Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:12

Вечірня Свобода: “Парламентські вибори як репетиція до президентських”


Вечірня Свобода: “Парламентські вибори як репетиція до президентських”

Київ-Прага, 8 квітня 2002 –

Ірина Халупа (Прага), Віктор Міняйло (Київ).

Ірина Халупа:

Добрий вечір. Наші теми на 8 квітня “Парламентські вибори як репетиція до президентських”.

Друга: “Економічне зростання в Україні. Показова статистика чи реальність?” Про це з нами дискутуватимуть колишній міністр економіки України Віктор Суслов та народний депутат, економіст- міжнародник Сергій Терьохін.

У 1998 році пан Суслов прийшов у парламент за списком соціалістичної партії, свого часу очолював парламентську комісію з питань розслідування діяльності національного банку “Україна”, яким тоді керував Віктор Ющенко. Пан Суслов був ідеологом і фіксованого курсу купона-карбованця за часів уряду Звягільського.

Сергій Терьохін – народний депутат трьох скликань. Коли Віктор Пинзеник був міністром економіки в уряді Леоніда Кучми, Терьохін був наймолодшим заступником міністра. Улітку 1994-го він був обраний депутатом у Комсомольську Полтавської області. Відтак, двічі: у 1998 та в цьому році пан Терьохін переміг на парламентських виборах у Голосіївському районі міста Києва.

У нашій програмі багато разів ми говорили про важливість виборів як народного волевиявлення. Не пригадую, хто, але хтось колись на нашій програмі сказав, що Україна живе від виборів до виборів. За нами парламентські вибори, за два роки – президентські.

Хочу нагадати, що минулої неділі, після того, як він сам проголосував, Леонід Кучма дав імпровізовану прес-конференцію. Його запитали, чи вважає він ці парламентські вибори репетицією до президентських, і пан Куча сказав: “Так, однозначно.” Шановні гості, чи Ви також думаєте, що ці парламентські вибори розставили певні політичні сили на політичній карті перед наступними виборами. Пане Суслов, як Ви дивитесь на ситуацію?

Віктор Суслов:

Безумовно, ці парламентські вибори можна розглядати як початок президентських виборів в Україні, тому що від співвідношення політичних сил у Верховній Раді будуть залежати результати виборів президента України у 2004 році.

Віктор Міняйло: Пане Терьохін , Ваша думка.

Сергій Терьохін:

У принципі, така сама, але з одним акцентом. Коли ми творили блок “Наша Україна”, ми сподівалися, в першу чергу, не на виборювання місць в парламенті, а на створення потужної національно-демократичної сили, яка приведе першого нормального президента в новітній історії України.

Віктор Міняйло:

Тобто наступний Ваш крок –це уряд?

Сергій Терьохін:

Це дуже цікаве питання, все буде залежати, як складеться конфігурація у парламенті.

Ми за те, щоб взяти відповідальність за створення уряду, проведення політики уряду, але для цього нам потрібна не тільки посада прем'єр-міністра або ключових міністрів у цьому уряді, але і губернаторів.

Тобто тих, хто виконує ідеї виконавчої влади на місцях. Тут є велика проблема.

Ви знаєте, що вісім років поспіль президент говорить про так звану “жорстку вертикаль виконавчої влади”, яка заважає розвитку демократії, в тому числі, і виконавчої влади.

Ірина Халупа:

Ми всі знаємо за результатами цих виборів, які були вибори до місцевих рад. Що, власне, блок “За Єдину Україну”, партія влади, отримала дуже багато місцевих позицій . Як це змінює стартову карту до майбутніх президентських виборів? Чи змінює вона її, чи залишає такою, якою вона була?

Віктор Суслов:

Розподіл влади, в тому числі, на місцевому рівні , буде суттєво впливати на результати президентських виборів також. Тому я вважаю, що пан Терьохін дуже правий, коли стверджує, що блок “За Нашу Україну” претендує не тільки формувати уряд, але й формувати склад губернаторів. Тому що від них буде дуже залежати, хто буде обраний президентом.

Тому весь час іде боротьба за посади губернаторів, в їхніх руках знаходяться той самій адмінресурс. Теж саме відноситься до інших гілок місцевої влади.

Сергій Терьохін:

Тут маленька поправочка. Тому що я не говорив про блок “За Єдину Україну”, а говорив про блок “Наша Україна”.

Передумовою опанування нами уряду й досягнення... можливої гармонії з президентом, якому залишилося менше двох років, є все-таки зміна губернаторів нашими людьми - людьми “Нашої України”.

Стосовно майбутніх президентських виборів: ми не переоцінюємо той адміністративний ресурс, який спрацював на цих виборах.

Ви можете побачити волю ідеологічну народу, яка віддала перше місце все-таки чесності, професійності та патріотизму, яким відрізняться лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко. Приблизно за таких самих ідеологем будуть голосувати за майбутнього президента.

Віктор Міняйло:

Усе-таки, яка посада є кращим трампліном у крісло президента: посада спікера чи прем'єр-міністра?

Сергій Терьохін:

Ви знаєте, це цинічне питання. Для України найкраще, що б цей недолугий уряд пана Кінаха, який продовжує недолугу політику пана Пустовойтенка, пішов кудись у небуття. Це необхідно для того, щоб ті позитивні процеси - економічні і соціальні, які були у 2000 році, - були негайно сприйняті серцями й кишенями наших людей.

Але завжди голова виконавчої влади є менш популярним, ніж голова опозиції у парламенті. І тут необхідне вирішення особисте нашому лідеру Віктору Ющенку.

Я думаю, що він буде намагатися піти головою виконавчої влади, не зважаючи на те, що президент не є прихильником нашої партії, наших ідей і блоку, і буде намагатися шукати якихось компромісів до наступних президентських виборів.

Ірина Халупа:

Ці парламентські вибори дали Україні шість реальних політичних блоків, шість політичних сил. Наскільки ці блоки висуватимуть від себе майбутніх президентських кандидатів?

Чи ми знову повернемось в Україні до того, що буде дуже багато кандидатів. Хоча це не тільки українське явище. Наскільки я знаю, сьогодні у Франції є 17 претендентів на президентське крісло.

Чи ви вважаєте, що така політична структуризація, яка виявилася сьогодні у зв’язку з парламентськими виборами, вона буде продовжуватися у президентських виборах?

Віктор Суслов:

Ми можемо перелічити цих кандидатів у президенти: “Наша Україна” – Віктор Ющенко, друге місце - комуністи – Петро Симоненко буде претендувати знову, я впевнений. Третє місце – “За Єдину Україну”, пан Литвин є реальним кандидатом, можливо Тигипко, можливо і пан Медведчук - я впевнений, що він буде претендувати, нарешті, пані Тимошенко. І пан Мороз. Лідери всіх цих 6 партій є потенційними претендентами в президенти.

Ірина Халупа:

Чимало аналітиків і політиків минулі парламентські вибори розглядає як прелюдію до чергових президентських виборів, а то й своєрідний "нульовий тур" цих виборів. Зрозуміло, що ті політичні сили, які зможуть сформувати впливові фракції у Верховній Раді, більше того – провести своїх людей до керівництва парламентом та урядом, матимуть кращі стартові умови на виборчих перегонах. А до того ж партії-лідери можуть одержати на президентських виборах масштабну підтримку з боку бізнесу – навіть усупереч владі.

На цю тему послухаємо матеріал Сергія Грабовського:

Друге місце на парламентських виборах вибороли комуністи, але у них майже відсутній електоральний резерв. Чверть голосів виборців – максимум, на що вони можуть сподіватися на виборах президента. Ще менший резерв голосів у соціалістів. Як про реальних претендентів на посаду глави держави відтак варто вести мову про політиків, які не є лівими й очолюють впливові партії або блоки, що посіли помітні місця у новому парламенті. Це, насамперед, Віктор Ющенко, Віктор Медведчук, Юлія Тимошенко, Володимир Литвин та Сергій Тигипко.

Два останніх, попри належність до одного політичного блоку – "За єдину Україну" – реально є жорсткими конкурентами, оскільки представляють різні політичні групи: вищу державну бюрократію (Володимир Литвин) і наближені до президентської сім`ї фінансово-промислові клани (Сергій Тигипко). У разі, якщо блок "За єдину Україну" створить одну парламентську фракцію, з рівною часткою ймовірності вона стане чи то стартовим трампліном для котрогось з її лідерів, чи, то розколеться навпіл напередодні президентських виборів. Принаймні, боротьба між лідерами блоку за вихід на фінішну пряму президентських виборів буде жорстокою і не завжди публічною.

Віктор Медведчук, під проводом котрого об‘єднані соціал-демократи не надто вдало виступили на виборах, попри свої великі медіа-ресурси, зараз навряд чи здатен успішно боротися за крісло глави держави. Єдиний шанс здобути неабияку популярність – стати полум‘яним опозиціонером. Проте на цю роль уже претендує Юлія Тимошенко, конкурувати з котрою у полум‘яності пан Віктор просто нездатний.

А от інший Віктор – Ющенко, - якби президентські вибори відбулися зараз, став би главою держави. Проте, щоб стабілізувати свій рейтинг, Ющенкові треба втримати навколо себе у парламенті різношерсту фракцію “Нашої України” у стані “конструктивної опозиційності”, ще краще – зуміти поставити до керма Верховної Ради своїх людей, а ще – здобутися на підтримку бодай кількох телеканалів. Завдання майже неймовірне за рівнем складності, але досі Ющенку посміхалася доля.

Ірина Халупа:

Шановні гості, як ви бачите таку оцінку, такий розклад політичних сил Сергія Грабовського? Чи картина, яку він змальовує, видається вам реальною?

Сергій Терьохін:

Тут багато звучить песимізму. Я сьогодні аналізував склад нашої фракції, дійсно, там відсотків 10 для мене було незнайомих людей - відверто можу сказати.

Але я подивився, хто вони є. І мені здається, що це буде монолітна фракція, хоча “За ЄдУ” і адміністрація президента будуть намагатися будь-яким силами відколоти деяких людей, в першу чергу, інтереси яких пов’язані не тільки з політикою.

Одначе, мені здається, що це буде найкраща наймонолітніша фракція, по крайній мірі, до 2004 року в парламенті.

Тому для нас дуже важливо зараз знайти щільні посади у Верховній Раді, якщо це не вдасться, є варіант, коли “За ЄдУ” злягається з комуністами для формування уряду і формування керівництва Верховної Ради. Ми будемо чекати нових президентських виборів, на жаль, із нами мусить чекати весь український народ.

Віктор Суслов:

Я вважаю, що багато залежить від блокування тих фракцій, які будуть сформовані в українському парламенті, тобто, можливі різні варіації.

Наприклад, “Наша Україна” і “Єдина Україна”. Цих двох фракцій достатньо для формування більшості в парламенті, ці більшість може сформувати уряд. Але ця більшість буде скоріше пропрезидентської, ніж антипрезидентською. Інші варіанти також можливі, тому все залежить від тих схем блокування, про які було сказано.

Віктор Міняйло:

Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що наступним президентом України стане та людина, яку захоче на цій посаді бачити нинішній президент Леонід Кучма?

Віктор Суслов:

Я вважаю, це не буде залежати від волі нинішнього президента. Буде залежати від більшості в парламенті – так, а від волі президента залежати не буде, бо не буде достатньо впливу, наступника не буде.

Сергій Терьохін:

На відміну від минулих виборів та особливо від висновків референдуму ганебного, який був проведений позаминулого року, українці почали себе відчувати незалежними й розумними. Мені здається, немає такого “его”, як мав Єльцин, у Кучми. Тому, кого б він не поставив... він зараз поставив свого наступника Литвина, і завтра буде зустріч фракції “За ЄдУ” разом з президентом, із Литвиним, щоб вирішувати політичне майбутнє України.

Але це все від лукавого, люди розберуться, якби сьогодні вибори відбулися , був би у нас новий президент, ім’я йому Віктор Ющенко.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG