Прага, 2 травня 2002 - У зв’язку із другим туром президентських виборів у Франції, що відбудуться найближчої неділі, західні оглядачі знову повертаються до особи лідера крайньо правих Ле Пена, який у передвиборчій кампанії не приховує своїх екстремістських і ксенофобських поглядів, виступає проти імміграції і участі Франції у Європейському союзі. У сьогоднішньому огляді західної преси ми зупинимося саме на цій темі.
Коментатор газети «Інтернешанел геральд трібюн» Джон Вінокур, який називає Ле Пена квазірасистом і майже антисемітом, пише, що Ле Пен представляє значну групу французьких політичних діячів, тому він не може бути зігнорований. Крім того, Ле Пен порушує проблеми, які хвилюють велику частину французьких виборців. Ідеться зокрема про імміграцію, в тому числі нелегальну із країн третього світу, зокрема, арабських. Ле Пен експлуатує й інші проблеми, з якими нині зіштовхується Франція й джерелом яких він вважає глобалізацію і Сполучені Штати. На закінчення автор пропонує постаратися зрозуміти Ле Пена, який є унікальним продуктом французького політичного життя. Неправильне трактування цього феномена, вважає коментатор, може стати серйозною помилкою із тривалими наслідками.
Тим часом коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Клаус-Дітер Франкенберґер оцінює другий тур президентських виборів наступної неділі дещо оптимістичніше. На думку автора, перемогу у другому турі здобуде дотеперішній президент Шірак, який у першому турі випередив Ле Пена на 2 відсотки голосів. Коментатор, однак, визнає, що 18 відсотків голосів, які здобув Ле Пен, свідчать, що частина французької політичної еліти, яка вважала себе промотором Європейського союзу, тепер стає на явно антиєвропейські позиції. Він закликає прихильників інтеграції ЄС досконало проаналізувати ці небезпечні політичні тенденції у Європі.
На закінчення варто навести відгук у французькій газеті «Ле Монд» на першотравневе свято праці, яке у Франції, зокрема в Парижі перетворилося у демонстрації протесту проти Ле Пена, політичного екстремізму і ксенофобії. Підтримка Ле Пена з боку п’ятої частини виборців серйозно занепокоїла населення Франції. У демократичних суспільствах демонстрації протесту сприймаються, як вибори, петиції або інші форми вияву невдоволення людей, пише з цього приводу «Ле Монд». Газета наголошує також на той факт, що в демонстраціях переважала молодь, яка особливо негативно ставиться до ксенофобії й расизму.
Коментатор газети «Інтернешанел геральд трібюн» Джон Вінокур, який називає Ле Пена квазірасистом і майже антисемітом, пише, що Ле Пен представляє значну групу французьких політичних діячів, тому він не може бути зігнорований. Крім того, Ле Пен порушує проблеми, які хвилюють велику частину французьких виборців. Ідеться зокрема про імміграцію, в тому числі нелегальну із країн третього світу, зокрема, арабських. Ле Пен експлуатує й інші проблеми, з якими нині зіштовхується Франція й джерелом яких він вважає глобалізацію і Сполучені Штати. На закінчення автор пропонує постаратися зрозуміти Ле Пена, який є унікальним продуктом французького політичного життя. Неправильне трактування цього феномена, вважає коментатор, може стати серйозною помилкою із тривалими наслідками.
Тим часом коментатор німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Клаус-Дітер Франкенберґер оцінює другий тур президентських виборів наступної неділі дещо оптимістичніше. На думку автора, перемогу у другому турі здобуде дотеперішній президент Шірак, який у першому турі випередив Ле Пена на 2 відсотки голосів. Коментатор, однак, визнає, що 18 відсотків голосів, які здобув Ле Пен, свідчать, що частина французької політичної еліти, яка вважала себе промотором Європейського союзу, тепер стає на явно антиєвропейські позиції. Він закликає прихильників інтеграції ЄС досконало проаналізувати ці небезпечні політичні тенденції у Європі.
На закінчення варто навести відгук у французькій газеті «Ле Монд» на першотравневе свято праці, яке у Франції, зокрема в Парижі перетворилося у демонстрації протесту проти Ле Пена, політичного екстремізму і ксенофобії. Підтримка Ле Пена з боку п’ятої частини виборців серйозно занепокоїла населення Франції. У демократичних суспільствах демонстрації протесту сприймаються, як вибори, петиції або інші форми вияву невдоволення людей, пише з цього приводу «Ле Монд». Газета наголошує також на той факт, що в демонстраціях переважала молодь, яка особливо негативно ставиться до ксенофобії й расизму.
