Белград, 22 травня 20025 – Перебування прем’єр-міністра в Сполучених Штатах його опоненти використали для спроби свого роду парламентського перевороту.
Сильною зброєю президента Коштуніци став парламентський кворум. Для сесій парламенту необхідна присутність більше від половини, тобто щонайменше ста двадцяти шести депутатів. Правляча коаліція, відколи з неї вийшла партія Коштуніци, має 131 депутата. Отож, відсутність лише п’ятьох народних обранців блокує діяльність Парламенту. Причина в тому, що депутати опозиції та президентської партії відмовляються входити в зал поки немає кворуму. Коштуніца таким чином прагне довести, що діяльність парламенту залежить від доброї волі його партії.
Через це речник правлячої коаліції Чедомир Йованович у вівторок заявив, що буде звільнено з посад усіх членів Демократичної партії Сербії, яку очолює глава держави. Лідери кількох регіональних партій зі складу правлячої коаліції тим часом поставили вимогу позбавити депутатських мандатів усіх, хто блокує роботу парламенту. У зв’язку з цим слід сказати, що в час виборів 2000 року демократичні сили виступали як єдина коаліція. Проте, 45 депутатів із партії Коштуніци торік сформували окрему фракцію й наразі вони, як ми вже сказали, ближчі до опозиції аніж до влади.
Щоденною блокадою Парламенту вони намагаються применшити зовнішньополітичні успіхи республіканського уряду. У вівторок увечері з Вашингтона надійшла вістка, що держсекретар Колін Пауелл після зустрічі з міністром закордонних справ Югославії Ґораном Свілановичем й прем’єром Сербії Джінджичем своїм підписом деблокував 40 мільйонів доларів американської допомоги Сербії та, що Вашингтон не ставить нових умов щодо співробітництва Белграда з Міжнародним трибуналом у Гаазі. Цього ж дня, Великобританія списала Югославії половину боргу, який становить 700 мільйонів доларів.
Склалася дивна ситуація: на зовнішньому плані усе гаразд, а вдома хаос. Президентська партія звинувачує своїх колишніх союзників у політичному насильстві й намірі дестабілізувати Сербію. Після повернення з Вашингтона Джінджич буде змушений або ще раз тимчасово полагодити стосунки з Коштуніцею або остаточно розірвати з ним. А це ймовірно призвело б до призначення дострокових виборів й небезпечного припинення щойно розпочатих процесів перебудови політичної та економічної систем.
Сильною зброєю президента Коштуніци став парламентський кворум. Для сесій парламенту необхідна присутність більше від половини, тобто щонайменше ста двадцяти шести депутатів. Правляча коаліція, відколи з неї вийшла партія Коштуніци, має 131 депутата. Отож, відсутність лише п’ятьох народних обранців блокує діяльність Парламенту. Причина в тому, що депутати опозиції та президентської партії відмовляються входити в зал поки немає кворуму. Коштуніца таким чином прагне довести, що діяльність парламенту залежить від доброї волі його партії.
Через це речник правлячої коаліції Чедомир Йованович у вівторок заявив, що буде звільнено з посад усіх членів Демократичної партії Сербії, яку очолює глава держави. Лідери кількох регіональних партій зі складу правлячої коаліції тим часом поставили вимогу позбавити депутатських мандатів усіх, хто блокує роботу парламенту. У зв’язку з цим слід сказати, що в час виборів 2000 року демократичні сили виступали як єдина коаліція. Проте, 45 депутатів із партії Коштуніци торік сформували окрему фракцію й наразі вони, як ми вже сказали, ближчі до опозиції аніж до влади.
Щоденною блокадою Парламенту вони намагаються применшити зовнішньополітичні успіхи республіканського уряду. У вівторок увечері з Вашингтона надійшла вістка, що держсекретар Колін Пауелл після зустрічі з міністром закордонних справ Югославії Ґораном Свілановичем й прем’єром Сербії Джінджичем своїм підписом деблокував 40 мільйонів доларів американської допомоги Сербії та, що Вашингтон не ставить нових умов щодо співробітництва Белграда з Міжнародним трибуналом у Гаазі. Цього ж дня, Великобританія списала Югославії половину боргу, який становить 700 мільйонів доларів.
Склалася дивна ситуація: на зовнішньому плані усе гаразд, а вдома хаос. Президентська партія звинувачує своїх колишніх союзників у політичному насильстві й намірі дестабілізувати Сербію. Після повернення з Вашингтона Джінджич буде змушений або ще раз тимчасово полагодити стосунки з Коштуніцею або остаточно розірвати з ним. А це ймовірно призвело б до призначення дострокових виборів й небезпечного припинення щойно розпочатих процесів перебудови політичної та економічної систем.
