Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:43

Прямий Ефір: «Пенсійні реформи в Україні»


Прямий Ефір: «Пенсійні реформи в Україні»

Київ-Прага, 24 квітня 2002 - В київській студії працює Віктор Міняйло. Гості київської студії: Віктор Колбун – начальник управління пенсійного реформування і пенсійного забезпечення Департаменту політики державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики України та Наталя Горюк – член робочої групи з питань пенсійної реформи при Кабінеті Міністрів України.

Передачу з Праги веде Ірина Халупа

Ірина Халупа:

Спершу кілька світових цифр. По всьому світі помічаються певні демографічні тенденції – населення старіє. Кращі економічні умови, краще харчування, краще медичне обслуговування – усе це дає людям краще і, звичайно, довше життя. Народжуваність зменшується не лише в розвиненому світі, а також у країнах третього світу. Сьогодні приблизно 10% світового населення – 630 мільйонів – це пенсіонери. Згідно з даними ООН за 50 років ця цифра зросте удвічі. В 2050 році 20% населення нашої планети будуть пенсіонерами, їх буде 2000 мільйонів. В цьому ж році, тобто за 50 років, у світі буде більше людей, які мають за 60 як тих, хто має 15 років. За 50 років 70 мільйонів світового населення матиме більше як 80 років. 10% пенсіонерів це загальносередній світовий відсоток у розвиненому світі. Пенсіонери вже сьогодні в країнах розвиненого світу становлять 20%. Ще одна цікава деталь – щомісяця мільйон людей святкують своє 60-річчя. 80% цих людей живуть у країнах, де немає відповідного пенсійного забезпечення. Від 8 до 12 квітня в Мадриді відбулася спеціальна конференція ООН із питань старіння світового населення. У продовж тисячоліть людство намагалося відвертати смертність та збільшити довговічність. Виявляється, що у 21 столітті ці намагання вперше видаються реалізованими. Чи готова світова економіка, чи готова українська економіка на цей великий виклик? Експерти ООН на конференції пропонували різні альтернативи від ліквідації пенсійного віку, щоб люди працювали довше, розширення опіки над пенсіонерами. Вони вважають, що зараз настав оптимальний час розробити відповідні реформи, які забезпечать майбутнім пенсіонерам гідну й корисну старість. Світ сьогодні має 630 мільйонів пенсіонерів, 14 мільйонів із них – українські пенсіонери. 28% українського населення - люди пенсійного віку. В нашій студії експерти з питань пенсійної реформи і пенсійного життя. Як ви гадаєте, як живеться тим 14 мільйонам українських пенсіонерів?

Наталя Горюк:

Необхідно сказати, що діюча система не забезпечує рівень, який хотіли б мати нинішні пенсіонери. Розміри пенсій ще низькі, не досягають прожиткового рівня, і є нагальна потреба робити якісь певні кроки, щоб підвищити ці виплати пенсіонерам, щоб пенсія в ближньому майбутньому забезпечувала їхні потреби.

Ірина Халупа:

Пане Колбун, середня пенсійна виплата сьогодні становить десь 127 гривень. Це багато чи мало?

Віктор Колбун:

Якби цього було достатньо, мабуть і питання реформування пенсійної системи не розглядали б. Безумовно, 127 гривень це всього 48% від прожиткового мінімуму в Україні для непрацездатних осіб. Мета реформи – досягти вищого рівня і не тримати людей похилого віку на мінімальному рівні виживання. З цією метою ми і будемо займатися пенсійною реформою.

Ірина Халупа:

Ми любимо слово реформа, багато говоримо про реформи в Україні. В чому суть пенсійної реформи в Україні? Чи це лише питання розширення пенсійного діапазону, щоб люди отримували більше грошей, чи це також планування, яке забезпечить пенсії і на майбутнє? Чим займається ваше управління?

Віктор Колбун:

Суть реформи в Україні в системі пенсійного забезпечення полягає в створенні якісно нової системи. Дбати про людей похилого віку сьогодні і забути про це завтра – це не вихід, завтра їх буде більше, і проблема стане гострішою. Стратегія реформування в тому, що ми повинні прийти у кінцевому результаті до створення трирівневої пенсійної системи. 1-й рівень – солідарний – ми залишимо, маючи 14 мільйонів пенсіонерів при 49 мільйонах населення. Відмовитись від солідарної системи ми не можемо, але її треба суттєво реформувати. Ми вже зараз працюємо над цим і певні кроки зроблено. З пенсійного фонду, тобто з органу, який фінансує солідарну систему, вже зараз не робиться така велика кількість виплат, які не характерні були для пенсійного фонду. Ми розмежували джерела фінансування виплати пенсій за різними пенсійними програмами з державним бюджетом, будемо продовжувати роботу і по відношенню роботодавців, які використовують шкідливі умови праці. Необхідно обов’язково змінити формулу розрахунку пенсії, вона максимально враховуватиме трудовий внесок особи, тобто її заробіток, із якого сплачувались внески і страховий стаж. І також існує обмеження максимального розміру пенсії, що несправедливо. Це обмеження спресувало пенсії. Крім того, що вони маленькі, ще і колишній директор підприємства отримує не набагато більше, ніж колишня прибиральниця на цьому ж підприємстві. Тут також необхідно змінювати ситуацію, і ті проекти, які у нас є, передбачають відмову від максимального обмеження пенсії. Щодо створення 2-го і 3-го рівня, то для того, щоб витримувати демографічне навантаження і розподілити демографічні і економічні ризики, буде створено 2-й рівень системи – обов’язковий накопичувальний рівень. Частина відрахувань, які йдуть до пенсійного фонду, буде спрямовуватись на накопичення й інвестування цих коштів. 3-й рівень, як існує в усьому світі, це створення системи недержавного пенсійного забезпечення на таких “трьох китах”: 1 – система недержавних пенсійних фондів, 2- кампанії страхування життя, в яких буде купуватись договір страхування довічної пенсії, як це називається відповідно з законодавством України і 3 – створення пенсійних депозитних рахунків у банках, які будуть користуватися відповідними податковими пільгами і, де також можна буде накопичувати людям собі на старість.

Ірина Халупа:

Пані Горюк, наскільки люди можуть довіряти таким пропозиціям, оскільки економіка України не зовсім здорова? Люди все ж таки мають гіркий досвід з ощадбанками – їхні заощадження пропали, є багато різних скандалів. Банки банкрутують із дня на день, і люди звикли тримати свої гроші в панчохах чи матрацах. Вони не довіряють тому, що є сьогодні. Чи розрахований цей елемент недовіри у ваших планах щодо пенсійної реформи? Навіть на Заході є дуже багато випадків банкрутства. Наприклад, величезна американська фірма ЕНРОН, одна з найбільших фірм, яка торгувала енергоносіями, - повний банкрут. Тисячі людей утратили всі свої пенсійні заощадження. Пенсійних фондів сьогодні немає, ні копійки не залишилося з цієї компанії. І Америка має непогану економічну систему. Як виходити з цього українським майбутнім пенсіонерам?

Наталя Горюк:

Приклад компанії ЕНРОН – це та помилка, яку ми не повинні повторити. Кошти накопичувальної системи повинні бути збережені й забезпечені. Цим питанням приділена дуже велика увага в наших законопроектах, які спрямовані на забезпечення гарантій. Створені відповідні норми і правила поведінки суб’єктів накопичувальної системи, щоб не було банкрутства. Кошти, які будуть накопичувати громадяни, відділені від коштів інших суб’єктів. Завдяки цьому не буде збанкрутований цей накопичувальний фонд, передбачається також державний нагляд і певне регулювання. Буде створена рада накопичувального фонду, яка складатиметься з представників центральних органів виконавчої влади, представників Верховної Ради та представників від соціальних партнерів. Такий склад ради буде мати можливість управляти діяльністю й схемою роботи накопичувальної системи.. Громадяни знатимуть, що їх майбутня пенсія залежатиме від розміру внесків, які будуть накопичені і обліковані в персоніфікованій базі даних пенсійного фонду по кожній конкретній особі. Кожна особа знатиме, що чим більше вона зібрала коштів, тим більше буде і пенсія. З накопичувальної системи буде визначатись пенсія, яка буде додатком пенсій із солідарної системи, і яка буде надаватись у межах перерозподілу коштів пенсійного фонду.

Віктор Колбун:

Я б хотів доповнити. Приклад з ЕНРОНом підтверджує, що економічна ситуація в країні є дуже важливим але не визначальним фактором для збереження коштів. Основна проблема ЕНРОНу це інвестиції у власний розвиток , тобто всі ті інвестиції, які робились за рахунок пенсійних заощаджень, їх доходність і рівень ризику прив’язувались до доходності й рівня ризику, на якому працює ЕНРОН. Враховуючи цю особливість, ми і прийшли до того, що банкрутство самої компанії приводить до нівелювання заощаджень, які там були. Вважаю, що це системна проблема і думаю, що у нас реформа піде трошечки іншим шляхом. Вже зараз ми передбачаємо не допускати інвестицій у себе вище 5%. Інвестиції повинні бути розподілені за різними напрямками.

Ірина Халупа:

Я чую по ваших голосах, що ви відносно молоді люди. Як ви будете забезпечувати свою старість? Чи ви довіряєте проектам, які ви розробляєте? На кого ви будете розраховувати, коли станете пенсіонерами?

Віктор Колбун:

Якби я не вірив тій системі, яку намагаюсь будувати, то я б цим не займався. У цієї системи є майбутнє і, не зважаючи на ті проблеми, які були, система почала працювати. Найголовнішим доказом її спроможності буде нормальна робота, яку ми повинні забезпечити. Люди будуть придивлятися, потім спочатку по 10 чоловік, потім сотнями й тисячами все одно прийдуть до цієї системи. Тільки власний приклад може показати напрямок руху.

Наталя Горюк:

Я доповню. Від нашої пенсійної реформи найбільше виграє молодь, яка працює й буде охоплена накопичувальною системою, тобто збиранням коштів на певних рахунках. Це молоді люди – чоловіки у віці до 40 років і жінки – до 35 років, які обов’язково будуть сплачувати внески на накопичувальний фонд.

Віктор Міняйло:

Яку середню суму треба відраховувати щомісяця, щоб у майбутньому отримувати більш-менш пристойну пенсію?

Наталя Горюк:

Передбачається, що в накопичувальний фонд будуть сплачувати від 2% до 7% заробітної плати, але точно поки ще не визначено в законопроекті. Сума буде визначатися Верховною Радою при затвердженні загальної суми страхових внесків.

Віктор Колбун:

Ми робили оцінки, скільки приблизно за 10 років можна заощадити коштів у накопичувальному фонді при ставці 2% і при ставці 7%. При 2% це приблизно 15 мільярдів, а то і до 30. Щомісячна пенсія залежить від того заробітку, із якого будуть відраховувати внески. Якщо зараз відраховується 33.6 в середньому, із цієї суми дві третини буде отримана пенсія із солідарної системи, а одна третина – заощадження в накопичувальній системі, і вони ще будуть інвестуватись і реінвестуватись протягом трудової діяльності. Можливий рівень заощаджень у накопичувальній системі приблизно від 15% до 25% від заробітку. Можна робити припущення, але ми на 100% не знаємо заробіток, із якого відраховуватимуться внески.

Наталія Горюк:

Я б хотіла додати, якщо ми будемо називати певну суму – яка буде складати пенсію, це буде не зовсім вірно. Ми повинні говорити, яке буде співвідношення між пенсією і заробітною платою громадянина. Якщо ми подивимось на конкретний випадок, коли людина має сорок років стажу й отримувала заробітну плату десь на рівні середньої заробітної плати, то з урахуванням накопичувального рівня, її розмір пенсії при такому песимістичному варіанті, складатиме десь 53-54% заробітної плати. А на сьогоднішній момент ми маємо розмір пенсії 33-36% заробітної плати, а в осіб, які отримують високі заробітки, ця сума складає 8-12% зарплатні. Таким чином, ми бачимо ці розміри пенсій.

Ірина Халупа:

Але те, про що ми дискутуємо, це майбутнє. Ви самі сказали, з цього скористають найбільше люди, які сьогодні ще молоді в Україні. Але на сьогодні в Україні 14 мільйонів пенсіонерів, 28% українського населення – це люди, які живуть нібито зі своєї пенсії. У тій пенсійній реформі, яка розробляється, що їм “капне”?

Віктор Колбун:

Я думаю, що коли ми кажемо, що максимальні дивіденди пенсійної реформи отримає молодь, це все правильно. Але вона не пройде безслідно і для тих людей, які зараз на пенсії. По-перше, якщо солідарна система очищається від надмірних виплат і розподіляє кошти саме тим, хто їх сплачував. Це що означає? Це означає те, що економляться суми для підвищення розмірів пенсій. Це перше. По-друге, реформа солідарної системи передбачає застосування нової формули й зняття обмеження максимального розміру пенсії. І це буде стосуватися не тільки тих, хто будуть ставати новими пенсіонерами, а й тих людей, які є на пенсії. Тобто, всім громадянам, які є пенсіонерами, буде надано право перерахувати їхні пенсії за новим законом. І якщо цей розмір пенсій виявиться 300-400 гривень, то він отримає 300, 400 мабуть, 500. Якщо ж цей розмір пенсій виявиться меншим, ніж той, який він отримає сьогодні за розрахунком, то він, принаймні, буде отримувати сьогоднішній рівень пенсії.

Зараз Ви знаєте, питання, індексації пенсій є досить проблематичним було за останні роки. Ми, фактично, трішечки компенсували втрати за минулі роки тільки останніми підвищеннями, які проводилися протягом 2001-2002 років. Законопроект, який ми пропонуємо, він передбачає щорічну індексацію на рівні інфляції, тобто пенсії будуть зберігати їхню купівельну спроможність, і збільшення на 20% від росту заробітної плати. Якщо заробітна плата зросла , в середньому по Україні, відповідно на певний відсоток буде збільшено пенсію, що вже дозволить підвищувати купівельну спроможність пенсії. Крім того, ми говоримо про створення накопичувальних рівнів, другого й третього.

Інвестиції, зроблені сьогодні, через рік чи півтора – збільшення надходжень до тої самої солідарної системи. Тому що це нові робочі місця, зростання заробітної плати. Тобто на сьогоднішніх пенсіонерах це також позначиться позитивно.

Наталія Горюк:

Кошти накопичувальної системи будуть працювати як на збільшення оцих виплат, які будуть йти безпосередньо з накопичувальної системи, так і працюючи на економіку.

Тобто, здійснюючи інвестування в економіку, кошти будуть створювати і нові робочі місця, і збільшувати надходження до пенсійного фонду, і підвищувати розміри пенсій, які будуть отримувати із солідарної системи. А в солідарній системі будуть працювати, як ми вже говорити, механізми перерозподілу. І нинішні пенсіонери будуть мати право обирати: чи залишатись в тій схемі, яка передбачена чинним законодавством, чи обчислювати пенсію за двома варіантами: чи весь період страхового стажу за новим правилом обчислюється, чи передбачена така двоскладова формула, коли період страхового стажу до введення в дію закону обчислюється за чинним законодавством, а періоди трудової діяльності після набрання чинності закону обчислюються за новими правилами. Який самий вигідніший варіант буде – такий буде обраний.

Ірина Халупа:

Дякую. Повинна нагадати нашим слухачам, в ефірі “Вечірня Свобода”. Сьогодні наша дискусія точиться навколо пенсійної реформи в Україні.

Сьогодні у Києві відбулась прес-конференція на тему “Запровадження пенсійної реформи: успіхи та проблеми". У її роботі взяли участь голова правління Пенсійного Фонду України Борис Зайчук, заступник голови Анатолій Боніславський та інші керівники фонду. Ішлося про реалізацію Пенсійним Фондом України завдань, визначених у посланнях Президента України до Верховної ради та Кабінету міністрів “Україна: поступ у ХХ1 сторіччя. Стратегія економічного й соціального розвитку на 2000-2004 роки” та “Про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення населення України”.

На прес-конференції побувала наша колега Надія Степула, яка аналізує проблеми пенсійного реформування в Україні:

“Докорінне реформування пенсійної системи в Україні привертає пильну увагу і народних депутатів, і членів уряду, і суспільства. Для народних депутатів чи урядовців це благодатна тема – насамперед у плані популістських маневрів, що не раз засвідчували чергові вибори. Для суспільства ця тема становить справді, насущний інтерес. Пенсійний Фонд України оприлюднив оптимістичні цифри. Утілюючи рішення уряду в життя, фонд сім разів проводив підвищення пенсій в Україні. Якщо в 1997 році надходження коштів до Пенсійного фонду становили понад вісім мільярдів гривень, то в 2001 – понад 16 мільярдів. Середній розмір пенсії складає 125 гривень сорок копійок. Вражає цифра, на яку зріс розмір пенсії – одинадцять гривень...

Пенсійний фонд України домагається , щоб його органи стали органами єдиної платіжної системи, яка передбачає збір, акумуляцію, облік, призначення й виплату пенсій. Подібне запроваджене у розвинутих країнах світу . Але, окрім похвальних намірів, вистачає і проблем. Проект Закону “Про обов'язкове державне пенсійне страхування”, яким передбачається зміна фінансової підтримки громадян похилого віку, знаходиться у парламенті. Законопроект передбачає скасування максимального обмеження розміру пенсій, визначення індивідуального коефіцієнту заробітку, застосування його для коригування того заробітку, із якого обчислюватиметься пенсія.

Потреба реформування пенсійної системи нагальна. Пенсійний Фонд України експериментує в цьому напрямі:

Говорить голова правління Пенсійного фонду Борис Зайчук:

“Зараз ми проводимо експеримент у Львівській, Запорізькій та Луганській області по контролю за надходженням коштів до фонду зайнятості”.

Очікування позитивних змін тривожить передусім тих, хто вже отримує пенсію або стоїть на порозі пенсійного віку. Адже з припиненням роботи, тобто, із виходом на пенсію, згідно існуючої системи, людина втрачає до 90 відсотків колишнього заробітку.

Для порівняння: у країнах Європейського Союзу – до 40%.

Обмеження максимального розміру пенсій найболючіше вдаряє по кишені тих, хто працює тяжко. Якщо пільговик-чиновник при заробітній платі в 2500 гривень одержує пенсію в межах трохи менших від цієї цифри, то слюсар чи металург – у межах згаданих сто двадцяти п'яти гривень. Тому актуальність законопроектів, які очікують ухвали у Верховній Раді, безсумнівна. В Україні діє солідарна система пенсійного забезпечення – ніхто не відміняв законів, що її регулюють. Реформування цієї системи полягає в тому, щоб забезпечити базові принципи соціальної рівності, однаковий для всіх захист від бідності, підвищення розмірів пенсій, ліквідацію пільг та привілеїв.

А зволікання з реформування пенсійної системи може викликати невдоволення в суспільстві, підвищити соціальну напругу й загострити проблему бідності серед людей похилого віку.”

Віктор Міняйло ( Київ):

На прес-конференції прозвучала ще одна цікава цифра, глава пенсійного фонду Борис Зайчук повідомив, що в Україні мінімальна пенсія 86 гривень, приблизно 15 доларів, а максимальна у науковців і депутатів 2 500 гривень, це 500 доларів. Ми, звичайно, поважаємо і науковців і депутатів, але чому така велика різниця? Адже за рахунок одного депутата можна утримувати 20 звичайних пенсіонерів?

Віктор Колбун:

По-перше, мінімальна пенсія в нас трохи менша, це мінімальна пенсійна виплата в нас 87 гривень, а мінімальна пенсія 49 із копійками, не пам’ятаю точну суму, а це з допомогою вона складає 87 гривень.

А чому така різниця – тут прозоро напрошується відповідь, тому що в нас є ціла низка законів, які пенсійний фонд мусить виконувати так само, як будь-який інший орган центральної виконавчої влади. І ці закони встановлюють підвищення розміру пенсій для окремих категорій осіб. Плюс до того ж, застосовується не тільки обмеження максимального розміру. В принципі, нарахування внесків до Пенсійного фонду в минулому році, згідно з законом про пенсійне забезпечення, воно йшло з максимальної суми заробітку 1600 гривень, вище 1600 внески не бралися, але і сума, яка бралася для розрахунку пенсій, теж не перевищувала 1600 гривень.

Для народних депутатів, державних службовців і так далі, особливо це стосується, я підкреслюю, науки, відповідно до закону про науку і наукову-технічну діяльність, беруться заробітки не з яких сплачувались внески, а беруться заробітки, згідно з довідками.

Що найголовніше. Довідка є, що цей заробіток отримувала особа, а вона ж не сплачувала з нього внески. І двічі в минулому році в парламенті минулого скликання ми подавали відповідні законопроекти, які мали поставити всі категорії по відрахуванню і по заробітку, із якого призначається пенсія, в рівні умови. Тобто, сплачуєш з 1600 гривень і отримуєш відповідно з 1600. Тоді б не було в нас такої розбіжності в розмірах пенсій.

Крім того, що стосується державних службовців, прокурорів, і так далі, в цьому плані, ми дещо зробили. Тобто вони отримують пенсії не за рахунок коштів пенсійного фонду, вони за цей рахунок отримують максимальний розмір пенсії 142 гривні, 141 гривня 90 копійок. Уся інша частина фінансується з державного бюджету, а не з пенсійного фонду. Це те розмежування частин фінансування, про яке ми згадували.

Я погоджуюсь, що тут проблема, і впорядкування має бути, ми над цим працюємо. З нашого боку, з урядової сторони ініціатива йде постійно. Але тут інше питання: цих осіб сотні, і якщо всі ці кошти, різницю відправити на підвищення пенсій, я сумніваюсь, що ми зможемо хоч на копійку підвищити кожному пенсіонеру ці пенсії.

Ірина Халупа:

Але - це кричуща різниця, яка вражає просту людину, яка отримує всього 87 гривень...Це момент, на який варто звернути увагу.

Віктор Колбун:

Це є велика соціальна проблема, і в ході соціальної реформи хочемо добитися того, щоб обмеження по розмірах пенсій трудових були зняті - це максимальне обмеження розміру пенсій, тоді кожна особа буде отримувати пенсію відповідно до його трудового внеску, в такому випадку елемент соціальної справедливості встановлюється.

Наталія Горюк:

Якраз проектом закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачається, що відповідно до цього закону, будуть призначатися пенсії, відповідно до тих сплачених внесків у солідарну систему, відповідно до тривалості страхового стажу – абсолютно всім громадянам України, в тому числі, депутатам і прокурорам, всім чиновникам.

А якщо буде передбачатися розмір пенсії вищий, ніж надає цей обов’язковий закон про пенсійне страхування, то буде визначено, з яких джерел будуть фінансуватися ці вищі пенсії.

Віктор Міняйло:

А чи передбачає пенсійна реформа зміну пенсійного віку?

Наталія Горюк:

Законодавством не передбачено зміну пенсійного віку, це питання піднімалося не раз, Верховною Радою не підтрималось питання підвищення пенсійного віку, залишився той вік, який є чинний на сьогоднішній день: чоловіки – 60 років, жінки –55 років. Але передбачається стимулювання більш пізнішого виходу на пенсію, це все-таки, збільшення розміру пенсій. Якщо людина набула пенсійного віку і виявила бажання ще продовжити працювати й сплачувала пенсійні внески, то один рік відстрочки виходу на пенсію дає підвищення розміру пенсії на 3%, а за 10 років – це 85%

Віктор Колбун:

Там прогресивна шкала, чим довше людина працює, тим більше підвищення, за кожен рік більше дається коштів.

Скажемо відверто, наше суспільство зараз не готове до підвищення пенсійного віку. Це питання стоїть перед усіма країнами, багато країн його вирішили, ми серед колишніх країн СРСР мали майже не єдиний приклад, де пенсійний вік не підвищився. Але суспільство має до цього дозріти.

Ірина Халупа:

Але 55 – це дуже молодий вік для жінки, 60 також, сьогодні люди живуть набагато довше, що робити?...

Віктор Колбун:

Якщо людина скористається цими стимулюючими нормами, які ми заклали ( вона відмовляється отримувати пенсію сьогодні, працюючи рік, п’ятий, десяти, якщо є сили й бажання) і отримує пенсію в підвищеному розмірі.

Якщо таких людей буде достатньо багато – тоді в нас у руках будуть беззаперечні аргументи, якими ми можемо довести, що люди в нас бажають підняти пенсійний вік.

Зараз таких аргументів не буде, і, врешті-решт, ідею пенсійної реформи розбивати о скелю пенсійного віку – це не найкращий варіант.

Ірина Халупа:

В нас залишається мало часу, я хотіла пустити коротеньке опитування, яке ми провили на вулицях Києва, але немає ефірного часу. Думаю, на цьому будемо завершувати програму. Якщо ви, шановні гості, маєте думки...

Може таке запитання. Наскільки урядові інстанції будуть вести роз’яснювальну роботу серед працюючих щодо цієї пенсійної реформи?

Віктор Колбун:

Перш за все, ми це робимо. Тобто, роз’яснювальна робота вже йде, зараз, до речі, ми з вами тим і займаємося. Крім того є програма, ми вже провели за минулий рік по всіх регіонах України семінари, де намагалися вчити працівників органів соцзахисту, пенсійного фонду, які, у свою чергу, будуть здійснювати цю роботу на місцях, і ми уже координуємо цю роботу. Плюс, за минулий рік, ми провели тематичні семінари саме з журналістами...

Ірина Халупа:

Пробачте, мушу Вас перебити, отже, будемо проводити роз’яснювальну роботу далі, мусимо прощатися, бо час летить... На цьому ми закінчуємо випуск “Вечірньої Свободи”, присвячений пенсійній реформі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG