Доступність посилання

23 січня 2017, Київ 22:53

Прямий Ефір: «Чим була Друга Світова Війна для України та яке місце належить Україні та українцям у цій війні»


Прямий Ефір: «Чим була Друга Світова Війна для України та яке місце належить Україні та українцям у цій війні»

Київ-Прага, 9 травня 2002 - В київській студії працюють Людмила Литовченко та Надія Степула. Гості київської студії: кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук Віктор Коваль та кандидат філософських наук, заступник головного редактора журналу Сучасність Сергій Грабовський.

Людмила Литовченко:

9 Травня. День, який увійшов в історію як день закінчення Другої Світової Війни. Для одних народів це день перемоги над фашистською Німеччиною, для інших – день поразки. Чим цей день є для України? Яке місце України й українців у Другій Світовій Війні? Які висліди цієї війни пожинає Україна сьогодні? Напочаток послухаємо репортаж Богдани Костюк про те, що відбулося 9 Травня в Києві.

Богдана Костюк:

Напередодні президент Леонід Кучма привітав народ України та ветеранів війни з Днем Перемоги, який українці відзначають 57-й раз. Як наголосив глава держави, цитую:”Кожна з таких річниць це дійсно всенародне і безсмертне свято, яке дозволяє повніше осягнути велич подвигу й наслідки розгрому нацизму. Головний урок війни той, що планета має бути звільнена від страху жорстокості й насильства.” Голова держави підписав указ, яким запроваджено державну програму соціально-медичного забезпечення ветеранів Великої Вітчизняної Війни. З ранку 9 Травня президент Леонід Кучма, прем`єр Анатолій Кінах, голова Верховної Ради Іван Плющ і мер Києва Олександр Омельченко поклали квіти до вічного вогню на могилі Невідомого солдата у столиці України. Потім по центральній вулиці Києва урочистою ходою пройшли ветерани війни. Ветеранів було порівняно небагато, кількість активістів та прихильників лівих політичних сил переважала літніх людей з орденами й медалями на грудях. Свої колони сформували комуністична партія України, прогресивні соціалісти, комсомольці, піонери, Російська громада Києва, всеукраїнський рух “За Радянський Союз”. Загальна воїнська спілка України приєдналась до учасників маніфестації біля меморіалу-музею історії Великої Вітчизняної Війни, де було запалено вогонь слави і проведено антифашистський мітинг. А закінчилось усе традиційною солдатською кашою та фронтовими “100 грамами”.

Людмила Литовченко:

Шановні гості, я пропоную повернутися до початку війни. Які були передумови Другої Світової Війни, адже вона не почалася просто так, з одного дня?

Віктор Коваль:

Треба повернутися далеко назад, скажімо, у лютий 1918 року, коли було видано 14-ий наказ полковником Муравйовим, який був готовий узяти Київ. Там говорилося про встановлення влади Рад в Україні, цитую:”Ми принесли сюди цю владу на кінці наших багнетів і підтримуватиме її нашими багнетами.” Оце була доля України, яка визначилася в 1920 році, після 3 років боротьби України за свою незалежність проти московської агресії. Друга Світова Війна була страшною трагедією для України. Десятки тисяч сіл та місць було спалено, могутня промисловість України була зруйнована. Мільйони людей загинули. На початок війни населення України було 42 мільйони, а в 1944 році – тільки 27 мільйонів.

Людмила Литовченко:

Я б хотіла поговорити по деіндустріалізацію України. На початку війни з України вивозили піздриємства, оснащення, на Схід вивозили людей. Чи було це потім повернено? Чи не позначився цей процес деіндустріалізації на подальшому розвитку України?

Віктор Коваль:

Це фундаментальне питання, про яке краще б поговорити пізніше. Як ми знаємо, Україна в складі Радянського Союзу не була самостійною і незалежною державою. Зараз готується 5-томний політологічний огляд історії України 20 століття, в якому Україна у Другій Світовій Війні подана як Україна між двома тоталітаризмами, яка була жертвою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG