Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:00

Нещодавно Чеській Республіці відбувся суд над поліцейським, котрий грубо побив громадянку України


Нещодавно Чеській Республіці відбувся суд над поліцейським, котрий грубо побив громадянку України

Прага, 19 березня 2002 - Табір Балкова знаходиться на заході Чеської Республіки недалеко міста Плзень. Від інших таборів для утікачів, або як їх зараз ще називають – закладів для прохачів притулку, цей табір відрізняється тим, що в ньому перебувають порушники чинного чеського законодавства. Зараз у таборі - 295 таких порушників, з них громадян України - 79. Однією з цього числа є молода 20-річна дівчина Марія, про долю котрої, завдяки пресі дізналась уся Чехія. Марія, як і тисячі інших тут, у Чеській Республіці, знайшла собі роботу – вона працювала прибиральницею в одній з лікарень міста Ліберець. Працювала нелегально, тобто без права на працю і перебування в країні. При перевірці паспортів це і було виявлено, так Марія дісталась до табору в Балкові. Саме там одного вечора її брутально побив поліцейський, якому здалось, що Марія, незважаючи на заборону, в приміщенні курить. Поліцейський Марії зламав ніс, від сильного удару вона, вся закривавлена, впала на землю. Згодом на суді свідки підтвердили факт побоїв. Було з’ясовано також, що українська громадянка не допустилась жодних порушень встановленого в таборі порядку. Поліцейський був засуджений. Нашому Радіо про це сказав представник преслужби поліції в місті Плзень пан Вошіцкі:

ВОШІЦКІ: Цей поліцейський, пан Гітьга відразу після винесених звинувачень був звільнений з роботи. Так що він уже не працює в поліції. А минулої п’ятниці, тобто 15 березня, відбувся суд і він отримав 6 місяців умовно.

О.Пеленська: Пане Вошіцкі, за які порушення в основному дістаються іноземці до вашого табору ?

Вошіцкі: За недозволене перебування на теренах Чеської Республіки.

Нам вдалось додзвонитись до табору в Балкові і поговорити з Марією, котра перебуває ще й досі в таборі.

О.Пеленська: А звідкіля ви, пані Марія?

Марія: Із Закарпаття.

О. Пеленська: А ви знаєте, пане Марія, що про вас писали чеські газети?

Марія: Я не знала про це.

О. Пеленська: Ви не маєте жодного доступу до преси?

Марія: Ні, не маю.

О. Пеленська: А це так належиться? У таборі такі порядки чи просто ви не цікавилися?

Марія: У нас тут не показують того нічого, тому що я сиджу у Балкові. Нам не дають ніяких газет читати.

О.Пеленська: Ви і телебачення не маєте?

Марія: Ми маємо, але ми не бачили. Нам його включають лише увечері.

О, Пеленська: А як до вас ставляться у таборі там, де ви зараз перебуваєте? Як ставляться до громадян взагалі і до вас, зокрема, до громадян України? Є якась різниця між вами і громадянами інших країн, які там перебувають?

Марія: Ні, вони до нас всіх ставляться однаково.

О. Пеленська: Однаково – це значить доволі грубо чи добре?

Марія: Ну, інколи хочемо дзвонити, вони не дозволяють, інколи дозволяють. Не завжди.

О. Пеленська.: Не завжди? А від чого залежить?

Марія: Залежить від того, як вони хочуть.

О. Пеленська: А ви маєте право на телефонні дзвінки?

Марія: Так, ми маємо на це право.

О. Пеленська: Скажіть, будь ласка, ви дісталися до цього табору, як було в газеті написано, за те, що порушили паспортний режим. Тобто, ви без дозволу на працю працювали в лікарні в Ліберці. Це правда?

Марія: Так, я не мала документів

О. Пеленська: А яка ваша доля далі? Ви знаєте?

Марія: Я не знаю. Я поїду додому. Я маю депортацію і я вже сюди не повернуся. Я просила, щоб мені дали притулок, але мені відмовили.

О. Пеленська: Скільки ще жінок з України там у цьому таборі знаходиться?

Марія: Ой, дуже багато, три поверхи.

О.Пеленська: І все це є дівчата, які порушили паспортний режим?

Марія: Так. Тут є багато сімей, є багато хлопців.

О. Пеленська: Скажіть, будь-ласка, ці громадяни України, які з вами у таборі зараз перебувають, це, переважно люди, яких теж чекає депортація з країни чи вони просять про притулок у Чеській Республіці?

Марія: Багато цих людей просили також притулок, але всім підряд нам відмовляють у наданні притулку. Нікому не хочуть надавати притулок.

О. Пеленська: А які мотиви, що вас наштовхує на те, щоб просити притулок у Чеській Республіці?

Марія: Ми всі хочемо працювати, тому що вдома у нас немає ні праці, ні грошей. У кожного дома є ситуація складна.

Марія буде незабаром відправлена до дому. Але проблема кількох мільйонів українських громадян, які шукають працю чи просять притулку за кордонами України, залишається. Тільки в Чехії за 2 місяці нинішнього року 460 українських громадян подали заяви про надання притулку. Цю цифру мені назвала прес-секретар Міністерства внутрішніх справ пані Масарікова. Красномовною є і така статистика. Протягом останніх 11 років близько 6 –ти з половиною тисяч громадян України просило притулку в Чеській Республіці й тільки 63 особи його отримали.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG