Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:07

Як використовують на виборах переваги високої посади: досвід США


Як використовують на виборах переваги високої посади: досвід США

Прага, 28 березня 2002 - У передвиборчій кампанії в Україні нерідко лунають звинувачення, що урядовці й наближені до влади політики користаються зі свого статусу, щоби здобути собі нечесну перевагу. А які можливості в інших країнах вдатися до «адміністративного ресурсу»?

У Сполучених Штатах Америки, наприклад, існує чимало законів, які визначають можливості чинних урядовців чи обранців вести кампанію за переобрання - але ті не вагаються використати будь-яку не заборонену для них можливість. Та коли їхні дії сумнівні, хай навіть і не є порушенням закону, вони випливають на світ Божий - і стають на шкоду такому кандидатові.

Найбільше уваги у США привертають вибори президентські. І в них важить кожна дрібниця.

Широко відомо, яким тягарем обернулася віце-президентська посада для Ала Ґора: ще 1996 року він покористувався службовими телефонами Білого Дому, щоби домовитися про підтримку президентові Билові Клинтонові й самому собі - вони тоді змагалися за переобрання. Це пригадали Ґорові під час кампанії року 2000-го, коли він кандидував на президента.

Окремий закон забороняє «працівникам федерального уряду» США працювати на переобрання чинного президента й його адміністрації. Чи стосується він і віце-президента, чітко не визначено. Принаймні кримінальних звинувачень Ґорові за це ніхто не висував.

Ал Ґор виправдовувався, що радився тоді з юристами Білого Дому. «Не думаю, що я зробив щось погане, вже не кажучи про незаконне», – заявляв він.

Але його супротивник на виборах 2000 року Джордж Буш сповна використав давні Ґорові сумнівні дії. «Віце-президент - добра людина, що поважає родинні цінності, в цьому немає сумніву, - але він є частиною адміністрації, яка порушила фінансові закони», – стверджував Буш напередодні виборів.

На думку колишнього конґресмена, а нині дослідника вашинґтонського політологічного центру Брукинґз Інстит’юшн Била Френзела, не так важливо, що Ґор, мабуть, формально закон таки не порушив: «Коли віце-президента Ґора спіймали на діях, що їх американці вважали за неправильні, вже не мало великого значення, чи порушив він закон і чи має він відбути якесь кримінальне покарання - він уже й так відразу після викриття почав відбувати, так би мовити, покарання політичне».

І цілком можливо, - хоча напевно цього стверджувати й не можна, - що саме цей скандальчик і став тією соломинкою, що вирішила програш Ґора на виборах.

Так само американський закон встановлює, наприклад, що президент має заплатити з власних коштів за використання свого службового літака для виборчої кампанії. Але десь протягом року перед виборами всі його офіційні поїздки незмінно здобувають відтінок виборчої кампанії.

Особливо ціниться при цьому оголошення приємних для американців новин. Кажуть, в Америці гроші вирішують усе - але з цим не погоджується, наприклад, професор історії Університету Джорджа Вашинґтона в американській столиці Ліо Рибафо: «Не все зводиться до грошей. Є старе прислів’я: президентові не треба нічого, крім добрих новин. Якщо країна в глибокій рецесії чи посеред непопулярної війни, і жодні вміння вести кампанію не допоможуть».

Широко вдаються до такої тактики - пов’язати з доброю новиною саме власне ім’я - й конґресмени.

Один із їхніх звичних привілеїв - службова, безплатна для них пошта для спілкування з виборцями. Виборчі матеріяли нею поширювати не можна - але ніщо не забороняє тим, хто прагне переобрання, влаштовувати службовим коштом масові розсилки повідомлень, що виставляють конґресмена-кандидата в доброму світлі. (Єдине обмеження тут - що масові розсилки не дозволені в останні кілька місяців перед виборами). Адже рейтинґ чинного обранця може зрости чи впасти залежно від того, як оцінює його діяльність виборець - а от чи справедлива та оцінка, то вже інша справа.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG