Багдад-Київ, 8 травня 2002 - За три останні роки товарообіг між Україною та Іраком зріс з 13 до 300 млн. доларів. Значна частка цієї суми припадає на контракти, які реалізуються досить вузьким колом українських бізнесменів. Хто ж належить до головних лобістів українсько-іракської дружби?
Формально усіх гравців з України, які намагаються грати на іракському полі, можна поділити на групи, які різняться між собою ступенем поєднанням політики й бізнесу. До, скажімо так, чистих політиків належать представники Комуністичної партії України, які активно виступають за дружбу з Іраком. Контакти між керівництвом КПУ і представниками керівництва Іраку тримаються на успадкованих братерських зв‘язках між КПРС і правлячою в Іракові партією БААС. В Іракові знають, що від комуністів України з Багдадом контактує наближений до Петра Симоненка представник КПУ, народний депутат України Володимир Петренко. Проте комуністи майже ніколи не намагалися поєднати свою політичну підтримку дій Іраку з одночасним веденням бізнесу у цій країні.
Це більше вдається іншій когорті іракських лобістів в Україні, яка представлена Соціал-демократичним союзом на чолі із Сергієм Пересуньком. СДС теж дружить із БААС – у 1999 р. між цими партіями була підписана офіційна угода про співробітництво. Подейкують, що СДС та її лідер дуже тісно підійшли до іракської нафти. Правда, сам Пересунько у розмові зі мною категорично спростовував це і казав, що для існування його партії достатньо і членських внесків. Звісно, лідеру такої партії не можна не вірити. Але бізнес на іракській нафті вимагає окремого згадування.
Ірак є четвертим за обсягами виробником нафти серед країн ОПЕК і нині експортує понад 2 млн. барелей за добу. Продаж цієї нафти здійснюється в рамках програми ООН "Нафта в обмін на продовольство". Квоти на закупівлю нафти персоніфіковані. З боку Іраку вони виділяються окремим політикам чи бізнесменам, що демонструють підтримку влади Хусейна. У 2001 р. представники України мали можливість одержати квоту на нафту в 20 млн. барелей. У 2002 р. вона була збільшена до 40 млн. барелей. А це досить показово. Але насправді в “кишенькових” українських закупників найчастіше не вистачає коштів для оплати всього обсягу подарованого чорного золота. І “квотована ” нафта перекуповується у них американськими чи російськими структурами.
Окрім Компартії та СДС Сергія Пересунька в Іракові дуже відома діяльність почесного консула Іраку в Харкові, і водночас президента Східноукраїнської промислово-фінансової групи Юрія Оршанського. До "Монтелекту" входять понад 70 вітчизняних підприємств, наукові й науково-дослідні інститути. Оршанський каже, що був у Багдаді вже на другий день після оголошення санкцій ООН.
Юрій Ольшанський:
Останні 11 років ми займалися підготовкою того, в чому ми зараз вийшли.
Представники компанії "Монтелект" два тижні тому провели активні переговори в Іраку з особами, що відповідають за хімічну і металургійну промисловість, а також із міністром оборонної промисловості. Було домовлено про підготовку контрактів на постачання прокату, арматури, будівництво двигунів для тракторів. Особлива тема – розробка рудного родовища в Іраку Ель-Хусініад. Йдеться про підготовку проектного завдання на освоєння цього родовища й будівництво металургійного комбінату. Також є проект із будівництва очисних і промислових стоків у Багдаді, та потужностей з виробництва добрив, - повідомив Юрій Оршанський. Проте на питання, чи виживе його бізнес, якщо офіційний Київ обмежить контакти з Багдадом, він відповів категорично:
- А я буду все постачати через Росію. Я не роблю політику України, я годую свою родину...
Працювати через посередників в Іраку – досить звична практика для українських бізнесменів. Наприклад, корпорація "Індустріальний союз Донбасу" минулого місяця підписала контракт на постачання в Ірак 60 тисяч тонн труб. Але цей контракт підписаний із сірійською фірмою. Велика частина металу з України йде в Ірак через Єгипет. Через Росію надходить продукція Харківського кабельного заводу і закуповується українське зерно. Українські бізнесмени кажуть, що так працювати з Іраком для них безпечніше.
Формально усіх гравців з України, які намагаються грати на іракському полі, можна поділити на групи, які різняться між собою ступенем поєднанням політики й бізнесу. До, скажімо так, чистих політиків належать представники Комуністичної партії України, які активно виступають за дружбу з Іраком. Контакти між керівництвом КПУ і представниками керівництва Іраку тримаються на успадкованих братерських зв‘язках між КПРС і правлячою в Іракові партією БААС. В Іракові знають, що від комуністів України з Багдадом контактує наближений до Петра Симоненка представник КПУ, народний депутат України Володимир Петренко. Проте комуністи майже ніколи не намагалися поєднати свою політичну підтримку дій Іраку з одночасним веденням бізнесу у цій країні.
Це більше вдається іншій когорті іракських лобістів в Україні, яка представлена Соціал-демократичним союзом на чолі із Сергієм Пересуньком. СДС теж дружить із БААС – у 1999 р. між цими партіями була підписана офіційна угода про співробітництво. Подейкують, що СДС та її лідер дуже тісно підійшли до іракської нафти. Правда, сам Пересунько у розмові зі мною категорично спростовував це і казав, що для існування його партії достатньо і членських внесків. Звісно, лідеру такої партії не можна не вірити. Але бізнес на іракській нафті вимагає окремого згадування.
Ірак є четвертим за обсягами виробником нафти серед країн ОПЕК і нині експортує понад 2 млн. барелей за добу. Продаж цієї нафти здійснюється в рамках програми ООН "Нафта в обмін на продовольство". Квоти на закупівлю нафти персоніфіковані. З боку Іраку вони виділяються окремим політикам чи бізнесменам, що демонструють підтримку влади Хусейна. У 2001 р. представники України мали можливість одержати квоту на нафту в 20 млн. барелей. У 2002 р. вона була збільшена до 40 млн. барелей. А це досить показово. Але насправді в “кишенькових” українських закупників найчастіше не вистачає коштів для оплати всього обсягу подарованого чорного золота. І “квотована ” нафта перекуповується у них американськими чи російськими структурами.
Окрім Компартії та СДС Сергія Пересунька в Іракові дуже відома діяльність почесного консула Іраку в Харкові, і водночас президента Східноукраїнської промислово-фінансової групи Юрія Оршанського. До "Монтелекту" входять понад 70 вітчизняних підприємств, наукові й науково-дослідні інститути. Оршанський каже, що був у Багдаді вже на другий день після оголошення санкцій ООН.
Юрій Ольшанський:
Останні 11 років ми займалися підготовкою того, в чому ми зараз вийшли.
Представники компанії "Монтелект" два тижні тому провели активні переговори в Іраку з особами, що відповідають за хімічну і металургійну промисловість, а також із міністром оборонної промисловості. Було домовлено про підготовку контрактів на постачання прокату, арматури, будівництво двигунів для тракторів. Особлива тема – розробка рудного родовища в Іраку Ель-Хусініад. Йдеться про підготовку проектного завдання на освоєння цього родовища й будівництво металургійного комбінату. Також є проект із будівництва очисних і промислових стоків у Багдаді, та потужностей з виробництва добрив, - повідомив Юрій Оршанський. Проте на питання, чи виживе його бізнес, якщо офіційний Київ обмежить контакти з Багдадом, він відповів категорично:
- А я буду все постачати через Росію. Я не роблю політику України, я годую свою родину...
Працювати через посередників в Іраку – досить звична практика для українських бізнесменів. Наприклад, корпорація "Індустріальний союз Донбасу" минулого місяця підписала контракт на постачання в Ірак 60 тисяч тонн труб. Але цей контракт підписаний із сірійською фірмою. Велика частина металу з України йде в Ірак через Єгипет. Через Росію надходить продукція Харківського кабельного заводу і закуповується українське зерно. Українські бізнесмени кажуть, що так працювати з Іраком для них безпечніше.
