Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:42

У Німеччині триває боротьба за повну відкритість архівів спецслужб комуністичної НДР


У Німеччині триває боротьба за повну відкритість архівів спецслужб комуністичної НДР

Німеччина, 17 квітня 2002 – Після політичних змін у Східній Європі Німеччина стала однією з перших країн, яка розпочала систематичне дослідження архівів колишньої ендеерівської диктатури. Тепер, однак, дослідження минулого може серйозно ускладнитися, оскільки федеральний адміністративний суд нещодавно ухвалив рішення про низку обмежень щодо доступу до архівних документів.

Після об’єднання Німеччини в країні розгорілася дискусія навколо питання про майбутню долю архівів служби безпеки НДР. Одні пропонували знищити їх. Інші виступали за необмежений доступ. Зрештою було вирішено дослідити документи, які було накопичено за час диктатури в НДР.

Серед документів – звіти агентів спецслужб, розшифровки підслуханих телефонних розмов, досьє практично на всіх визначних західнонімецьких політиків, суспільних діячів, східнонімецьких супротивників режиму. Такі документи містили також інформацію про приватне життя осіб, за якими велося спостереження.

У зв’язку з цим колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль подав позов до суду з метою заборонити оприлюднення матеріалів, що стосувалися його особи, і виграв процес. Тепер інформацію про історичні постаті минулої доби, а також сучасних політиків можна використовувати лише після їхнього дозволу. В іншому випадку їхні прізвища або тексти, з яких можна здогадатися, про кого йдеться, повинні бути викреслені.

Уповноважена уряду ФРН із питань вивчення ендеерівських архівів Маріанне Біртлер забила на сполох. Виступаючи цього тижня в Бонні, вона застерегла, що новим положенням можуть скористатися колишні східнонімецькі функціонери, на яких свого часу спирався режим СЄПН, а також праві та ліві екстремісти на заході Німеччини, до яких спецслужби НДР виявляли особливу увагу. “Закриті архіви є дуже небезпечними, оскільки в такому разі з їхньою допомогою можна роботи політику”, – заявила Маріанне Біртлер.

Крім того, дослідження минулого ускладнюється тим, що до документів, у яких згадуються особи, що вже померли, взгалі не буде доступу, оскільки вже неможливо отримати відповідний дозвіл.

Тепер Маріанне Біртлер покладає надію на Бундестаг, який 25 квітня знову має розглядати питання про внесення поправок до закону про дослідження архівів служби безпеки НДР.

Нагадаємо, що в берлінському відомстві з дослідження архівів Штазі нині працює дві з половиною тисячі осіб. До цього відомства надійшло вже близько двох мільйонів заяв від людей, які виявили бажання ознайомитися з особистим досьє, складеним ендеерівськими шпигунами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG