Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:35

Франція зсувається праворуч — разом із Європою


Франція зсувається праворуч — разом із Європою

Прага, 22 квітня 2002 — Вихід у друге коло президентських виборів у Франції крайнього правого кандидата струсонув усю Європу, ба й весь світ. Провідні європейські політики, незалежно від їхніх поглядів, наввипередки засуджують успіх Жана-Марі Ле Пена в рідкісному єднанні всіх політичних сил, хіба крім таких самих крайніх правих, як і винуватець їхніх турбот. А коментатори констатують: Франція зсунулася праворуч — як і решта Європи.

Оприлюднений у понеділок остаточний результат французьких президентських виборів не змінив картини, що стала для багатьох кошмаром: керівник крайнього правого, антиіміґраційного й антиєвросоюзівського Національного фронту Жан-Марі Ле Пен має майже 17 відсотків голосів, нинішній президент Жак Шірак переганяє його ледь більше як на 3 відсотки. Той, кого до останньої хвилі вважали другим кандидатом, — прем’єр-міністр Ліонель Жоспен — хоч на кілька десятих відсотка, але відстав від Ле Пена, і в друге коло не пройшов.

А поки соціологи червоніють від сорому, що не змогли передбачити таких вислідів, а Жоспенова Соціялістична партія переживає тяжку поразку, спостерігачі називають результат першого кола виборів президента Франції ще одним доказом того, що Європа зсувається до правого боку політичного спектру. Це не перша поразка лівих сил: виборці вже відинули соціялістів та інших лівих в Іспанії, Австрії, Італії, Данії, а нещодавно і в Португалії; наступною цілком може стати Німеччина. Тепер настав Ле Пенів час — хоча він і не має шансів перемогти Шірака в другому колі: ті самі червоні від сорому соціологи прогнозують, що Шірак матиме, можливо, аж учетверо більше голосів, ніж Ле Пен.

Успіх крайнього правого кандидата постав на тому самому ґрунті, що й деінде: це питання іміґрації, злочинності і побоювання, що Європейський Союз перетворюється з власне союзу на наддержаву. Результат виборів можна пояснити як «хвилю відкинення традиційної політики, повстання проти встановленого порядку», вважає керівник Французького інституту міжнародних узаємин у Парижі Тьєрі де Монбріяль. «Встановлений порядок», що його наслідком стало піднесення крайніх правих у Європі, — це, за словами дослідника, що їх цитує агентство ДПА, «нездатність традиційних партій, і лівих, і правих, реформуватися й чолити справжнім проблемам, таким, як іміґрація чи злочинність». Так само й об’єднання Європи в ЄС політики нерідко погано пояснюють виборцеві, і цей надзвичайний політичний проект перетворюється в вустах крайніх правих популістів на вину всього зла. Варто додати, що Ле Пен здобув більшість голосів серед робітничого класу.

А тим часом небувалу єдність виявляють у занепокоєнні й засудженні виборчого успіху Ле Пена політики найрізноманітнішого спрямування — крім, як неважко здогадатися, таких самих, кому далі праворуч уже нікуди. У Франції кандидати-невдахи — від правих до найлівіших — майже як один закликали своїх виборців якщо не голосувати за консерватора Шірака, то принаймні не віддавати голос Ле Пенові. І за кордоном хор голосів веде ту саму ноту: про безпрецедентне «приниження» Франції чи про те, що вона ризикує перетворитися на «європейський феномен», пише навіть преса в Китаї й Ірані — вже не кажучи про країни Північної Африки, іміґрація з яких дала Франції майже 5 мільйонів громадян. Відгуки європейської чи американської преси варті окремого повідомлення. Утримався від коментарів хіба Державний департамент США.

А в Ізраїлі віце-прем’єр країни Елі Їшай, голова найвпливовішої релігійної партії Шас, так стурбувався успіхом крайніх правих у Франції, що закликав усіх французьких євреїв пакуватися й виїжджати до Ізраїлю…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG