

Зиновій Фрис

Олегу, а з якими такими найбрутальнішими, на Вашу думку, фактами Ви особисто зіткнулися за останні кілька тижнів, скажімо?

Олег Ляшко

От у неділю, позавчора. На Печерську одночасно в різних п’яти місцях було знищено п’ять з восьми моїх стендів. Підійшли бритоголові молодчики, по п’ятеро-шестеро чоловік, і тут же привселюдно, нічого не побоюючись, за два метри від міліції, яка тут же чергувала, познищували, поламали ці стенди. В під’їздах будинку, де я мешкаю, в під’їзді будинку, де ми знімаємо квартиру під виборчий штаб, на сходовій клітині будинку, де живе керівник мого виборчого штабу регулярно розливають відра крові, усілякі написи «Ляшко – це смерть», «Ляшко – сатана», «Привіт Ляшку з пекла», шматки м’яса тощо. Тобто йде психологічний терор, тиск. А з іншого боку, виходить люди з тієї ж адміністрації президента, які пропонують дуже великі гроші за те, щоб я знявся і не йшов далі, не займався виборчою кампанією.

Зиновій Фрис

Дякую, пане Ляшко. Слово Володимиру Шкарпітку –лідеру партії «Нова ґенерація України». В чому, на Вашу думку, полягають порушення законодавства про вибори?

Володимив Шкарпітко

Дякую за запитання. Добрий вечір. Мені 26 років, я є кандидатом по виборчому списку партії «Нова ґенерація України». Я хотів би сказати, що унікальність цих виборів полягає, насамперед, у тому, що вони відбуваються. Ці вибори до Верховної Ради засвідчують, що вперше на пострадянському просторі з’явилася сила, нова ґенарація України – середній вік нашого виборчого списку складає 33 роки – і це молода сила, яка засвідчує, що потрібна зміна поколінь у нашій владі. І ми цю зміну проведемо.

Надія Степула

Насамперед, я хочу уточнити ось що. Віртуозність фальсифікацій, яка розгортається, звичайно, ще буде внесена в історичні анали чи ще якісь. І цікаво, що вже праведне з грішним змішується так, що не знаєш, де справді істина. До цього всього додається недосконалість законодавства в Україні, недосконалість правової системи. Я хочу ознайомити наших радіослухачів та гостей з такими фактами найновішими: вони свідчать про зростання Генпрокуратури в Україні. Скажімо, сьогодні Генпрокуратурою міста Києва оголошено розшук Євгена Червоненка – це колишній голова Держрезерву і нинішній кандидат у народні депутати за списком блоку «Наша Україна». Я не буду коментувати, з якого приводу, думаю, ця інформація буде доступна вже завтра. Проте скажу тільки, що також сьогодні було звинувачено Замковенка у винесенні неправосудних рішень, зловживанні службовим становищем, багато чого ще. Також сьогодні ж Генпрокуратура порушила кримінальну справу щодо судді Печерського райсуду Олени Первушиної. Йдеться про те, що вона теж неправомірно ухвалила рішення у справі Юлії Тимошенко. Всі ці справи свідчать про те, що щось не так, щось не те. А водночас, маємо ось таке повідомлення – кандидат в депутати Ігор Лєх вважає не випадковою автокатастрофу, в якій загинуло двоє людей і потерпіло двоє дітей. Тобто, тут цього правосуддя не видно. Шановні гості, як Ви вважаєте, чи буде оця система якось змінена, коли вони б прийшли до влади, чи нема на що сподіватися і все це триватиме, а наступна наша кампанія... не знаю, чи вона взагалі буде в такому разі?

Олег Ляшко

Я вважаю, що прокуратура в тому вигляді, в якому існує сьогодні, взагалі не має права на існування. Ця структура має бути ліквідована, має бути створено судовий департамент чи в системі міністерства юстиції, чи в судовій системі. І цей департамент має займатися лише одним – підтриманням державного обвинувачення в судах. Все інше не є справою Генеральної прокурати. Оскільки впродовж останніх років, особливо відтоді, коли цей конституційний орган очолив відомий всьому світові товаріщ Потєбєнько, ця інституція не виконує покладених на неї функцій, прокуратура не захищає права людей, прокуратура не відстоює інтересів держави. Все, чим займається Потебенько і переважна більшість його підлеглих, вони сидять від найвищого президентського кабінету до найнижчого. На будь яке звернення до прокуратури простої людини ,яка не обтяжена гаманцем із круглою сумою грошей, чи в якої немає зв’язків, надходить відповідь про те, що підстав для втручання не вбачається. От чим займається сьогодні прокуратура. А те, що ви повідомили, то ми про це ще в липні минулого року писали, що Потебенько домовився з комуністами, що вони забезпечують йому місце в прохідній частині списку, і він таким чином намагається уникнути відповідальності за злочини, які він скоїв, будучи на посаді прокурора, а потім його руками комуністи мочать своїх опонентів. Червоненко – він же кандидат від блоку Ющенка, Замковенко – він же кандидат по Оболонському виборчому округу. Тобто це є чисте виконання замовлення. Хто цим займається? Цим займається Гайсинський – прокурор Києва, відомий на прізвисько Гайс, людина, яка захищала бандитів, а сьогодні він працює прокурором. І діє тими ж бандитськими методами, якими він витягував своїх оцих підзахисних.

Надія Степула

Пан Шкарпітко, як Ви вважаєте, можна звертатися до Генпрокуратури в пошуках справедливості щодо порушень виборчої кампанії?

Володимир Шкарпітко

По-перше, в пошуках справедливості щодо порушень виборчої кампанії треба звертатися насамперед до суду. Тому що суд – це та інстанція, яка встановлює істину. А якщо говорити про зміни, які мають відбутися в нашій країні, щоб заперечити всі ці «замовні» (це у кожного своя думка має бути) речі, то потрібно говорити про команду, яка повинна прийти, і навести лад у нашій державі. В принципі парія «Нова ґенерація України» пропонує таку команду. Ми йдемо виборчим списком, ми йдемо в округах, ми йдемо на місцевих виборах. Ще в жовтні минулого року провели школу «Політика нової ґенерації». Це дуже складно такій молодій партії, як наша, було зробити, бо жодна партія в нашій країні такого не проводила – зібрати тисячі молодих людей, навчити їх усьому, що могло б відбутися у виборчих перегонах. Ми ті, які за 10 років прожили, крізь себе пропустили демократію, ми розуміємося на цих питаннях.

Зиновій Фрис

Володю, прошу вибачення, ми будемо говорити другій підтемі якраз про роль молодих, і на що вони здатні, що вони зможуть зробити. Я хотів би дати слово нашому кореспонденту в Донецьку Сергію Гармашу. Він з нами на прямому зв’язку. Сергію, я знаю, що в тебе є «сенсаційне» повідомлення. Дуже коротко, будь ласка:

Сергій Гармаш

Я не знаю, наскільки воно сенсаційне для цих виборів, але отаке. Багато, мабуть, чули про книжку про Юлію Тимошенко під назвою «Невиконане замовлення». Зараз у мене в руках екземпляр книжки «Невиконане замовлення. Частина друга» з підзаголовком «Питання тямучого читача». Авторство тексту та ілюстрації, як і в справжньому невиконаному замовленні, закріплені за панами Лозою та Прокопенко. Але зміст книжки спонукає до сумнівів, що обидва твори писали одні і ті ж люди. «Невиконане замовлення-2» є повною протилежністю «Замовленню-1», спрямоване якраз проти Юлії Тимошенко. До того ж це погано зроблена фальшивка, бо її автор чи автори інколи навіть називають Юлію Володимирівну Юлею Петрівною. Показовим є і те, що у книжці згадується аварія, якої зазнала пані Тимошенко 29 січня. А книжка підписана до друку (принаймні так написано у її вихідних даних) до цієї події, 15 січня. Також у вихідних відомостях зафіксовано, що книжку надруковано у Києві у друкарні «Прогрес» накладом 30 тисяч екземплярів. Адреси чи телефонів друкарні, звичайно, немає. Мені ж відомо, що книжка друкується в одній з донецьких друкарень, з якої вже вивезено не менше 400 тисяч примірників. Не важко здогадатися, що така кількість розрахована не на одну Донецьку область. Текст фальшивки дає підстави думати, що вона не тільки друкується, але й готувалася в Донецьку. Наприклад, автор пише: «Страшно згадувати, яким способом ЄЕСУ прийшла на Донецький ринок». Тобто – мабуть йому є що згадувати.

Зиновій Фрис

Зрозуміло, Сергію, дякуємо за цю інформацію. А Олега Ляшка я попрошу прокоментувати. Ви балотуєтеся за списком блоку Юлії Тимошенко, то очевидно, Вам належить щось сказати.

Олег Ляшко

Зиновію, Вас хтось ввів в оману. Я не балотуюся за списком блоку Тимошенко, я балотуюся в 217 мажоритарному Печерському окрузі. Я позапартійний.

Зиновій Фрис

Що ж, я прошу вибачення!

Олег Ляшко

Нічого, нічого, я думаю, що для багатьох людей це добра рекомендація мені. Мене, до речі, підтримує кілька партій. А з приводу повідомлення кореспондента з Донецька, ну, Донецьк багатий на такі видумки. Згадайте президентські вибори, згадайте історію адвоката Салова, якого посадили у в’язницю за те, що він начебто розповсюджував чи виготовляв фальшиві примірники Голосу України. Тобто, нічого дивного, там на цьому набили руки.

Зиновій Фрис

Дякую, Олегу, але мені здається, що все таки Ви спочатку хотіли балотуватися за списком Юлії Тимошенко?

Олег Ляшко

Я не хотів, це сама Тимошенко мені пропонувала.

Зиновій Фрис

Ах, вона Вам пропонувала. Значить, там щось було і я помилився не зовсім випадково.

Олег Ляшко

Я був один із тих людей, яких можна перерахувати на пальцях однієї руки, який доклав усіх зусиль для того, щоб Тимошенко вийшла з в’язниці. Нам це вдалося.

Зиновій Фрис

Я пам’ятаю репортаж з-під в’язниці.

Олег Ляшко

Коли я її зустрічав біля Лук’янівського слідчого ізолятора, ми з нею їхали разом до лікарні, і вона мені сказали, Олегу Валерійовичу, я пропоную Вам місце у першій п’ятірці мого виборчого списку. Я сказав, що я подумаю. Через місяць помічник Тимошенко Турчинов запропонував мені місце в першій десятці партійного списку. Після цього я сказав, що в мене є всі сили виграти в мажоритарному окрузі, центральному – Печерському.

Зиновій Фрис

Роль молодих у формуванні наступного складу парламенту, чи готові ті молоді люди, що балотуються, і не тільки ті, що балотуються до Верховної Ради, щось змінити на краще в Україні? Я хотів би, щоб ми послухали зараз невеличке інтерв’ю з Олександром Зінченком – одним з лідерів партії СДПУ(о). Річ у тім, що ті політичні сили, що вийшли на вибори головним чином з пропагандою молодіжної політики, оновлення влади, ймовірно, не перетнуть заповітну 4-відсоткову межу. Однак, чимало «дорослих» партій та блоків включили у свої лави різноманітні молодіжні утворення. Так, зокрема, блок Ющенка «Наша Україна» у прохідну частину списку включив представників Молодіжної Партії України, а СДПУ(о) – БУМ (Блок Української Молоді). Чи означає це, що політики роблять серйозну ставку на молодь, чи лише враховують її як електоральну масу. Отже, Олександр Зінченко – один із лідерів партії СДПУ(о):

Олександр Зінченко

Взагалі молодіжна політика, або молодіжний фактор, мабуть, ще не буде вирішальним, але впливатиме на ситуацію. Набагато більше, ніж розраховують. Сьогодні є два фактори, які грають у політиці велику роль – це загравання і коли є бажання сподобатися, і тільки сподобатися. Другий фактор – це серйозна молодіжна політика, яка будує стратегічну мету. Я вважаю, що ми ніколи не загравали, ми просто говорили так: якщо ми будуємо серйозно ситуацію на майбутнє, то створити її без молоді не можливо. Молодь за рік не прийде ні в партію, ні в молодіжні структури, їм аби заманити, і все, дискотеку можна влаштувати за рік, чи концерти, можна об’їздити всю територію за рік. Але зробити так, щоб вони зрозуміли, чого від них хочуть, і самі починали створювати своє майбутнє... В центрі у боротьбі за молодь ми маємо безумовно перевагу, лівий електорат має значно менше підтримки, праві ідеї – тут буде важливо, які акценти зроблять праві – якщо вони залишаться в радикально правому фланзі, вони не мають шансів втягнути молодь. Молодь своїм економічним станом бажає тягнутися до середнього класу. Вони не хочуть бути «гарматним м’ясом», яке використовують. Вони соціально тяжіють до середини.

Зиновій Фрис

Цей монолог записала наша київська колега Юлія Жмакіна. Олександр Зінченко – один з колишніх лідерів українського комсомолу, він знає, що молодь все ж таки щось може. Шановні гості, ваша стратегічна мета саме зараз – напередодні парламентських виборів? Пан Ляшко з абсолютною очевидністю заявив, що він переможе, він у це вірить. Пан Шкарпітко про це говорив не так, можливо, переконливо.

Олег Ляшко

Моя стратегічна мета полягає в тому, щоб прийти до Верховної Ради, не дати можливості Кучмі реалізувати той сценарій, який він запланував, тобто створити більшість у Верховній Раді, внести зміни до Конституції й забезпечити собі третій термін повноважень, і далі сидіти в тому кабінеті, поки тебе вперед ногами не винесуть. Моє завдання нині, кажучи словами Леніна, план мінімум і план максимум. План мінімум – посадити цю людину разом з тими, з ким він робив свої справи, на лаву підсудних, і показати всій державі, що навіть президент має відповідати за злочини проти громадян і проти держави. Стратегічна мета – переконати суспільство в тому, що час вчорашніх, які керують нами по 20, по 30 років, які від’їли за цей час животи і обличчя, пройшов, вони не можуть зробити нічого корисного для цієї країни. Максимум, що вони можуть і де б вони нам згодились, це в ролі порадників.

Зиновій Фрис

Пане Шкарпітко, Ви представляєте партію, то очевидно, коли говорити про стратегічну мету, Ви можете говорити про мету своєї партії. Яка ця мета?

Володимир Шкарпітко

Так, це очевидно. Якщо говорити програмними документами партії – наша стратегічна мета – це заможна людина і сильна держава. А на даний момент наша стратегічна мета нам, молодим, прийти у владу, щоби взяти відповідальність за створення тої ситуації, яка дасть змогу нашим громадянам поліпшити своє життя, яка дасть змогу нам самим довести на ділі, що молодь здатна керувати державою, що молодь здатна привносити свіжі ідеї, свій творчий потенціал. Тому нині наша мета, я думаю, це вдало провести зараз передвиборчу кампанію, щоб заявити про себе, показати, що ми є, що оновлення влади – це нагальна потреба для нашої держави.

Зиновій Фрис

Про щось протилежне свідчать недавні факти в Дніпропетровську, пане Шкарпітко, я хотів би, щоб Ви розповіли про той інцидент, що стався в Дніпропетровську, і про листа Президентові.

Володимир Шкарпітко

Справді, на 16 березня нашою партією була запланована така масова акція як живий ланцюг у восьми найбільших містах України. В цих містах наша партія вивела на вулиці від двох до трьох тисяч молодих людей, і безпосередньо в Києві та Дніпропетровську нам заборонили провести таку акцію. Місцева влада, на мою думку, грубо порушила статтю 39 Конституції України, де чітко мовиться про те, що мирним шляхом можуть громадяни нашої держави проводити мітинги, збори тощо, і заборонити може тільки суд. А як відомо, норми нашої Конституції – це норми прямої дії. У Дніпропетровську особисто я займався організацією і проведенням такого масового заходу – місцева влада нам не змогла дати ґарантій, що зможе забезпечити громадський порядок, щоб наші активісти вільно стояли на вулиці під гаслами «Дайте дорогу молодим», «Нова генерація». «Наш номер у виборчому бюлетені – 33». Тобто вони не змогли нам дати такої ґарантії, і я тоді вирішив, щоб не призводити до тих подій, які були рік тому, щоб молодь не потрапили під дубинки міліції, там акцію не проводити. Молодь зібралася, нас зібралося дуже багато, і я почав їм повідомляти, що дана акція з огляду на те, що місцева влада не може нам надати таких ґарантій і що вона в принципі заперечує проведення такої акції, щоб не призводити до подій, таких, як у березні минулого року в Києві, ми вирішили в Дніпропетровську акцію перенести на інший термін, коли зможемо спокійно, нормально її проводити.

Зиновій Фрис

Натомість ви написали листа до Президента Кучми, там є такі слова, зокрема: «Чи може бути дієздатною держава, яка воює зі своєю молоддю?». Пане Шкарпітко, могли б трішечки детальніше про цього листа, і чи сподіваєтеся, що Президент дасть вам якусь відповідь?

Володимир Шкарпітко

Я думаю, пан президент зобов’язаний нам дати відповідь. Якщо відійти від того принципу, що пан Президент проголошував у своїй інавгураційній промові, що він приведе нову генерацію до влади (якщо відсторонитися від того, що це Леонід Кучма, перш за все, це Президент нашої держави), а інавгураційна промова – це стратегічна промова на п’ять років. Це план, який повинен бути реалізований! Він повинен почути про нашого листа, він повинен почути, що в той час, коли він перебував у п’ятницю та суботу в Дніпропетровську, як я зрозумів, тільки з цього приводу нам не надали можливості провести нормально акцію там. Напевно, боялися якихось небажаних подій, коли буде перебувати президент. Тому він повинен зрозуміти, хто на місцях керує нашою державою, почути молодих і таки дати їм можливість прийти до влади.

Зиновій Фрис

Володимире, попри ту інформацію, яка в Україні поширюється – що молоді сили не перетнуть оту 4-відсоткову межу, Ваш прогноз?

Володимир Шкарпітко

Прогнози робити дуже важко, але потрібно просто працювати. І ми побачимо все 31 березня, я думаю, що вночі буде відомо. Хто це говорить, то він напевно, не буде голосувати за нас, а хто – навпаки, то зможе знайти у виборчому бюлетені і вирішити, як повестися.

Олег Ляшко

Ви не даремно сказали, що коли лідер партії Володимир так невпевнено говорить з приводу шансів партії на виборах, то це цілком логічно. Бо ті події, які він описував у Дніпропетровську, складається враження, що вони отак чекали, що приїдуть у Дніпропетровськ, тут же місцевий губернатор Швець зустріне їх, розкривши руки, хліб-сіль принесе тощо. Знали, що не буде ж цього! І тепер розказують, от президент має знати, хто в нього керує на місцях. Та знає він – такі ж ідіоти, як і він сам. От хто керує там. Ті, що порушують виборчі закони, які іґнорують права людей, партій багатьох.

Зиновій Фрис

Олегу, прошу трішки делікатніше з вибором слів. Шановні гості, хочу запропонувати вам подивитися у майбутнє України. В Україні не рідко зараз можна почути, що виборча кампанія має свою специфіку, пов’язану ще й з тим, що парламентські вибори проводиться за півтора року до президентських. Якщо парламентські вибори – це лише підготовка, своєрідна репетиція до президентських виборів, то можна собі уявити, якими будуть ці президентські вибори. Чи зможе щось зробити Верховна Рада, наступний її склад, щоби щось змінити?

Олег Ляшко

Так, Верховна Рада може зробити, щоб президентські вибори були зовсім іншими – при умові, якщо Верховна Рада буде сформована із депутатів опозиційних. І це може трапитися лише тоді, коли виборець, якщо прийде в кабіну для голосування, буде сам на сам із своєю совістю і своїм розумом, і перш ніж поставити галочку, згадає про те, що 80 відсотків людей в Україні живуть за межею бідності, що кожна п’ята дитина жебрає і не має чого їсти, що падіння промислового потенціалу України вдвічі більше, ніж за роки гітлерівської окупації, що за роки кучмівського правління нашою країною нас стало менше на 6 мільйонів. Коли виборець згадає про це, коли він зазирне у свою кишеню і побачить, що в нього нічого не додалося, навпаки – зникло й те, що було, то він обов’язково скористається чи не останнім шансом, який йому дається, щоб в цей день, 31 березня, замочить всю цю чиновницьку братію і привести до парламенту справді нових людей. Але нових людей не на словах, які свої лозунги висувають і за якими нічого не стоїть, а які своїми вчинками впродовж багатьох років показали те, що вони вміють.

Володимир Шкарпітко

Я хотів би сказати так – справді, президентські вибори, що відбуватимуться в нашій державі 2004 року, зараз проходять свою попередню репетицію. Тому що вже в принципі відомо, хто буде (по соціологічних дослідженнях, настроях суспільства, моїх знайомих), в наступному парламенті, і зараз вже вимальовуються фігури, які повинні бути вже кандидатами на президента. Бо посада президента за своїми повноваженнями конституційними – така, на якій можна вирішувати багато питань на користь нашого суспільства, нашої держави.

Зиновій Фрис

Дякую всім. Бажаю успіхів на виборах. До зустрічі на хвилі радіо «Свобода»!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG