Белград, 30 травня 2002 – Чому демократична перебудова Сербії проходить набагато повільніше аніж обіцяла коаліція, яка прийшла до влади після усунення режиму Слободана Мілошевича? На думку більшості громадян причина в тому, що в державних інституціях залишилося чимало функціонерів колишнього режиму, які гальмують будь-які зміни, та навіть намагаються реабілітувати, так би мовити «носіїв» колишньої політики. Це, зокрема, стосується Збройних сил, Служби безпеки, судів тощо. Ідеться і про приватні компанії, точніше імперії, які виникли в час Мілошевича й були опорою його влади. Вони виявили лояльність новій владі й вона навзамін перестала допитуватися про походження їхнього багатства. Преса пише, що такі компанії створено так званими брудними грошима від торгівлі зброєю, сигаретами, алкоголем й іншими дефіцитними товарами в часи війн.
Громадянська спілка, яку очолює союзний міністр закордонних справ Ґоран Свіланович, попереджає, що не зроблено необхідного розриву з ганебним минулим та, що окремі структури колишнього режиму тимчасом консолідувалися. Чимало активістів партій Мілошевича та його жінки Мир’яни Маркович ступили до партій правлячої коаліції й вважають, що таким чином стерли давні гріхи. Окремих із них недавно навіть відзначено орденами за патріотичні, ймовірно воєнні заслуги.
Через це Громадянська спілка пропонує усунути на певний час від політичної та суспільної діяльності колишніх функціонерів, які не відмежувалися від абсолютистського періоду. Якщо це не буде зроблено, Сербія могла б опинитися на небезпечному шляху відновлення ретроградної системи державного націоналізму й ізоляціонізму, попереджають прихильники люстрації. Вони при цьому посилаються на досвід післявоєнної Німеччини та посткомуністичної Чехії.
Підтримуючи ініціативу Громадянської спілки, газета “Політика”, що висловлює погляди близькі до уряду, відзначає, що люстрація необхідна як захід, який призупинить повернення Сербії у новий консерватизм й політичний примітивізм. Проте, окремі оглядачі вважають, що для проведення люстрації уже пізно, оскільки більшість політичних сил воліє не згадувати про неприємне й болюче минуле.
Громадянська спілка, яку очолює союзний міністр закордонних справ Ґоран Свіланович, попереджає, що не зроблено необхідного розриву з ганебним минулим та, що окремі структури колишнього режиму тимчасом консолідувалися. Чимало активістів партій Мілошевича та його жінки Мир’яни Маркович ступили до партій правлячої коаліції й вважають, що таким чином стерли давні гріхи. Окремих із них недавно навіть відзначено орденами за патріотичні, ймовірно воєнні заслуги.
Через це Громадянська спілка пропонує усунути на певний час від політичної та суспільної діяльності колишніх функціонерів, які не відмежувалися від абсолютистського періоду. Якщо це не буде зроблено, Сербія могла б опинитися на небезпечному шляху відновлення ретроградної системи державного націоналізму й ізоляціонізму, попереджають прихильники люстрації. Вони при цьому посилаються на досвід післявоєнної Німеччини та посткомуністичної Чехії.
Підтримуючи ініціативу Громадянської спілки, газета “Політика”, що висловлює погляди близькі до уряду, відзначає, що люстрація необхідна як захід, який призупинить повернення Сербії у новий консерватизм й політичний примітивізм. Проте, окремі оглядачі вважають, що для проведення люстрації уже пізно, оскільки більшість політичних сил воліє не згадувати про неприємне й болюче минуле.
