Москва, 7 травня 2002 - Як на мене, реакція на заяву майора Мельниченка не відбудеться.
Сьогодні не дуже приємна ситуація для такої реакції, тому що це святкові дні, коли відпочивають не лише політики, але і ЗМІ та інтеренетівські ЗМІ. Однак, найголовніше, що майор Микола Мельниченко ніколи не вважався в російських політичних колах ньюс-мейкером. Тут його завжди вважали авантюристом, який діє у інтересах певних розвідувальних служб, тільки не могли зрозуміти яких – західних чи певних політичних сил у самій Російській Федерації, адже ми знаємо, що російські спеціальні служби як і українські поділяються на цілі угрупування кланів, і не завжди одна група знає, яким чином діє інша. Тут є важлива ситуація, пов’язана з юридичним змістом заяви Миколи Мельниченка. Для росіян усе буде очевидним. Недавно було порушено кримінальну справу проти колишнього генерала Комітету Державної Безпеки Радянського Союзу Олега Калугіна за те, що він дав свідчення проти радянського а потім російського шпигуна Трофімова у великому журі на суді у США. Олег Калугін дав кілька інтерв’ю російському телебаченню та ЗМІ, в яких пояснив, що, якщо б він відмовився від давання такої інформації на суді, його було б позбавлено права на політичний притулок у США, його було б визнано людиною нелояльною до США За словами Олега Калугіна, він був би змушений повернутися до Росії, де проти нього відразу б почали кримінальну справу, і в нього не було жодного іншого виходу, як погодитись відповісти на всі питання американців, хоча він і не хотів цього робити. Тепер ми знаємо, що майор Микола Мельниченко намагається захиститися від американського правосуддя і водночас вимагає від президента Російської Федерації, щоб той захистив його від вимог Міністерства юстиції США. Однак жодних таких можливостей у Володимира Путіна немає. Більш того, якщо уявити, що певна компетентна інстанція в Росії звернулася б до певної американської компетентної інстанції, це автоматично б означало, що майор Микола Мельниченко відмовляється від давання інформації компетентним органам Сполучених Штатів. Мова йде про країни, до яких в Америці приглядаються дуже уважно,- Україну та Росію. Американці досить серйозно стежать за ситуацією з продажем зброї Російської Федерації Ірану. Хоча росіяни спростовують цю інформацію, однак такі підозри є і в США і в Ізраїлю. Під час російсько-американських та російсько-ізраїльських переговорів такі теми завжди порушуються. І раптом людина, яка має записи якихось розмов з російським президентом, із російськими чиновниками і сама це визнає, відмовляється дати такі свідчення Америці. Таким чином звернення Миколи Мельниченка до президента Росії Володимира Путіна виглядає тільки політичним трюком, і ніхто в Росії не буде ставитися до цієї заяви серйозно.
Сьогодні не дуже приємна ситуація для такої реакції, тому що це святкові дні, коли відпочивають не лише політики, але і ЗМІ та інтеренетівські ЗМІ. Однак, найголовніше, що майор Микола Мельниченко ніколи не вважався в російських політичних колах ньюс-мейкером. Тут його завжди вважали авантюристом, який діє у інтересах певних розвідувальних служб, тільки не могли зрозуміти яких – західних чи певних політичних сил у самій Російській Федерації, адже ми знаємо, що російські спеціальні служби як і українські поділяються на цілі угрупування кланів, і не завжди одна група знає, яким чином діє інша. Тут є важлива ситуація, пов’язана з юридичним змістом заяви Миколи Мельниченка. Для росіян усе буде очевидним. Недавно було порушено кримінальну справу проти колишнього генерала Комітету Державної Безпеки Радянського Союзу Олега Калугіна за те, що він дав свідчення проти радянського а потім російського шпигуна Трофімова у великому журі на суді у США. Олег Калугін дав кілька інтерв’ю російському телебаченню та ЗМІ, в яких пояснив, що, якщо б він відмовився від давання такої інформації на суді, його було б позбавлено права на політичний притулок у США, його було б визнано людиною нелояльною до США За словами Олега Калугіна, він був би змушений повернутися до Росії, де проти нього відразу б почали кримінальну справу, і в нього не було жодного іншого виходу, як погодитись відповісти на всі питання американців, хоча він і не хотів цього робити. Тепер ми знаємо, що майор Микола Мельниченко намагається захиститися від американського правосуддя і водночас вимагає від президента Російської Федерації, щоб той захистив його від вимог Міністерства юстиції США. Однак жодних таких можливостей у Володимира Путіна немає. Більш того, якщо уявити, що певна компетентна інстанція в Росії звернулася б до певної американської компетентної інстанції, це автоматично б означало, що майор Микола Мельниченко відмовляється від давання інформації компетентним органам Сполучених Штатів. Мова йде про країни, до яких в Америці приглядаються дуже уважно,- Україну та Росію. Американці досить серйозно стежать за ситуацією з продажем зброї Російської Федерації Ірану. Хоча росіяни спростовують цю інформацію, однак такі підозри є і в США і в Ізраїлю. Під час російсько-американських та російсько-ізраїльських переговорів такі теми завжди порушуються. І раптом людина, яка має записи якихось розмов з російським президентом, із російськими чиновниками і сама це визнає, відмовляється дати такі свідчення Америці. Таким чином звернення Миколи Мельниченка до президента Росії Володимира Путіна виглядає тільки політичним трюком, і ніхто в Росії не буде ставитися до цієї заяви серйозно.
