Н’ю Йорк, 22 березня 2002 - Спостерігаючи політичні процеси у країнах колишнього Радянського Союзу, історики й оглядачі подекуди висловлюють сумнів – чи не зарано там упровадили демократичний лад. Неповторними, єдиними у світі не без іронії називає передвиборчі баталії в Україні англомовний тижневик “Юкрейніен Уїклі”. Київський репортер газети Роман Воронович порівнює політичну боротьбу напередодні виборів з неймовірною грою без правил, із численними порушеннями законів, наклепами та дезинформацією. Він, дещо патетично, пише: “Таке враження, ніби зграя клоунів запродала душу дияволові і гуляє країною на протязі останніх трьох місяців. Це – як у фільмі Фелліні, де замість абсурду – цинізм. В останні тижні перед виборами, де іще можна побачити, щоб президента країни звинувачували у незаконній торгівлі зброєю, у той час, як двом іншим високопоставленим урядовцям закидали використання службових посад для особистої вигоди, В якій іще країні регіональний лідер, обурений тим, що суд наказав усунути його від виборчого процесу, вважає це достатнім приводом для скасування виборів узагалі й починає домагатися відокремлення свого регіону від країни?” – запитує Воронович.
“Нью-Йорк Таймс” вважає, що там, де процес демократизації ще в зародку, вибори здатні лише загострювати конфлікти. Першими пріоритетами повинні бути законність і порядок. Після розвалу Радянського Союзу уряд Російської федерації доклав чимало зусиль до заснування політичних партій і проведення виборів. Натомість, треба було насамперед посилювати державні інституції, занедбані за комуністичного режиму.
Стівен Коткин, професор Принстонського університету, каже, що Росія отримала власний прапор, багатопартійну систему, вибори та громадські асоціації. Але, то була імітація, а не справжня демократія. В Росії було шість тисяч суддів і 250 тисяч агентів КГБ. Країні на той час були потрібні не стільки вибори й партії, скільки дійова юридична система, міцні органи влади й регулюючі служби. Але у дев'яності роки всі ці речі, на думку історика, були не в моді.
Майкл Мессінг, оглядач “Нью-Йорк Таймс” закидає Сполученим Штатам те, що після розвалу СРСР вони припинили активну підтримку й заохочення демократичних зрушень у колишніх радянських республіках, а ті, залишені напризволяще, не змогли самотужки стати на ноги як нації-держави.
Від виборів 31 березня залежатиме багато що, пише Мирон Куропась, огладач “Юкрейніен Уїклі”. Якщо Україна проведе вільні й відкриті вибори, вона може відновити довір'я Заходу і зробити ще один крок до європейської інтеграції. Якщо ж вибори будуть нечесними, то Україна далі сповзатиме в напрямку більшої економічної залежності від Росії і ще більшого владарювання гангстерів.
“Нью-Йорк Таймс” вважає, що там, де процес демократизації ще в зародку, вибори здатні лише загострювати конфлікти. Першими пріоритетами повинні бути законність і порядок. Після розвалу Радянського Союзу уряд Російської федерації доклав чимало зусиль до заснування політичних партій і проведення виборів. Натомість, треба було насамперед посилювати державні інституції, занедбані за комуністичного режиму.
Стівен Коткин, професор Принстонського університету, каже, що Росія отримала власний прапор, багатопартійну систему, вибори та громадські асоціації. Але, то була імітація, а не справжня демократія. В Росії було шість тисяч суддів і 250 тисяч агентів КГБ. Країні на той час були потрібні не стільки вибори й партії, скільки дійова юридична система, міцні органи влади й регулюючі служби. Але у дев'яності роки всі ці речі, на думку історика, були не в моді.
Майкл Мессінг, оглядач “Нью-Йорк Таймс” закидає Сполученим Штатам те, що після розвалу СРСР вони припинили активну підтримку й заохочення демократичних зрушень у колишніх радянських республіках, а ті, залишені напризволяще, не змогли самотужки стати на ноги як нації-держави.
Від виборів 31 березня залежатиме багато що, пише Мирон Куропась, огладач “Юкрейніен Уїклі”. Якщо Україна проведе вільні й відкриті вибори, вона може відновити довір'я Заходу і зробити ще один крок до європейської інтеграції. Якщо ж вибори будуть нечесними, то Україна далі сповзатиме в напрямку більшої економічної залежності від Росії і ще більшого владарювання гангстерів.
