Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:16

Прямий Ефір: «Новий парламент: Наскільки домовляються чи не домовляються політичні сили в Україні»


Прямий Ефір: «Новий парламент: Наскільки домовляються чи не домовляються політичні сили в Україні»

Київ-Прага, 8 травня 2002 - В київській студії працює Марина Пирожук Гості київської студії: політолог Ігор Лосєв, новопризначений міністр юстиції Олександр Лавринович та колишній міністр юстиції Василь Онопенко.

Передачу з Праги веде Олекса Боярко

Олекса Боярко:

Через 6 днів новий парламент має розпочати свою роботу. І наша перша тема - наскільки домовляються чи не домовляються сьогодні політичні сили в Україні. Але дозволю собі відійти від регламенту та звернутися до міністра юстиції Олександра Лавриновича, який зараз на зв’язку з нами. Відомий всім пан Мельниченко, майор держбезпеки, який стверджує, що записував розмови президента Леоніда Кучми в його кабінеті, звернувся до президента Росії Володимира Путіна, щоб той допоміг йому зберегти секрети Росії, які так чи інакше виникали у зв’язку з розмовами президента Кучми з гостями, підлеглими. З тим самим Мельниченко звернувся і до українських властей торік, щоб вони захистили державні секрети України. Пане Лавринович, чи потрібно реагувати представникам української чи російської влад на такі прохання майора Мельниченка?

Олександр Лавринович:

З моєї точки зору не потрібно реагувати. Якщо громадянин своєї держави звертається до іншої держави, щоб сприяти охороні їх інтересів та таємниць, то це свідчення його морального рівня та рівня його патріотизму. Якщо людина має усвідомлене ставлення до своєї рідної землі, до Батьківщини, то вона повинна робити все, щоб та країна та люди, які в ній мешкають, були захищені від будь-яких зовнішніх утручань. Кроки по залученню зовнішніх сил для вирішення внутрішніх питань Україна проходила протягом багатьох віків, аж до закінчення 20 сторіччя.

Олекса Боярко:

Колишній майор Мельниченко все таки наполягає на тому, що йдеться про державні секрети. Чи потрібно захищати державну таємницю?

Олександр Лавринович:

Безумовно потрібно захищати державну таємницю, але не таким способом, який пропонує майор Мельниченко. Свій вибір він зробив персонально для себе, і вже ніякою мірою він не може себе ототожнювати з людиною, яка може прагнути за захист державних інтересів і таємниць.

Олекса Боярко:

Дякую, пане Лавринович. Вибачте, що я відійшов від регламенту. Ми переходимо до наших тем. Підготовча депутатська група із організації 1 сесії нової Верховної Ради України на чолі з комуністом Адамом Мартинюком опікується сьогодні різними організаційно-технічними питаннями діяльності нового парламенту. Вони займаються цим, починаючи від 22 квітня. Відбулося декілька засідань підготовчої групи, останнє проходило вчора. І зараз ми дамо висловлювання – декілька коротких ремарок представників більшості блоків новообраного парламенту і почнемо з блоку Юлії Тимошенко. Які наміри у лідера?

Юлія Тимошенко:

Мені дуже прикро бачити, як мляво проходять ці переговорні процеси. Вважаю, що потрібно опозиційним силам під лідерством керівника того блоку, який набрав найбільшу кількість відсотків, - Віктора Ющенка чітко оголосити об’єднання опозиційних сил для призначення керівників. Досить вже людей тієї команди, яка при владі сьогодні і яка повністю себе дискредитувала, пускати ще і в керівництво Верховної Ради. Це ненормально. Ми повинні діяти більш зрозуміло, більш публічно, тому що всі ці переговори як велись так і постійно ведуться “під ковдрою”, ніхто не знає, хто і про що домовляється, і опозиційним силам – у нас 234 голоси треба чітко сказати “Ні” цій владі і призначити керівництво Верховної Ради.

Олекса Боярко:

Тепер репліка лідера комуністів Петра Симоненка.

Петро Симоненко:

Склад нашої фракції якраз дозволяє не так як в інших фракціях рекомендувати людей, які будуть працювати в ім’я народу України, а не кланів. Ми будемо співпрацювати з тими, хто чесно буде виконувати свої обов’язки перед виборцями.

Олекса Боярко:

Такі наміри у лідера комуністів і його людей. Від блоку “За єдину Україну” репліка Людмили Супрун.

Людмила Супрун:

Ми зможемо знайти порозуміння з усіма фракціями. На цих виборах вибір робили громадяни України. Ми з однаковою повагою ставимося і до тих, хто балотувався від фракції комуністів і від соцпартії, і від ”Нашої України” і так далі.

Олекса Боярко:

Які наміри у соціалістів? Їх представить сам Олександр Мороз.

Олександр Мороз:

Ми готові на політичні компроміси виходячи з мети – зміна системи влади. Нас не цікавить чи праві чи ліві чи інші. Якщо фракції погодяться на те, щоб змінити систему влади і зробити її підконтрольною виборцям, ми знайдемо з ними варіанти компромісу. Очевидно, окрім “За єдину Україну”, тому що в їх фракції була специфічна політична основа й підстава для формування. Серед депутатів, які входять чи будуть входити в цю фракцію, є чимало порядних людей, які розуміють, що залишати все, як є сьогодні, означає прирікати і державу на безперспективність і людей у складі цієї фракції робити залежними від примх того чи іншого представника виконавчої влади. Скоріш за все, постійної більшості в парламенті не буде і політична структура таку більшість створити не дозволяє. Крім того, національний зв’язок між парламентом і урядом був не такий, що спонукає до існування постійної більшості.

Олекса Боярко:

На закінчення пропоную коротке висловлення представника блоку “Наша Україна” Петра Порошенка.

Петро Порошенко:

Будь які компроміси для “Нашої України” мають певні межі. Позиція, яку демонструє “Наша Україна”, що вона не йде на сепаратні домовленості з окремими політичними силами. Ми на сьогоднішній день наполягаємо на тому, щоб розподіл у комітеті відбувся згідно з волевиявленням наших виборців під час виборів. Ми продовжуємо наполягати на тому, що “Наша Україна” є переможцем у виборах 2002 року.

Олекса Боярко:

Отакі бойові і не бойові наміри депутатів новообраного парламенту. Пане Лосєв, що найважливіше демонструють зараз блоки чи фракції – готовність до “бою до останнього патрона” чи здатність до компромісу?

Ігор Лосєв:

Головне, що зараз усі ці блоки хочуть взяти якомога більше влади в цьому парламенті. Це цілком природне, так би мовити, політично пристойне бажання. Інша річ, що переважна більшість наших депутатів, за винятком окремих патріотів, - звичайні люди, які мають вирішувати свої особисті питання, задовольняти свої амбіції. Якщо врахувати, що керівних посад у Верховній Раді не так багато, то задовольнити всіх буде неможливо. Крім конфліктних ситуацій між блоками є багато конфліктних ситуацій у кожному з цих блоків. Зараз ми проходимо звичайну стадію боротьби за булаву, не всі чітко визначили чого хочуть та що вони реально можуть. Через те цей броунівський рух політичних атомів буде продовжуватися ще певний час.

Олекса Боярко:

Ви сказали про булаву. Ідеться про парламент, чи булава дійсно в парламенті?

Ігор Лосєв:

Чому б ні? Ідеться про посади голів комітетів, посаду спікера, його заступників. Це надає можливість структурувати законодавчу владу і серйозно впливати на хід усіх парламентських процесів. Себто, всі, хто пройшов до парламенту чи провів туди своїх депутатів, хочуть мати з цього свій політичний зиск.

Марина Пирожук:

Чи відбудеться це структурування у Верховній Раді цивілізованим методом? Чи домовляться між собою політичні сили про подальшу роботу Верховної Ради?

Василь Онопенко:

Ми не почули інтерв’ю ще від однієї впливової сили – українського виборця. Логіку структурування парламенту і конфігурацію політичних сил уже визначив український народ. За надзвичайно мудрою логікою виборців, є сьогодні 4 опозиційні сили – “Наша Україна”, комуністи, соціалісти й блок БЮТІ. Не даремно ми чули заяви 4 фракцій, які готові розподілити посади в парламенті, і між ними йдуть переговори. Рано говорити, хто очолить парламент, є різні думки, але певні компроміси вже досягнуті.

Марина Пирожук:

Кожна із фракцій претендує на велику кількість портфелів у парламенті. Чи не пересваряться на цьому ґрунті між собою фракції?

Василь Онопенко:

Ми приречені домовитися. В кожній фракції є фахівці, які працюють дружно.

Марина Пирожук:

Але досить ведуться дебати, хто є найбільшим переможцем у Верховній Раді.

Ігор Лосєв:

Найбільшім переможцем була б та політична сила, яка б мала 226 мандатів у Верховній Раді. Поки що таких переможців немає. За рахунок змішаної виборчої системи можливі варіанти, які не випливають із логіки виборчого процесу. Коли партія, яка взяла меншість голосів за рахунок залучення на свій бік мажоритарних депутатів, може стати парламентським лідером. І ми спостерігаємо такі процеси у Верховній Раді.

Олекса Боярко:

Пане Онопенко, ви знаєте кухню переговорів, які йдуть зараз у Верховній Раді. Чи відчувається режисура згори, чи є тиск із боку президентської команди?

Василь Онопенко:

Так, як у минулі рази не відчувається, можливо, це тонка робота а, можливо, не впливає влада на фракції у сьогоднішньому парламенті. На кого сьогодні може вплинути влада? На блок БЮТІ, на комуністів, на соціалістів Мороза? Більшість “Нашої України” заявили, що не підуть до блоку “За єдину Україну”. Влада б хотіла, щоб “Наша Україна” і “За єдину Україну” створили єдиний блок, де були б соціал-демократи об'єднані. Це ідеальна форма для влади, і це вона намагається використовувати, але я переконаний, що такого блоку не буде.

Марина Пирожук:

Влада заганяла мажоритарників до блоку “За ЄдУ”. Який тут сенс?

Василь Онопенко:

Вона б хотіла, щоб всі мажоритарники були б у “За ЄдУ”, але і тоді не вистачить 226 голосів у парламенті. Їм потрібні представники від СДПУ(о) і частина від “Нашої України”.

Олекса Боярко:

Пане Лосєв, в чому міг би бути зацікавлений президент – у мирові чи у війні у парламенті?

Ігор Лосєв:

Думаю, що йдеться про перше. Сьогодні війна у парламенті буде підштовхувати парламент до пошуку зовнішнього ворога за межами Верховної Ради. Сама постать президента може бути дуже потужним негативно об’єднувальним чинником багатьох сил у парламенті проти нього як проти політичного діяча. Президент і його адміністрація зацікавлені, щоб парламент був таким собі “колгоспом “Тихе життя”. Якщо почнуться революційні буревії, то вони дуже швидко знайдуть собі мішень, і ця мішень очевидна.

Олекса Боярко:

Звернуся до пана Онопенка, тому що він більше знає практику діяльності парламенту. Раніше часто говорили, багато було чуток, що у парламенті відбувалася купівля-продаж голосів. Чи можна сказати, що ця практика вже включилася і в новий парламент?

Василь Онопенко:

Якщо пройшли 185 депутатів від старого парламенту, то певні традиції й тенденції збереглися. Я ніколи не засвідчував договір купівлі-продажу депутатів, але такі чутки були. На мою думку, президент не буде зацікавлений у тому, щоб парламент працював конструктивно, і ніколи не був зацікавлений. Невже може змінитися тенденція, яка не мінялася протягом 3 скликань? Президент завжди шукав у парламенті внутрішнього ворога, а за кордоном говорив, що парламент працює погано, закони не ті. Недоліки виконавчої влади, власні недоліки президент часто перекладав на парламент. Цей парламент прийняв багато чудових законів, на які президент наклав вето, або вніс такі зміни, які привели до величезних фальсифікацій, особливо на мажоритарних округах.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG