Київ, 20 березня 2002 –
Марина Пирожук
16 березня на телеканалі ICTV було показано документальний фільм американських авторів під назвою «Піар». Пані Лесю Гонгадзе, яке ваше враження від цього фільму?
Леся Гонгадзе
Цей фільм викликав у мене дуже негативне ставлення до авторів фільму і журналістів, на яких у Києві я згаяла стільки часу.
Я хотіла їм довести мою думку і мету, яку я хочу досягти. Але вони все це відкинули, ці матеріали, які я їм показала і надала. І єдине моє бажання було, на чому я наголошувала, що мені нічого не треба. Я ні від кого нічого не буду вимагати. Я лише прошу, щоб мені дали можливість поховати те тіло, яке знаходиться на Оранжерейній вулиці у морзі київському, тому що це мене дуже мучить і дуже я від цього страждаю. І, якщо це є мій син, то я нічого не прошу, лише дайте мені його поховати.
Я показала журналістам матеріали, я показала волосся... Я висловила те, що може висловити мама, яка переносить невимовні муки, опинившись у моїй ситуації.
А автори цього фільму і режисер цього фільму, наскільки я зрозуміла, вони виконували або замовлення або щось подібне, тому що (у їхньому фільмі) так вийшло, що наш президент Кучма, взагалі, ангел, не винний абсолютно ні в чому.
А одне його слово, одна його вказівка – і була би проведена та експертиза, яку я прошу, яка дала б 100% ідентифікацію. І не було б ніяких розмов, і не мучилася б я, і не мучився б увесь народ України, який зі мною.
І між іншим, у Львові дуже негативно сприйняли цей фільм. І всі зрозуміли, що цей фільм зроблений для того, щоб президента Леоніда Кучму зробити просто не винятком, просто невинний ангел.
Знаючи, про цей моральний терор, який проводиться наді мною і над моєю родиною – це ні в які рамки не вписується... Це не можливо зрозуміти, як автори цього фільму (навіть слів у мене немає, щоб висловити те, що я відчуваю до них) так цинічно скористалися мною...Стільки часу у мене взяли у Києві на інтерв’ю і показали мене там, просто як... Ну, не маю просто слів.
Адже найбільше страждаю я і причому тут Ленін, причому тут політики? Я ж не політик, я мама. Я хочу лише єдине – я хочу скінчити все це, щоб я могла лягти там, де будуть поховані ті останки, якщо це мій син. Тому що зараз іде поголоска, мене вмовляють, що це не мій син.
Знаєте це пережити – півтора року думати він чи не він? А тепер мені шепчуть з усіх сторін, що це не він, але ви поховайте, поховайте, це не ваш син. Якщо це не мій син, то дайте мені довідку що це не мій син. Я прошу. Я поховаю по християнськи. Якщо це мій син, то дайте мені поховати його, щоб я там могла вже спочити біля нього.
Марина Пирожук
Пані Лесю, всі зараз говорять про необхідність завершення справи Георгія Гонгадзе і ви сказали, що треба покласти край вже цьому моральному терору. Як ви гадаєте, хто б це міг зробити?
Леся Гонгадзе
Лише президент Кучма. Тому що Потебенько не є прокурор. Це є маріонетка, кишеньковий, це є сатрап Москви. Він виконує лише те, що йому вказують.
У нас же немає нікого. У нас лише існує один президент, який живе своїми власними почуттями, своїми власними бажаннями, прихотями. І він себе почуває як, напевно, якийсь східний шахиншах чи падишах, що всі у нього раби.
І я так зрозуміла, що ми, український народ на своїй українській землі знаходимося у найгіршому становищі, бо кожен народ в Україні знайде підтримку.
Я українка, предки якої споконвіку живуть в Україні. Зрозуміло, що у найгіршому становищі перебуває український народ і найнещаснішою є мама українка, власне українка. Бо навіть ті діти, які виїжджають за кордон і гинуть, вона не має можливості їх привезти, бо немає грошей, щоб їх тут поховати.
Це жахливо те, що я зараз бачу, це що зараз я зрозуміла, тому що при владі сатрапи, при владі яничари, це вороги українського народу. Бо найгірше живе український народ. У моральному дусі це я пережила на собі, переконалася на собі.
І все залежить від нашого властеліна президента Кучми і більше ні від кого, більше нехай ніхто не сподівається на якусь демократію, чи на якусь правдивість.
Марина Пирожук
Пані Лесю, чи будете ви звертатися до суду у зв’язку з побаченим на телеканалі ICTV фільмом «Піар»?
Леся Гонгадзе
Я знесилена настільки, я настільки знищена фізично і настільки втомлена... Я вже нічого не хочу. Я лише хочу спокою. Я вірю, що навіть, як мене не стане Господь Бог все одно заплатить моїм кривдникам.
Марина Пирожук
16 березня на телеканалі ICTV було показано документальний фільм американських авторів під назвою «Піар». Пані Лесю Гонгадзе, яке ваше враження від цього фільму?
Леся Гонгадзе
Цей фільм викликав у мене дуже негативне ставлення до авторів фільму і журналістів, на яких у Києві я згаяла стільки часу.
Я хотіла їм довести мою думку і мету, яку я хочу досягти. Але вони все це відкинули, ці матеріали, які я їм показала і надала. І єдине моє бажання було, на чому я наголошувала, що мені нічого не треба. Я ні від кого нічого не буду вимагати. Я лише прошу, щоб мені дали можливість поховати те тіло, яке знаходиться на Оранжерейній вулиці у морзі київському, тому що це мене дуже мучить і дуже я від цього страждаю. І, якщо це є мій син, то я нічого не прошу, лише дайте мені його поховати.
Я показала журналістам матеріали, я показала волосся... Я висловила те, що може висловити мама, яка переносить невимовні муки, опинившись у моїй ситуації.
А автори цього фільму і режисер цього фільму, наскільки я зрозуміла, вони виконували або замовлення або щось подібне, тому що (у їхньому фільмі) так вийшло, що наш президент Кучма, взагалі, ангел, не винний абсолютно ні в чому.
А одне його слово, одна його вказівка – і була би проведена та експертиза, яку я прошу, яка дала б 100% ідентифікацію. І не було б ніяких розмов, і не мучилася б я, і не мучився б увесь народ України, який зі мною.
І між іншим, у Львові дуже негативно сприйняли цей фільм. І всі зрозуміли, що цей фільм зроблений для того, щоб президента Леоніда Кучму зробити просто не винятком, просто невинний ангел.
Знаючи, про цей моральний терор, який проводиться наді мною і над моєю родиною – це ні в які рамки не вписується... Це не можливо зрозуміти, як автори цього фільму (навіть слів у мене немає, щоб висловити те, що я відчуваю до них) так цинічно скористалися мною...Стільки часу у мене взяли у Києві на інтерв’ю і показали мене там, просто як... Ну, не маю просто слів.
Адже найбільше страждаю я і причому тут Ленін, причому тут політики? Я ж не політик, я мама. Я хочу лише єдине – я хочу скінчити все це, щоб я могла лягти там, де будуть поховані ті останки, якщо це мій син. Тому що зараз іде поголоска, мене вмовляють, що це не мій син.
Знаєте це пережити – півтора року думати він чи не він? А тепер мені шепчуть з усіх сторін, що це не він, але ви поховайте, поховайте, це не ваш син. Якщо це не мій син, то дайте мені довідку що це не мій син. Я прошу. Я поховаю по християнськи. Якщо це мій син, то дайте мені поховати його, щоб я там могла вже спочити біля нього.
Марина Пирожук
Пані Лесю, всі зараз говорять про необхідність завершення справи Георгія Гонгадзе і ви сказали, що треба покласти край вже цьому моральному терору. Як ви гадаєте, хто б це міг зробити?
Леся Гонгадзе
Лише президент Кучма. Тому що Потебенько не є прокурор. Це є маріонетка, кишеньковий, це є сатрап Москви. Він виконує лише те, що йому вказують.
У нас же немає нікого. У нас лише існує один президент, який живе своїми власними почуттями, своїми власними бажаннями, прихотями. І він себе почуває як, напевно, якийсь східний шахиншах чи падишах, що всі у нього раби.
І я так зрозуміла, що ми, український народ на своїй українській землі знаходимося у найгіршому становищі, бо кожен народ в Україні знайде підтримку.
Я українка, предки якої споконвіку живуть в Україні. Зрозуміло, що у найгіршому становищі перебуває український народ і найнещаснішою є мама українка, власне українка. Бо навіть ті діти, які виїжджають за кордон і гинуть, вона не має можливості їх привезти, бо немає грошей, щоб їх тут поховати.
Це жахливо те, що я зараз бачу, це що зараз я зрозуміла, тому що при владі сатрапи, при владі яничари, це вороги українського народу. Бо найгірше живе український народ. У моральному дусі це я пережила на собі, переконалася на собі.
І все залежить від нашого властеліна президента Кучми і більше ні від кого, більше нехай ніхто не сподівається на якусь демократію, чи на якусь правдивість.
Марина Пирожук
Пані Лесю, чи будете ви звертатися до суду у зв’язку з побаченим на телеканалі ICTV фільмом «Піар»?
Леся Гонгадзе
Я знесилена настільки, я настільки знищена фізично і настільки втомлена... Я вже нічого не хочу. Я лише хочу спокою. Я вірю, що навіть, як мене не стане Господь Бог все одно заплатить моїм кривдникам.
