Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:02

Прямий Ефір: «Нова українська спікеріада»


Прямий Ефір: «Нова українська спікеріада»

Київ-Прага, 22 травня 2002 - В київській студії працюють Людмила Литовченко та Марина Пирожук. Гості київської студії: директор Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській Академії, доктор історичних наук Олексій Гарань та літературознавець, професор Київського театрального інституту Вадим Скуратівський.

Людмила Литовченко

Переходимо до другої теми - патова ситуація у Верховній Раді України. Переговорні процеси між політичними силами стосовно обрання керівництва парламенту тривають вже другий тиждень. Однак, безрезультатно. Чому політичні сили ніяк не домовляться між собою, які причини спікеріади? Яка ваша думка з цього приводу?

Олексій Гарань

Патова ситуація у Верховній Раді, мені здається, спричинена насамперед заплутаністю результатів виборів. З одного боку, ми , дійсно, маємо переможців по багатомандатному округу, де, безумовно, симпатії були віддані блоку Віктора Ющенка, а з іншого боку, ми бачимо, що за рахунок адміністративного ресурсу, найбільшу фракцію має блок «За єдину Україну».

Але основну причину я бачу не в цьому, а в тому, що партія влади, пропрезидентські сили намагаються проштовхнути на цю посаду Володимира Литвина. І видно, що ця кандидатура не сприймається іншими силами. Більше того, «Наша Україна» готова на компроміс з блоком «За єдину Україну», але якщо спікером не буде Володимир Литвин. Я думаю, це створює патову ситуацію.

Якби була запропонована інша кандидатура, то можливі варіанти. Але оскільки все упирається в те, що треба довести, що перемогла «Єдина Україна» і не просто «Єдина Україна» перемогла, а переміг колишній голова президентської адміністрації. Оскільки питання стоїть саме таким чином, то це перетворилося на певну боротьбу за символи - хто ж, все-таки, переміг - чи пропрезидентські сили, чи вони програли. Тобто, я бачу причину, насамперед, у цьому.

Литовченко Людмила

Пане Скуратівський, я тому перше звернулася з цим запитанням до Олексія Гораня, тому що хотіла запитати у вас не як у політолога, не як у професора Театрального інституту, а як у виборця. Ви голосували, ви опускали бюлетень до скриньки і тепер ви бачите таку, не хочу називати конкретним словом, ситуацію у Верховній Раді. Що ви думаєте з цього приводу?

Вадим Скуратівський

Відверто кажучи, як звичайний виборець, я, звичайно, голосував за Віктора Ющенка.

Стосовно того, що діється у парламенті, я скажу відверто, це, власне, похідне від біжучої структури української демократії. Маю на увазі демократію, як парламентську проекцію реальної ситуації. Ідеться про реальну ситуацію, що в ній дуже різні середовища в цій країні не знаходять поміж собою спільної мови.

Звернімося до Шевченка. Десь наприкінці 50-х років, ну так йому подобалася «Чорна Рада« Пантелеймона Куліша, де дуже точно сказано про те, що діється у Верховній Раді. Власне, дуже різні середовища вони не знаходять поміж собою спільної мови, тому що кожний не хоче відмовлятися від свого егоїзму і все це скінчилося, зрештою, катастрофою.

Але все ж таки ми вже маємо певний історичний досвід і я маю надію, що ми пройдемо через оцю саму негативну стадію української демократії. Я з дитинства пам’ятаю рядки Шевченка: «Чи ж діждемося ми Вашингтона з новим праведним законом...» А діждемося таки колись.

Але поки що йдеться про те, що представники певних середовищ, вони у своїй політичній діяльності не відмовляються від свого егоїзму - егоїзму певної групи і свого особисто. Якщо вони так по християнські не зроблять такий жест назустріч колегам, назустріч тим чи іншим своїм антагоністам - це може скінчитися дуже й дуже погано. Але поки що я цих жестів, на превеликий жаль, не бачу.

Деякі люди перетворюють оці суто феодальні егоїстичні усобиці на особливий політичний спорт. Ïм це подобається. Я бачив деяких опозиціонерів, я буду говорити, передусім, про лівих... Ліві, вони особливо люті в якійсь ситуації. Якщо вони не зроблять відповідних жестів, то це скінчиться для них колись політичною і просто історичною катастрофою.

Людмила Литовченко

Але ми і лівих сьогодні послухаємо. А зараз я передаю слово Марині Пирожук.

Марина Пирожук

Всі говорять про готовність домовлятися між собою заради стабілізації у парламенті. Але водночас Симоненко звинувачує Ющенка, Ющенко каже, що комуністи гальмують цей переговорний процес, Литвин каже, що його блок робить усе можливе, щоб «процес пішов». Але ж результатів нема. Яка, на Ваш погляд, політична сила гальмує цей процес і взагалі роботу парламенту?

Вадим Скуратівський

Розумієте, при всіх своїх суто марксистських симпатіях я завжди був антикомуністом, і я тут може суб’єктивний, але для мене корінь зла все ж таки - український псевдокомунізм. Якби ця партія пішла в бік так званого єврокомунізму, якихось соціал-демократичних інтенцій, може б із цього вийшло... Але перепрошую, коли в Чернігові - теж шевченківське місто - я бачу комуністичного лідера, який виступаючи на тамтешньому мітингу, кричить: «Совєтскому Союзу - бить, бить, бить!», чого від нього дочекаєшся?! Якого Вашингтона? І водночас це все час від часу поєднується з якимось особистісним політичним егоїзмом. Якщо треба цим самим добродіям якогось свого, особливого ефекту, то вони його досягнуть. Дуже вузького.

Марина Пирожук

Пане Скуратівський, який Ви бачите вихід із цієї кризової ситуації?

Вадим Скуратівський

Я думаю, що вихід тільки один - розумна поведінка центристів і (умовно кажучи) правих. На лівих я вже не маю ніякої надії. Може є якісь сили в соціалістичній партії, але бачите - деякі соціалісти трохи нагадують мені того самого офіцера-корніловця у Маяковського, який казав: «Я тоже соціаліст, но нє граблю, нє рєжу», чесно кажучи, соціалістам теж не дуже довіряю. Але серед них (принаймні кажуть) є більш-менш національно здорові сили. До речі, мені сподобалось, що якісь соціалістичні осередки видали шевченківські твори. Може кон’юнктура, а може - ні. Центристи і праві - іншого виходу не бачу.

Марина Пирожук

Пане Гарань, Ви так і не висловили свою думку з приводу того, що є причиною спікеріади.

Олексій Гарань

Чому, я сформулював у принципі причини спікеріади. Причина, по-перше, структурна. Усе таки якби вибори здійснювалися на чітко пропорційній основі, можна було б говорити про більш чітку структурованість парламенту. Причина полягає в незбалансованості різних гілок влади.

Марина Пирожук

А кому має належати, на Вашу думку, контрольний пакет у Верховній Раді? Тому що кожен себе називає переможцем.

Олексій Гарань

В даній ситуації просто неможливо без компромісу. Але якби були чітко виписано: хто формує уряд, парламентська відповідальність уряду, функції парламенту чітко розписано, то тоді деякі питання було б знято. В даному випадку все таки якщо говорити про вихід з цієї ситуації, я думаю, що, з одного боку - це пом'якшення позиції «За єдину Україну, якби «За єдину Україну» висувала на посаду спікера не Литвина, мені здається, що це було б підставою для компромісу. Другий варіант можливо - це згода чотирьох (фракцій комуністів, Ющенка, БЮТ і соціалістів).

Марина Пирожук

Власне, про такий варіант сам Ющенко, але я думаю, що нам, можливо, зараз варто послухати версію самого Ющенка про причини спікеріади.

Віктор Ющенко

В основі лежить те, що ігноруються результати політичних виборів. Відбулися політичні вибори, але для деяких сил це начебто нічого не підтвердило у зміні їхньої позиції. Коли сьогодні на спікера претендують кандидати від політичних сил, які я б не сказав, що аутсайдери у березневих виборах, але принаймні не посіли перше місце – це Комуністична партія чи блок «За єдину Україну», сили, які поділили 19 і 12 відсотків виборчих симпатій – маючи сьогодні від свого боку прем’єр-міністра, паралельно претендують на посаду спікера. Безумовно, це політично не коректно. Воно не відповідає балансу сил, і тому виникає проблема, що для такої амбіції не вистачає політичних сил, які б підтвердили й проголосували за таке рішення. Посада спікера, на мій погляд, сьогодні перебуває у серйозній девальвації, не завжди це може бути платформою, яка автоматом виводить конкретно на результативну позицію у президентських виборах. Але безумовно, сама посада дає поки що занадто багато. В українському варіанті це не простий спікер. Як казав Олександр Миколайович Ткаченко, пам’ятаєте його крилатий вислів: «Я не перший у державі і не другий». Само собою зрозуміло, що для багатьох кіл це дуже важлива політична посада, вона може додати плюсів і певних переваг при виборах Президента України.

Марина Пирожук

Шановні експерти, чи не стоїть за спікеріадою тінь президентських виборів? Деякі аналітики кажуть, що питання обрання спікера є принциповим для президента, який готує наступника собі. Власне, цю версію сьогодні підтвердив і сам Віктор Ющенко.

Олексій Гарань

Я думаю, що безумовно, роль президента тут є надзвичайно важливою, ми пам’ятаємо, яку роль адміністрація Президента відіграла і в 98-му році, яка тоді затягувала, штучно створювала спікеріаду і не дала можливості обрати спікера-правоцентриста. Це можна було робити в 98-му році, але адміністрації тоді було вигідно мати лівого Ткаченка напередодні виборів, це була просто тактика. Зараз якраз, мені здається, після цих виборів якби Кучма справді думав про реформи, про рух в європейському напрямку, то тоді треба було формувати й уряд, і керівництво парламенту, беручи в основу «Нашу Україну», а до неї додавати «За єдУ». Тобто цілком можливий компроміс. Але чітко показати, послати сигнали і українському політикуму, і світовому товариству, що справді, зараз будуть в Україні зміни. Але для цього треба робити реформістський уряд.

Марина Пирожук

Сьогодні Віктор Ющенко сказав, що один з виходів із цієї кризи є консолідація чотирьох політичних сил, про які Ви вже згадували. Однак, через примхливість комуністів, зокрема, у питанні розподілу керівних портфелів такий варіант є сумнівним. Яку, на Вашу думку, роль у спікеріаді відіграють комуністи?

Олексій Гарань

Власне, я не відкрию нічого нового, зараз багато говорять про те, що комуністи претендують на так звану золоту акцію і зрозуміло, що вони зараз намагаються більше виторгувати для себе. Тобто вони думають – кого підтримувати, чи «За єдину Україну» Литвина, чи...

Марина Пирожук

Вони впливатимуть на остаточний результат?

Олексій Гарань

Такий варіант цілком можливий, хоча не виключено (буквально вчора-позавчора говорили про такий варіант), що комуністи будуть винесені «за дужки», якщо знайдуть компроміс «За єдину Україну» і Ющенко. Ми пам’ятаємо на це бурхливу реакцію комуністів, які почали кричати: із нами, мовляв, не домовляються. Безумовно, вони хочуть вплинути на цей процес.

Марина Пирожук

Ми маємо також позицію комуністів. Отож, послухаймо сюжет – Петро Симоненко

Петро Симоненко

Мені здається, що Ющенко говорить для народу України одне, а своїми практичним діями завів уже переговорний процес у глухий кут. Остання його дія – він запропонував підписати договір з однією з фракцій, із якою ВІН веде переговори, і записав, що «ми погоджуємося на спікера від «За єдину Україну», якщо впродовж чотирьох днів президент підписує указ щодо кабінету міністрів, про відставку його і погоджується з кандидатурою від блоку «Наша Україна», і цю угоду підписати в присутності президента і дипломатичного корпусу! Я, якщо ви пам’ятаєте, з самого початку цієї спікеріади заявив, що не можна спекулювати і пов’язувати в розгляді питання обрання керівництва Верховної Ради й діяльності уряду. Нас народ обирав і посилав до Верховної Ради для того, щоб ми насамперед як законодавчий орган створювали нормальні умови на законодавчому рівні для захисту прав наших людей. А в даному випадку Ющенко показує, що він веде боротьбу за посади, за портфелі, й це якраз і стоїть на перешкоді. Я глибоко переконаний, що Верховну Раду – для того, щоб вона працювала на вимоги наших виборців – і повинні очолювати комуністи. Тоді буде і баланс сил. А все решта – із їхнього боку – це боротьба за портфелі, за, вибачаюсь, корито, до якого вони всі намагаються бути якомога ближче, а ніхто з них не несе відповідальності за долю України.

Марина Пирожук

Це був лідер комуністів Петро Симоненко. Тепер давайте послухаємо лідера «За єдину Україну» Володимира Литвина.

Володимир Литвин

Ми розуміємо, що є вибори і є результати. Вибори бувають такими, яким є закон України про вибори народних депутатів. А відтак усі народні депутати рівні, і я думаю, що немає підстав сьогодні ділити депутатів на першосортних і другорядних. Тепер по суті справи. Блок «Єдина Україна» виступав і виступає за співпрацю і необхідні розумні компроміси. Але за однієї умови, що коли домовленості досягаються, через годину вони не змінюються, або не вносяться інші застереження, які нівелюють досягнутий результат. З боку блоку «Єдина Україна» блокування роботи парламенту немає!

Людмила Литовченко

Це був лідер блоку «За єдину Україну» Володимир Литвин. І ось із його слів можна викристалізувати таке запитання – чи можливі взагалі розумні компроміси між політичними силами, пане Гарань?

Олексій Гарань

Компроміси можливі, ми про це вже говорили. Існує зараз, я думаю, два основних варіанти розвитку подій. Або зрештою буде знайдено компроміс між «Нашою Україною» і «Єдиною Україною» і все таки я бачу висування, насамперед, кандидатури не Литвина. От кажуть, що є Литвин, і буде в нього два заступники від «Нашої України, мені здається, що це не дуже продуктивний варіант. Тоді до цього компромісу могли б підключитися інші політичні сили. Другий варіант – коли ця четвірка перейде в чітку опозицію, але тут ми бачимо, що позиція комуністів справді є дуже примхливою, і все таки між блоком Ющенка, Тимошенко й соціалістами існує певна єдність, і вона навіть зараз зумовлюється і певними ідеологічними причинами, оскільки соціалісти дрейфують до лівого центру. Тобто є можливість для компромісу, а комуністи випадають ніби з цього. Об’єднання їх з іншими опозиційними силами є радше ситуативним, ніж роботою на стратегічну перспективу.

Людмила Литовченко

От Ви говорите, що між певними блоками є певна єдність. Чи ця уявна єдність дає право говорити про наявність у парламенті більшості? Бо добре, ми говоримо про те, що немає керівної сили, але ж немає більшості! А це взагалі в історії парламентаризму безпрецедентний випадок.

Олексій Гарань

Чому безпрецедентний? Це постійне явище в історії парламентаризму. Візьмімо Італію, Ізраїль, коаліційні уряди, бувають уряди меншості, які не мають більшості в парламенті. Дуже часто є ситуації: коли необхідно створювати коаліцію, дуже часто це бувають коаліції дивні, де є і ліві, і праві. Тобто, має сформуватися більшість, яка має створити певну коаліцію. А от, на яких засадах вона сформується, це питання відкрите. Принаймні завтра до 10-ї години, коли ми почуємо результати консультацій лідерів фракцій.

Вадим Скуратівський

Шановні, по-моєму тут суто історичні причини. Ідеться про те, що тут така губернаторська інерція – я корюся демократії. А з другого боку, комуністи, які не змінилися.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG