Київ, 9 квітня 2002 - Нещодавно народний депутат України, доктор економічних наук Віктор Пинзеник провів прес-конференцію, присвячену станові й перспективам розвитку української економіки.
Він зробив порівняльні підрахунки за останні чотири роки, і висновки його не вельми втішні – знову збільшується обіг грошової маси поза банківською системою, зростає обсяг бартерних операцій, а темпи зростання вітчизняного ВВП стрімко падають. На прес-конференції Віктор Пинзеник заявив, що без реальних змін у системі законодавчої й виконавчої влади Україна вже найближчим часом може зіткнутися з проблемою зростання заборгованості заробітної плати і соціальних виплат.
Я попросив Віктора Пинзеника детальніше пояснити свої підрахунки й висновки.
Тарас Марусик:
Пане Вікторе, на чому ґрунтується Ваш прогноз про те, що зростання вітчизняного ВВП може знизитися до півтора-двох відсотків?
Віктор Пинзеник:
Цей прогноз зроблений ще минулого року, він базувався на аналізі тих чинників, які забезпечили економічне зростання, головним з них, був зростаючий внутрішній попит. В кінці минулого року в нас пішла тенденція, яка нестандартна: коли до кінця року динаміка доходу зарплат була гірше, ніж у середині року.
Сьогодні вже є підтвердження мого прогнозу. Замість 9% зросту ВВП за 2 місяці ми маємо 3,6%, замість 14% росту промисловості, ми маємо 3,5 – падіння в 4 рази.
На мій погляд, економіка тримається за рахунок виборів. Тому що в цей час іде виливання грошей на виборчу кампанію, які через агітаторів (і так далі) йдуть у національну економіку.
Тарас Марусик:
Які конкретно дії уряду призвели до цього?
Віктор Пинзеник:
Бездіяльність. Не треба нічого робити. Економіка після уряду Віктора Ющенка мала певний потенціал інерції, і за інерцією економіка тягнулася.
Наприклад, після відставки Ющенка темпи зросту ВВП ішли до гори, досягнувши майже 11%. Але на кінець року було тільки 9%. Це саме стосується соціальних виплат, зарплат, пенсій і допомоги. Перша половина минулого року - бюджет йшов із випередженням майже на 8%, порівняно з першою половиною 2000 року. Друга половина року, порівняно з попереднім – уже мінус 7%, тобто зменшення, чітка тенденція, яка пов’язана з політичними змінами, заміною уряду. І це, не зважаючи на те, що економіка росте. Минулого року економіка зросла на 9% в цілому, за рахунок другої половини року бюджет уже менший на 0,2%.
Тарас Марусик:
Чи можна говорити, що гроші знов тікають у тінь?
Віктор Пинзеник:
Так, є індикатори, які показують, що економіка знов переходить у тінь, серед них - частка грошей поза банками. Якщо під час 2000-2001 років частка грошей поза банками зменшувалась, зараз вона знов зросла і складає понад 43% - це 18 мільярдів гривень із 43 знаходяться поза банківською діяльністю.
Тарас Марусик:
Чи такий метод, як бартер, зараз вживається, і чи це є також одним із методів тінізації економіки ?
Віктор Пинзеник:
Можу знов нагадати цифри. Реальна дебіторська заборгованість – це один з показників неплатежів, один з показників бартеру. 1999 рік – заборгованість зросла на третину, 2000 рік, коли був уряд Ющенка – упала на 12 % , зараз уряд Кінаха – знов зростання на 10, 8% .
Тарас Марусик: А щодо зарплат, чи у Вас є порівняльні цифри?
Віктор Пинзеник:
У мене немає даних по заборгованості, динаміка позитивна за минулий рік, але я хочу наголосити, що крива динаміки йде донизу.
Ситуація в бюджеті погіршується, а це пов’язане з виплатами зарплат учителям, лікарям, військовим і так далі.
Тарас Марусик:
Звідки ж тоді беруться гроші на підвищення?
Віктор Пинзеник:
Нерідко Україна мала сумний досвід: не підвищувала зарплати , а збільшувала борги.
Тарас Марусик: І в цьому контексті, яким Ви бачите перспективи подальшого економічного розвитку України?
Віктор Пинзеник:
Якщо не говорити про суто економічні чинники, до кінця року я вже давав прогноз затухання, буде проїдання результатів, досягнених в 2000-20001 роках. Через рік може бути вже мінусова динаміка, але я не враховую чинники політичного характеру. Я сподіваюся на те, що у квітні вдасться змінити склад виконавчої влади, в тому числі.
Тому що без цих змін дуже важко очікувати на відродження позитивної динаміки економіки. Україна ж має потенціал до 15-20% росту щороку.
Він зробив порівняльні підрахунки за останні чотири роки, і висновки його не вельми втішні – знову збільшується обіг грошової маси поза банківською системою, зростає обсяг бартерних операцій, а темпи зростання вітчизняного ВВП стрімко падають. На прес-конференції Віктор Пинзеник заявив, що без реальних змін у системі законодавчої й виконавчої влади Україна вже найближчим часом може зіткнутися з проблемою зростання заборгованості заробітної плати і соціальних виплат.
Я попросив Віктора Пинзеника детальніше пояснити свої підрахунки й висновки.
Тарас Марусик:
Пане Вікторе, на чому ґрунтується Ваш прогноз про те, що зростання вітчизняного ВВП може знизитися до півтора-двох відсотків?
Віктор Пинзеник:
Цей прогноз зроблений ще минулого року, він базувався на аналізі тих чинників, які забезпечили економічне зростання, головним з них, був зростаючий внутрішній попит. В кінці минулого року в нас пішла тенденція, яка нестандартна: коли до кінця року динаміка доходу зарплат була гірше, ніж у середині року.
Сьогодні вже є підтвердження мого прогнозу. Замість 9% зросту ВВП за 2 місяці ми маємо 3,6%, замість 14% росту промисловості, ми маємо 3,5 – падіння в 4 рази.
На мій погляд, економіка тримається за рахунок виборів. Тому що в цей час іде виливання грошей на виборчу кампанію, які через агітаторів (і так далі) йдуть у національну економіку.
Тарас Марусик:
Які конкретно дії уряду призвели до цього?
Віктор Пинзеник:
Бездіяльність. Не треба нічого робити. Економіка після уряду Віктора Ющенка мала певний потенціал інерції, і за інерцією економіка тягнулася.
Наприклад, після відставки Ющенка темпи зросту ВВП ішли до гори, досягнувши майже 11%. Але на кінець року було тільки 9%. Це саме стосується соціальних виплат, зарплат, пенсій і допомоги. Перша половина минулого року - бюджет йшов із випередженням майже на 8%, порівняно з першою половиною 2000 року. Друга половина року, порівняно з попереднім – уже мінус 7%, тобто зменшення, чітка тенденція, яка пов’язана з політичними змінами, заміною уряду. І це, не зважаючи на те, що економіка росте. Минулого року економіка зросла на 9% в цілому, за рахунок другої половини року бюджет уже менший на 0,2%.
Тарас Марусик:
Чи можна говорити, що гроші знов тікають у тінь?
Віктор Пинзеник:
Так, є індикатори, які показують, що економіка знов переходить у тінь, серед них - частка грошей поза банками. Якщо під час 2000-2001 років частка грошей поза банками зменшувалась, зараз вона знов зросла і складає понад 43% - це 18 мільярдів гривень із 43 знаходяться поза банківською діяльністю.
Тарас Марусик:
Чи такий метод, як бартер, зараз вживається, і чи це є також одним із методів тінізації економіки ?
Віктор Пинзеник:
Можу знов нагадати цифри. Реальна дебіторська заборгованість – це один з показників неплатежів, один з показників бартеру. 1999 рік – заборгованість зросла на третину, 2000 рік, коли був уряд Ющенка – упала на 12 % , зараз уряд Кінаха – знов зростання на 10, 8% .
Тарас Марусик: А щодо зарплат, чи у Вас є порівняльні цифри?
Віктор Пинзеник:
У мене немає даних по заборгованості, динаміка позитивна за минулий рік, але я хочу наголосити, що крива динаміки йде донизу.
Ситуація в бюджеті погіршується, а це пов’язане з виплатами зарплат учителям, лікарям, військовим і так далі.
Тарас Марусик:
Звідки ж тоді беруться гроші на підвищення?
Віктор Пинзеник:
Нерідко Україна мала сумний досвід: не підвищувала зарплати , а збільшувала борги.
Тарас Марусик: І в цьому контексті, яким Ви бачите перспективи подальшого економічного розвитку України?
Віктор Пинзеник:
Якщо не говорити про суто економічні чинники, до кінця року я вже давав прогноз затухання, буде проїдання результатів, досягнених в 2000-20001 роках. Через рік може бути вже мінусова динаміка, але я не враховую чинники політичного характеру. Я сподіваюся на те, що у квітні вдасться змінити склад виконавчої влади, в тому числі.
Тому що без цих змін дуже важко очікувати на відродження позитивної динаміки економіки. Україна ж має потенціал до 15-20% росту щороку.