Москва, 27 травня 2002 – Тема вступу України до НАТО, який нібито починається як процес уже нині, стала однією з провідних у російському політичному житті напередодні саміту Росія-НАТО в Римі. Нагадаю, що саме на цьому саміті президент Російської федерації Владімір Путін та керівники країн-членів НАТО мають підписати новий документ про партнерство Росії та західного оборонного союзу, після якого, як сподіваються у російській столиці, НАТО і Росія будуть діяти як єдиний організм. І от у цій ситуації підготовки до важливого саміту приходить звістка, що починається процес вступу України до північноатлантичного союзу.
Як до цього ставляться в російській столиці? Можна чітко сказати – неоднозначно. В Росії вважають, що рішення України насамперед продиктовано бажанням не залишитися поза процесом зближення, який відбувається між Росією та НАТО, і навіть випередити Росію у процесі інтеграції з НАТО. Водночас, наголошується, що якщо Росія може розраховувати на такі взаємини з НАТО, які дозволяють говорити про особливий формат стосунків, то Україна не має таких можливостей і тому може вести мову тільки про повноправне членство в північноатлантичному альянсі.
Втім, на шпальтах впливової російської газети «Коммерсант» можна прочитати і таку точку зору – вона пояснює нинішню заяву секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена Марчука, який весь процес інтеграції України до Північноатлантичного союзу складними відносинами між Москвою й Києвом. Відразу після сочинської зустрічі Владіміра Путіна і Леоніда Кучми газета вже писала, що насправді президенти лише намагаються зробити вигляд, що у взаєминах між Україною й Росією все гаразд. Насправді багато серйозних протиріч на елітному рівні, і ті суперечності Леонід Кучма вирішив показати саме тоді, коли, наголошує, що починається процес вступу України до НАТО. Хоча ця заява робиться досить обережно, і сам президент України також не намагається підтвердити, що Україна справді збирається найближчим часом стати повноправним членом Північноатлантичного союзу.
Одне зрозуміло – Росія навряд чи буде енергійно боротися із вступом України до НАТО. Один з провідних російських воєначальників генерал Юрій Балуєвський наголосив, що Росія не проти поширення НАТО, якщо його нові члени на загрожують інтересам національної безпеки Російської федерації. Очевидно, що Україна таким інтересам не загрожує і тому може сміливо просуватися єдиним логічним шляхом інтеграції до систем безпеки – до Північноатлантичного союзу.
Як до цього ставляться в російській столиці? Можна чітко сказати – неоднозначно. В Росії вважають, що рішення України насамперед продиктовано бажанням не залишитися поза процесом зближення, який відбувається між Росією та НАТО, і навіть випередити Росію у процесі інтеграції з НАТО. Водночас, наголошується, що якщо Росія може розраховувати на такі взаємини з НАТО, які дозволяють говорити про особливий формат стосунків, то Україна не має таких можливостей і тому може вести мову тільки про повноправне членство в північноатлантичному альянсі.
Втім, на шпальтах впливової російської газети «Коммерсант» можна прочитати і таку точку зору – вона пояснює нинішню заяву секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена Марчука, який весь процес інтеграції України до Північноатлантичного союзу складними відносинами між Москвою й Києвом. Відразу після сочинської зустрічі Владіміра Путіна і Леоніда Кучми газета вже писала, що насправді президенти лише намагаються зробити вигляд, що у взаєминах між Україною й Росією все гаразд. Насправді багато серйозних протиріч на елітному рівні, і ті суперечності Леонід Кучма вирішив показати саме тоді, коли, наголошує, що починається процес вступу України до НАТО. Хоча ця заява робиться досить обережно, і сам президент України також не намагається підтвердити, що Україна справді збирається найближчим часом стати повноправним членом Північноатлантичного союзу.
Одне зрозуміло – Росія навряд чи буде енергійно боротися із вступом України до НАТО. Один з провідних російських воєначальників генерал Юрій Балуєвський наголосив, що Росія не проти поширення НАТО, якщо його нові члени на загрожують інтересам національної безпеки Російської федерації. Очевидно, що Україна таким інтересам не загрожує і тому може сміливо просуватися єдиним логічним шляхом інтеграції до систем безпеки – до Північноатлантичного союзу.
