Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:24

Посада українського прем’єр-міністра досі вільна… Але, мабуть, вона не для Ющенка - у парламентських виборах переміг президент


Посада українського прем’єр-міністра досі вільна… Але, мабуть, вона не для Ющенка - у парламентських виборах переміг президент

Прага, 4 червня 2002 - Посада українського прем’єр-міністра досі вільна - такі слова винесено в заголовок вівторкової статті в німецькому щоденнику Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ. Але оглядач газети прогнозує, що опозиційним силам, і особисто Вікторові Ющенкові, вона не світить: президент Леонід Кучма впевнено взяв владу у власні руки.

Становищу колишнього голови українського уряду Віктора Ющенка не позаздриш, пише Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.

Він і далі найпопулярніший політик у країні, а після парламентських виборів два місяці тому можна було повірити, що по перемозі його блоку «Наша Україна» за партійними списками він знову опиниться на чолі уряду, його успішна реформаторська політика продовжиться і є добрі перспективи, що через два роки його оберуть президентом України. Бо ж той, хто забезпечив вчасну виплату зарплатні й пенсій, - як то вже одного разу зробив Ющенко, - той має симпатії обдертого як липка населення.

Але коли за кілька днів підрахували голоси в одномандатних округах, Ющенкова перевага розтала. Президентський блок «За єдину Україну» зумів упевнено подолати відрив. І змагання ще не було закінчено: йшлося про те, щоби здобути щонайбільше з близько сотні незалежних парламентарів. І нова «партія влади», як називають блок «ЗаЄдУ» (тепер уже «Єдина Україна») його політичні супротивники, була в цьому успішніша.

Щоденник Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ наводить думки переможених про те, що в такій «перемозі після виборів» мало що було досягнено нормальним чином. Натомість було вжито цілком «певного» тиску. Генрокуратура і податкова поліція, кажуть вони, залякувала незалежних депутатів дійсними й, можливо, вигаданими кримінальними справами, змушуючи їх увійти в президентський блок. Таким чином і була створена найсильніша фракція в Верховній Раді.

Але й це ще не все. Минулого тижня Ющенко зазнав наступної поразки, пише далі німецька газета. Сім членів його фракції не підкорилися фракційній дисципліні - і головою парламенту було обрано президентову людину Володимира Литвина за допомогою олігархічної партії об’єднаних соціял-демократів.

Тепер можна лише розмірковувати, чи за такого становища переможці взагалі ще вважатимуть за потрібне вести переговори з Ющенком про голів парламентських комітетів чи й про нового прем’єр-міністра.

Частина Ющенкових радників попереджала, що навіть якщо президент Кучма призначив би його головою уряду, то навряд чи дозволив би Ющенкові створити собі тим самим добрі вихідні позиції до президентських виборів за два роки. Ющенкові ж могло б бути краще ризикнути поборотися за найвищу державну посаду з другої лави, зазначає газета.

І, як виглядає нині, нічого іншого Ющенкові й не залишається. Якщо Кучма вже взявся за те, щоб перевести політичні рейки на свій м’який відхід із політики за зразком Єльцина, то на цьому шляху він уже досяг важливих успіхів, уважає автор статті. Президент домігся зручного для себе виборчого закону, що дав йому змогу й попри підтримку виборчого блоку Ющенка зробити президентську команду найсильнішою фракцією. Відтак у далеку далину відсунено небезпеку процедури імпічменту, якою постійно погрожувала опозиція. Литвин на чолі парламенту зможе потурбуватися й про те, щоб позбавити главу держави й якої іншої лихої години, скажімо, обмеження президентських повноважень із розширенням їх для парламенту й уряду. Якраз таку зміну системи, пише Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ, має в програмі блок Ющенка «Наша Україна», і її ж він запропонував як засаду для створення парламентської коаліції. Але дотепер жоден із тимчасових Ющенкових партнерів - соціялісти, комуністи й блок Юлії Тимошенко - не підписав документа про це, пише газета.

Таким чином, у внутрішній політиці Кучма знову взяв гору, підсумовує Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ, а Ющенко з соціялістами й комуністами на буксирі поки що опинився політично поза грою. У зовнішній політиці президент викликав сенсацію й дружні реакції на Заході, коли днями проголосив, що Україна хоче в НАТО, а за десять років і в Європейський Союз. Так недвозначно відкрившись у бік Заходу, Кучма дуже збентежив принаймні орієнтовану на Захід частину демократичної опозиції проти «Кучминого режиму». Тепер їй стане ще важче, ніж раніше, атакувати Кучму, закінчує статтю німецький щоденник Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG