Київ, 2 квітня 2002 - Минулорічний звіт Уповноваженої ВР із прав людини, а також практика неурядових правозахисних організацій свідчать про масштабність і актуальність для України проблеми катувань і нелюдського поводження в правоохоронних органах, місцях попереднього ув'язнення і пенітенціарних установах. На цьому наголошували й американські урядовці у своєму щорічному Звіті Держдепартаменту про дотримання прав людини у світі: за їхніми даними, проти затриманих і підслідних широко застосовуються різноманітні тортури, а протягом перших шести місяців 2001 року в українських тюрмах померло 865 ув’язнених, одна з причин смерті – туберкульоз.
Роман Романов, голова Севастопольської правозахисної групи, одним із пріоритетних видів діяльності якої є розгляд скарг від громадян на застосування тортур та інше нелюдське поводження, наголошує, що впродовж останнього часу ця проблема досить активно стала висвітлюватися в ЗМІ, окрім цього набагато більше уваги цій темі почали приділяти державні органи. Аналізуючи інформацію, яка надійшла до його організації, Роман Романов стверджує, що найбільше скарг пов'язані з обмеженням доступу адвокатів до підзахисних в ізоляторах тимчасового тримання та слідчих ізоляторах. “Ув'язненим часто відмовляють у медичній допомозі. Узагалі, самі умови утримання людей у СІЗО, на жаль, змінюються надзвичайно повільно. Часто ми не бачимо навіть прагнення людей, в компетенції яких знаходиться ця проблема, щось змінювати”, - зазначає правозахисник.
Натомість Уповноважена ВР із прав людини Ніна Карпачова під час щорічної планової перевірки місць попереднього ув'язнення у Києві відмітила позитивні зрушення щодо умов тримання ув'язнених в ізоляторі тимчасового тримання на Подолі: “Я приємно вражена змінами, які полягають перш за все у ставленні персоналу до затриманих. Усі три роки я добивалася того, щоб зняли з вікон так звані “намордники” – металеві щити, які унеможливлюють доступ повітря і світла до камер. Сьогодні в'язні вже можуть читати книжки й газети та дихати більш-менш свіжим повітрям.”
Неприпустимою з точки зору дотримання прав людини назвав Роман Романов ситуацію з 16 арештованими членами УНА-УНСО, які наразі утримуються у Лук’янівському слідчому ізоляторі. Проти них було застосовано тортури і психологічний тиск. “Ми стурбовані розвитком подій навколо цієї гучної справи, і вважаємо, що держава є у великому боргу перед цими хлопцями, тому що вони обмежені у багатьох своїх правах, зокрема у праві на захист”, - зазначив голова Севастопольської правозахисної групи.
Крім цього, як наголосив Роман Романов, у новому Кримінальному кодексі передбачено покарання за тортури, чого раніше не було. Проте цього не достатньо для поліпшення ситуації. На думку правозахисника, слід міняти перш за все психологію правоохоронців, яка і досі залишилися радянською.
Роман Романов, голова Севастопольської правозахисної групи, одним із пріоритетних видів діяльності якої є розгляд скарг від громадян на застосування тортур та інше нелюдське поводження, наголошує, що впродовж останнього часу ця проблема досить активно стала висвітлюватися в ЗМІ, окрім цього набагато більше уваги цій темі почали приділяти державні органи. Аналізуючи інформацію, яка надійшла до його організації, Роман Романов стверджує, що найбільше скарг пов'язані з обмеженням доступу адвокатів до підзахисних в ізоляторах тимчасового тримання та слідчих ізоляторах. “Ув'язненим часто відмовляють у медичній допомозі. Узагалі, самі умови утримання людей у СІЗО, на жаль, змінюються надзвичайно повільно. Часто ми не бачимо навіть прагнення людей, в компетенції яких знаходиться ця проблема, щось змінювати”, - зазначає правозахисник.
Натомість Уповноважена ВР із прав людини Ніна Карпачова під час щорічної планової перевірки місць попереднього ув'язнення у Києві відмітила позитивні зрушення щодо умов тримання ув'язнених в ізоляторі тимчасового тримання на Подолі: “Я приємно вражена змінами, які полягають перш за все у ставленні персоналу до затриманих. Усі три роки я добивалася того, щоб зняли з вікон так звані “намордники” – металеві щити, які унеможливлюють доступ повітря і світла до камер. Сьогодні в'язні вже можуть читати книжки й газети та дихати більш-менш свіжим повітрям.”
Неприпустимою з точки зору дотримання прав людини назвав Роман Романов ситуацію з 16 арештованими членами УНА-УНСО, які наразі утримуються у Лук’янівському слідчому ізоляторі. Проти них було застосовано тортури і психологічний тиск. “Ми стурбовані розвитком подій навколо цієї гучної справи, і вважаємо, що держава є у великому боргу перед цими хлопцями, тому що вони обмежені у багатьох своїх правах, зокрема у праві на захист”, - зазначив голова Севастопольської правозахисної групи.
Крім цього, як наголосив Роман Романов, у новому Кримінальному кодексі передбачено покарання за тортури, чого раніше не було. Проте цього не достатньо для поліпшення ситуації. На думку правозахисника, слід міняти перш за все психологію правоохоронців, яка і досі залишилися радянською.
