Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:37

У розвинутих країнах світу, до яких прагне наблизитися й Україна, продаж землі несільськогосподарського призначення є одним із головних наповнювачів державного бюджету


У розвинутих країнах світу, до яких прагне наблизитися й Україна, продаж землі несільськогосподарського призначення є одним із головних наповнювачів державного бюджету

Запоріжжня, 29 квітня 2002 - Понад 50%-ів прибутку отримується ними завдяки діяльності земельного ринку. Запорізький регіон також намагається стати на цивілізовані рейки щодо землевпорядкування. Однак, не можна сказати, що спроба запоріжців сьогодні є вдалою. Чому саме? – дізнавалася наш запорізький кореспондент.

У цивілізованому світі нині не існує реєстрації нерухомого майна відокремлено від земельних ділянок, на яких воно розташоване. Адже земля є найголовнішою умовою для успішного розвитку власної справи. Тому будь-яке підприємство, насамперед – сфери малого та середнього бізнесу, прагне розташуватися якнайближче до споживачів товарів та послуг.

Запоріжжя в цьому аспекті – не виняток. А відтак – органи місцевого самоврядування мають використовувати можливість наповнення бюджету за рахунок продажу землі не сільгосппризначення. Вигідність такої процедури для регіону не підлягає сумніву.

А перешкоди, які чинять землевпорядникам місцеві органи представницької влади, - незрозумілі й невиправдані. Уже вкотре комуністична фракція міськради “завалює” ухвалення рішення щодо продажу землі в обласному центрі.

“Любіть земельний кодекс!” – закликає депутатів начальник обласного управління земельних ресурсів Дмитро Бабміндра. Адже земля не терпить ані недосвідченого втручання, ані нехтування правилами щодо її впорядкування. Через численні порушення кодексу та бажання окремих керівників розпоряджатися землею на власний розсуд страждає уся вертикаль населення країни.

Проблем землевпорядникам додають і органи, які покликані здійснювати контроль за дотриманням законів.

Місцеві ради зволікають з оформленням документів або й узагалі ігнорують розгляд заяв громадян, котрі мають права на земельні паї та ділянки. Від цього працівники соціальної сфери села зазнають найгірших проблем. Зокрема, у Чернігівському районі 956 працівників соцсфери лише днями одержали свої законні ділянки. Два роки поневірянь сільських трударів та численні комісії управління земельних ресурсів, нарешті, довели районному керівництву, що поступитися часткою землі резервного фонду їм-таки доведеться.

Гірко визнавати, що населення області, м'яко кажучи, не зовсім обізнане у правових питаннях, що створює сприятливі умови для адміністративних зловживань. Так, повністю оформили державні акти на право приватної власності на землю лише Куйбишевський та Розівський райони області. “Пасуть заднього” –Великобілозерський, Вільнянський, Кам’янсько-Дніпровський та Приморський райони. Їхні пайовики ще довго чекатимуть офіційного визнання “власник землі”, оскільки на цих територіях оформлено менше 20%-ів від загальної кількості актів.

За підсумками перевірок, здійснених відділом державного контролю за використанням та охороною земель, останнім часом послабився й контроль за дотриманням природоохоронного законодавства.

23 порушення виявлено лише у Василівському районі. Решта – обмежились повідомленнями про 2-3 порушення. Де-юре. Де-факто ж – їхня кількість у десятки разів перевищує офіційні показники. Власне, як і кількість порушень у сфері орендних відносин між пайовиками та орендарями. За словами пана Бабміндри, ці негаразди, також, пов'язані з правовою недосвідченістю пайовиків. Порушення умов оренди, не розрахунки з пайовиками, згідно із законом, мають каратися штрафами, а згодом - і вилученням із користування орендаря земельних паїв та ділянок.

Отже – проблем вистачає, однак, окрім академіка Бабміндри мало хто переймається завалом у землеустрої регіону. На жаль.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG