Белград, 24 травня 2002 – Депутати албанської національності, за відсутності своїх сербських колег, які на знак протесту покинули зал, в четвер одностайно ухвалили документ, яким відкинені угоди про розмежування Югославії й Македонії та про співробітництво Белграда з Міжнародною адміністрацією у Приштині. На думку етнічних албанців, згаданими угодами обмежуються права більшості мешканців Косова та крайових органів влади.
Голова Міжнародної адміністрації Міхаел Штайнер виступив украй енергійно й скасував згадану резолюцію десять хвилин після її ухвалення. До речі, він ще перед засіданням попередив керівників Парламенту, щоби не ухвалювали документів, які стосуються міжнародних відносин. Штайнер на конференції для преси у Приштині пояснив, що косовські органи мають право ухвалювати лише такі постанови, що стосуються самоврядування в провінції.
Резолюцію косовського Парламенту назвали неприйнятною та недійсною й представники НАТО, ЄС та ОБСЄ.
Міністерство закордонних справ Югославії вимагає скликання надзвичайної сесії Ради безпеки ООН. Прем’єр-міністр Македонії Любчо Ґеорґієвський ухвалення косовської резолюції назвав початком холодної війни.
Суть спору в тому, що етнічні албанці і їхні політичні лідери Косово вважають незалежним краєм під тимчасовим протекторатом ООН. Проте, згідно з відповідними документами Ради безпеки, Косово є складовою частиною Югославії, якою тимчасово править міжнародна адміністрація очолювана спеціальним представником генерального секретаря ООН.
Урядовці у Белграді і Скоп’є зазначають, що Югославія й Македонія угоду про розмежування підписали як дві незалежні держави та, що косовський парламент немає права втручатися в їхні взаємні стосунки. Косовські албанці обурені фактом що Югославія нібито подарувала Македонії частину косовської території. Ідеться про лише кілька квадратних кілометрів прикордонної смуги. Однак, албанські вожді прагнуть показати своїм землякам, що вони рішучо відстоюють ідею незалежності незважаючи на вимоги тих чи інших міжнародних чинників.
Голова Міжнародної адміністрації Міхаел Штайнер виступив украй енергійно й скасував згадану резолюцію десять хвилин після її ухвалення. До речі, він ще перед засіданням попередив керівників Парламенту, щоби не ухвалювали документів, які стосуються міжнародних відносин. Штайнер на конференції для преси у Приштині пояснив, що косовські органи мають право ухвалювати лише такі постанови, що стосуються самоврядування в провінції.
Резолюцію косовського Парламенту назвали неприйнятною та недійсною й представники НАТО, ЄС та ОБСЄ.
Міністерство закордонних справ Югославії вимагає скликання надзвичайної сесії Ради безпеки ООН. Прем’єр-міністр Македонії Любчо Ґеорґієвський ухвалення косовської резолюції назвав початком холодної війни.
Суть спору в тому, що етнічні албанці і їхні політичні лідери Косово вважають незалежним краєм під тимчасовим протекторатом ООН. Проте, згідно з відповідними документами Ради безпеки, Косово є складовою частиною Югославії, якою тимчасово править міжнародна адміністрація очолювана спеціальним представником генерального секретаря ООН.
Урядовці у Белграді і Скоп’є зазначають, що Югославія й Македонія угоду про розмежування підписали як дві незалежні держави та, що косовський парламент немає права втручатися в їхні взаємні стосунки. Косовські албанці обурені фактом що Югославія нібито подарувала Македонії частину косовської території. Ідеться про лише кілька квадратних кілометрів прикордонної смуги. Однак, албанські вожді прагнуть показати своїм землякам, що вони рішучо відстоюють ідею незалежності незважаючи на вимоги тих чи інших міжнародних чинників.
