Самміту передувала напружена підготовка. Навіть за день до його початку, в російській столиці працювали відразу кілька делегацій Європейського Союзу. Ще б пак, адже під час роботи самміту обговорюються найбільш серйозні питання подальшого співробітництва Європейського Союзу й Росії. Це, насамперед, питання енергетичного діалогу, який сьогодні є досить важливим як для Європейського Союзу, який дбає про диверсифікацію постачання сировини на свої ринки, так і для Росії, яка намагається збільшити постачання своєї нафти й газу на ринок Європи.
Також необхідно наголосити на такому важливому аспекті цього самміту, як обговорення майбутнього статусу Калінінградської області Російської Федерації. Цей анклав, після того як Польща й Литва стануть членами Європейського Союзу, буде практично оточений територією єдиної Європи.
Росія наполягала на тому, щоб мешканцям Калінінградської області було дозволено пересуватися до Росії і Білорусі по спеціальних коридорах на територіях суверенних держав - Польщі й Литви. Однак, Європейський Союз не погоджується з цією чудернацькою пропозицією, яка відразу ж нагадує про сумнозвісний данцегський коридор, створений після Першої Світової війни, щоб громадяни Німеччини могли вільно пересуватися до міста Данцего, яке тоді було пов’язане з німецькою державою. Звичайно ж, такого не відбудеться.
Однак, Європейський Союз і Росія намагаються знайти такий компроміс, який дозволив би мешканцям Калінінградської області також відчувати себе не лише росіянами, але і європейцями і не бути в резервації, яка буде знаходитися просто в центрі Європейського Союзу.