Прага, 22 квітня 2002 – Наприкінці минулого тижня під час чергового засідання в Женеві членів Комісії ООН з питань прав людини розгорілися дискусії у справі втрати ефективності цього досі найавторитетнішого і найвпливовішого міжнародного правозахисного інструменту.
Дискусії почалися після того, як учасникам засідання не вдалося ухвалити резолюції з осудом урядів кількох країн за триваючі порушення прав людини у цих країнах. Ішлося зокрема про триваючі репресії російських військ проти цивільного населення в Чечні, а також про дискримінацію і масові убивства білих у Зімбабве і систематичні переслідування й обмеження громадян у правах в Екваторіальної Гвінеї. Унаслідок дискусій вийшло наяву те, що вже давно було відоме: протягом останніх років країни, режими яких найчастіше порушували права людини і які найчастіше були об’єктами критики в комісії ООН, активно домагалися ширшого членства у цій структурі ООН, щоб таким чином блокувати критику або будь-які заходи проти цих країн за порушення громадянських прав і свобод. Багатьом із цих країн вдалося здобути місця у комісії ООН, після чого їхні представники почали цинічно відкидати будь-які звинувачення на адресу їхніх урядів, а також блокувати критику проти інших режимів, які за це, у випадку голосувань, приходили із взаємною допомогою. Серед іншого члени комісії називають Росію, Китай, Бурунді, Кубу, Лівію, Сірію, Саудівську Аравію та низку інших країн, представники яких у згаданій комісії фактично загальмували критику проти групи цих країн і звели ефективність комісії до мінімуму. Під натиском організованих зусиль згаданих країн представники західних країн, зокрема Європейського союзу поступово, особливо протягом останнього року втрачали свої позиції. Представниця Комісії ООН з питань прав людини Джоанна Вешлер після дискусій минулої п’ятниці закликала уряди країн – членів ООН вжити негайних заходів, щоб виправити становище в комісії з метою відновити її авторитет і повернути ефективність у боротьбі з ламанням прав людини. Вона пропонує, щоб головною передумовою участі в комісії представників тих чи інших країн стало дотримання урядами цих країн прав людини.
Дискусії почалися після того, як учасникам засідання не вдалося ухвалити резолюції з осудом урядів кількох країн за триваючі порушення прав людини у цих країнах. Ішлося зокрема про триваючі репресії російських військ проти цивільного населення в Чечні, а також про дискримінацію і масові убивства білих у Зімбабве і систематичні переслідування й обмеження громадян у правах в Екваторіальної Гвінеї. Унаслідок дискусій вийшло наяву те, що вже давно було відоме: протягом останніх років країни, режими яких найчастіше порушували права людини і які найчастіше були об’єктами критики в комісії ООН, активно домагалися ширшого членства у цій структурі ООН, щоб таким чином блокувати критику або будь-які заходи проти цих країн за порушення громадянських прав і свобод. Багатьом із цих країн вдалося здобути місця у комісії ООН, після чого їхні представники почали цинічно відкидати будь-які звинувачення на адресу їхніх урядів, а також блокувати критику проти інших режимів, які за це, у випадку голосувань, приходили із взаємною допомогою. Серед іншого члени комісії називають Росію, Китай, Бурунді, Кубу, Лівію, Сірію, Саудівську Аравію та низку інших країн, представники яких у згаданій комісії фактично загальмували критику проти групи цих країн і звели ефективність комісії до мінімуму. Під натиском організованих зусиль згаданих країн представники західних країн, зокрема Європейського союзу поступово, особливо протягом останнього року втрачали свої позиції. Представниця Комісії ООН з питань прав людини Джоанна Вешлер після дискусій минулої п’ятниці закликала уряди країн – членів ООН вжити негайних заходів, щоб виправити становище в комісії з метою відновити її авторитет і повернути ефективність у боротьбі з ламанням прав людини. Вона пропонує, щоб головною передумовою участі в комісії представників тих чи інших країн стало дотримання урядами цих країн прав людини.
