Лондон, 25 березня 2002 – Усі квитки було продано, і під час перегляду дехто стояв у проходах. У стрічці, що її зробив відомий англійський репортер Том Манґольд, Україна постає як зловісна держава з тотально-корумпованим керівництвом, де за 10 місяців підозріло гине 13 журналістів і яку як наслідок американський фахівець із російської мафії визнає нестабільною і рекомендує своїм американським клієнтам-бізнесменам утриматись від інвестицій в економіку. Фільм містить інтерв’ю з більшістю головних дійових осіб справи про вбивство Гонгадзе і «касетний скандал».
45-хвилинну картину розбито на близько десятка маленьких сюжетів, що являють собою з кимось з учасників подій. Це дружина Гонгадзе Мирослава, подруга Олена Притула, журналісти Єльцов і Подольський, депутат Єльяшкевич, президент Кучма, майор Мельниченко, заступник генерального прокурора Баганець. Якщо в цьому похмурому і була нагода посміятися, то зала це зробила саме у перебігу інтерв’ю з останнім. Категоричність його простакуватих висловів спантеличила англійців. Логіка Баганця, якому чомусь довелося відповідати на запитання російською мовою, що нею він говорить досить умовно, полягала в тому, що прокуратура просто відмовляється розробляти як одну з версій причетність вищого керівництва до вбивства Гонгадзе. Записи Мельниченка були протизаконні, а тому братися до уваги не можуть, а слідство встановило, що Кучма й оточення до цього вбивства не причетні. Крапка. Водночас пан Баганець запевняє, що це вбивство буде розкрито.
У своєму інтерв’ю з Манґольдом президент Кучма каже, що звертати увагу на те, що в Україні за 10 місяців загинуло 13 журналістів, несправедливо. Адже люди, мовляв, помирають в усьому світі, і серед них трапляються і журналісти. З іншого боку, репортер Том Манґольд також часом звучить категорично. Україна – скорумпована країна, одна з найстрашніших у світі для журналістів. Не забув і про економічну кризу. Цей текст за кадром супроводжувано заїждженим уже на Заході відеорядом із бабами у хустках на базарі як символ України тощо. Загалом, більшість стрічки не містить нічого нового для будь-кого, хто цікавиться цією справою. З одним дуже вагомим «але» - наприкінці фільму Манґольд виходить на Мельниченка і спілкується з ним. І тут звучать викриття: майор Мельниченко твердить, що в Америці з ним зв’язувалися представники оточення Кучми і пропонували «замовкнути» в обмін на імунітет і 6 мільйонів доларів, каже, що не певен, що проживе рік і що українські спецслужби не намагатимуться його знищити.
Манґольд питає про британського громадянина Жукова, якого звинувачувано в контрабанді зброї. Чи мав він якісь зв’язки з Кучмою? Мельниченко каже – так, був Жуков у кабінеті Кучми двічі. Чи розмовляли вони про поставки зброї до Іраку? Мельниченко відповідає – коментувати не можу, але слово «Ірак» у кабінеті звучало. Ну а далі Мельниченко заявив, що керівництво України включно з Кучмою на території США відмивають гроші, одержані від нелеґального продажу зброї, наркоперемитництва і крадіжок російського газу. Ці гроші відтак використовуються для підкупу американських політиків. А далі вже Манґольд робить висновок, що не дуже пов’язаний з історією Гонгадзе: мовляв, існує небезпека, що Україна вже продала до Іраку ядерну зброю.
Не дивно, що під час обговорення після прем’єри було багато запитань щодо Іраку. Чому Ірак, чи це не комерційний трюк? Але Манґольд відповів одним словом – ні. З інших відповідей Манґольда і продюсера Евар цікаві такі: чи побачать фільм в Україні – залежить від України, хто його хоче купити – може це зробити. За даними Манґольда, плівки Мельниченка вже 28 березня має бути передано до Департаменту юстиції США. Евар стверджувала, що за її даними, Мельниченко більше не спілкувався з журналістами.
До присутніх на прем’єрі звернувся представник Національної спілки журналістів Саймон Пірані, який сказав, що справа Гонгадзе є надзвичайно важливою для журналістів Європи. Вони близькі до того, щоби домогтися розслідування на європейському рівні через Раду Європи. Він закликав присутніх домагатися такого розслідування через своїх депутатів парламенту. Телевізійна прем’єра фільму про Гонгадзе відбудеться в Англії 21 квітня.
45-хвилинну картину розбито на близько десятка маленьких сюжетів, що являють собою з кимось з учасників подій. Це дружина Гонгадзе Мирослава, подруга Олена Притула, журналісти Єльцов і Подольський, депутат Єльяшкевич, президент Кучма, майор Мельниченко, заступник генерального прокурора Баганець. Якщо в цьому похмурому і була нагода посміятися, то зала це зробила саме у перебігу інтерв’ю з останнім. Категоричність його простакуватих висловів спантеличила англійців. Логіка Баганця, якому чомусь довелося відповідати на запитання російською мовою, що нею він говорить досить умовно, полягала в тому, що прокуратура просто відмовляється розробляти як одну з версій причетність вищого керівництва до вбивства Гонгадзе. Записи Мельниченка були протизаконні, а тому братися до уваги не можуть, а слідство встановило, що Кучма й оточення до цього вбивства не причетні. Крапка. Водночас пан Баганець запевняє, що це вбивство буде розкрито.
У своєму інтерв’ю з Манґольдом президент Кучма каже, що звертати увагу на те, що в Україні за 10 місяців загинуло 13 журналістів, несправедливо. Адже люди, мовляв, помирають в усьому світі, і серед них трапляються і журналісти. З іншого боку, репортер Том Манґольд також часом звучить категорично. Україна – скорумпована країна, одна з найстрашніших у світі для журналістів. Не забув і про економічну кризу. Цей текст за кадром супроводжувано заїждженим уже на Заході відеорядом із бабами у хустках на базарі як символ України тощо. Загалом, більшість стрічки не містить нічого нового для будь-кого, хто цікавиться цією справою. З одним дуже вагомим «але» - наприкінці фільму Манґольд виходить на Мельниченка і спілкується з ним. І тут звучать викриття: майор Мельниченко твердить, що в Америці з ним зв’язувалися представники оточення Кучми і пропонували «замовкнути» в обмін на імунітет і 6 мільйонів доларів, каже, що не певен, що проживе рік і що українські спецслужби не намагатимуться його знищити.
Манґольд питає про британського громадянина Жукова, якого звинувачувано в контрабанді зброї. Чи мав він якісь зв’язки з Кучмою? Мельниченко каже – так, був Жуков у кабінеті Кучми двічі. Чи розмовляли вони про поставки зброї до Іраку? Мельниченко відповідає – коментувати не можу, але слово «Ірак» у кабінеті звучало. Ну а далі Мельниченко заявив, що керівництво України включно з Кучмою на території США відмивають гроші, одержані від нелеґального продажу зброї, наркоперемитництва і крадіжок російського газу. Ці гроші відтак використовуються для підкупу американських політиків. А далі вже Манґольд робить висновок, що не дуже пов’язаний з історією Гонгадзе: мовляв, існує небезпека, що Україна вже продала до Іраку ядерну зброю.
Не дивно, що під час обговорення після прем’єри було багато запитань щодо Іраку. Чому Ірак, чи це не комерційний трюк? Але Манґольд відповів одним словом – ні. З інших відповідей Манґольда і продюсера Евар цікаві такі: чи побачать фільм в Україні – залежить від України, хто його хоче купити – може це зробити. За даними Манґольда, плівки Мельниченка вже 28 березня має бути передано до Департаменту юстиції США. Евар стверджувала, що за її даними, Мельниченко більше не спілкувався з журналістами.
До присутніх на прем’єрі звернувся представник Національної спілки журналістів Саймон Пірані, який сказав, що справа Гонгадзе є надзвичайно важливою для журналістів Європи. Вони близькі до того, щоби домогтися розслідування на європейському рівні через Раду Європи. Він закликав присутніх домагатися такого розслідування через своїх депутатів парламенту. Телевізійна прем’єра фільму про Гонгадзе відбудеться в Англії 21 квітня.
