Київ-Прага, 4 червня 2002 - В київській студії працює Юлія Жмакіна. Гості київської студії: Микола Онищук - народний депутат від фракції «Єдина Україна» та Геннадій Удовенко - колишній голова Сесії Генеральної Асамблеї ООН, народний депутат, голова Народного Руху України
Передачу з Праги веде Ольга Буряк
Ольга Буряк
Ще одна тема видається нам актуальною: “Хто очолить президентську адміністрацію після Володимира Литвина”. Сьогодні ми зверталися до різних політологів, аби вони назвали можливих кандидатів, але ніхто не наважився дати такий прогноз. Проте вони зійшлися на тому, що ця посада дуже важлива в Україні, і розглядається президентом як політичний штаб для переходу президентської влади.
Послухаємо, що думає з цього приводу керівник центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський:
(запис)
За умов, що склалися, ця посада дуже важлива, мабуть, вона не була такою важливою ніколи. Мені видається, що і президент це розуміє, оскільки вперше сказав, що хоче бачити на цій посаді політика, а не чиновника –бюрократа.
А хто саме з політиків, і чи не передумає він і не призначить когось із бюрократів – зараз говорити дуже важко. А важливо це зараз тому, що єдине місце, де можна створити фактично політичний штаб переходу від діючого президента до наступного, - це його адміністрація.
Ольга Буряк
Шеф-редактор часопису “Політична думка” Володимир Полохало також вважає, що президент дуже ретельно підбирає кандидатуру для безболісного успадкування влади.
Володимир Полохало
(запис)
Глава адміністрації президента, його роль, статус сьогодні визначається, насамперед, тим, хто буде після Кучми. Наразі президент потребує саме такої людини, яка б користувалася, по-перше, певним впливом на регіональні еліти і на основні центри впливу, а по-друге, яка б могла досягти балансу сил між донецькою, дніпропетровською, київською групами, а також впливати на дії політичної опозиції. Ідеться про таку фігуру, яка б виконувала функцію самого президента в той час, коли президент або немає для цього часу, або просто неспроможний узгоджувати складні політичні, бізнесові інтереси. Ясно, що в Україні глава адміністрації більше, ніж прем’єр-міністр і більше, ніж спікер. І тому так ретельно підбирає чинний президент не просто компромісну фігуру, а фігуру, якій можна повністю довіряти і яка здійснить необхідні заходи для наступництва Кучми і для спадковості влади.
Ольга Буряк
Я нагадаю, що раніше різні джерела називали кандидатури на посаду голови президентської Адміністрації колишнього губернатора Херсонщини Юрія Кравченка, Одещини - Сергія Гриневецького, також Миколи Азарова, Віктора Медведчука і Дмитра Табачника. Як гадаєте Ви, шановні гості, якими міркуваннями послуговуватиметься Президент, призначаючи главу своєї Адміністрації? Він віддаватиме перевагу політику, що буде гарантом збереження його влади, чи особі, яка б забезпечила «безболісний» перехід влади наступнику?
Геннадій Удовенко
Я хотів би відповісти на це запитання зовсім з іншого боку. Ми повинні зробити чіткий розподіл влади. За останні роки в нас значно зростає роль Адміністрації Президента у виконанні тих функцій, які має виконувати уряд України.
Ольга Буряк
Тобто Ви вважаєте посаду голови Адміністрації впливовішою, ніж прем’єра?
Геннадій Удовенко
Я вважаю, що ми сьогодні повинні частину функцій від Адміністрації Президента передати до Кабінету міністрів, і щоб Кабмін ніс відповідальність за вирішення всіх соціально-економічних, фінансових проблем у державі. З цього треба починати. А ми говоримо про те, що навпаки потрібно зміцнювати посаду голови Адміністрації, і що ця посада більш важлива, ніж посада прем’єр-міністра.
Ольга Буряк
Ви вважаєте, не повинно так бути?
Геннадій Удовенко
Так. А щодо персоналій... Ну, ви назвали цих людей, справді, називають...
Юлія Жмакіна
Може, Ви додасте когось у список, чи навпаки - викреслите?
Геннадій Удовенко
Я гадаю, що з Народного Руху України ми нікого не будемо рекомендувати на посаду голови Адміністрації, отож не турбуйтеся.
Юлія Жмакіна
Пане Онищук, Ви так само вважаєте, що роль глави глави Адміністрації Президента і самого цього органу перебільшена, штучно перебільшена?
Микола Онищук
Ви розумієте, тему глави президентської Адміністрації не можна оцінювати без огляду на тип організації державного устрою сьогодні в Україні. Правильно говорить пан Удовенко, що за інших умов, коли б ми мали парламентсько-президентську республіку, то значення уряду й значення парламенту для формування уряду змінилося б. Але сьогодні ми маємо президентсько-парламентську країну, де роль власне Президента та його служб (а серед них і Адміністрація Президента) є такою, якою вона виписана в Конституції. Й тому мені здається, що увага до питання призначення нового глави Адміністрації Президента є в цьому сенсі виправдана. Це перше. Друге - я хотів би сказати, що ця увага є виправданою і з огляду на те, що ця посада значною мірою важлива не тільки для самого президента в плані успадкування влади, а й для всього українського суспільства, бо забезпечення певної збалансованості переходу до нових типів організації суспільства так чи інакше повинно бути пов’язане з професійним політичним і управлінським керівництвом.
Ольга Буряк
Ви вважаєте, це буде політик - новий голова президентської Адміністрації?
Микола Онищук
Я вважаю, що це буде швидше політик. Бо ті завдання, які перед ним об’єктивно постануть, вимагають не тільки розуміння основ політичного й управлінського істеблішменту, а й того, щоб ця людина була впливовою, політично освіченою і політично авторитетною. Тільки за таких умов можна говорити про певну керованість тих змін, суспільних реформ, які очевидно відбудуться в Україні найближчим часом.
Юлія Жмакіна
Ну, а як щодо пропонованих осіб?
Микола Онищук
Якщо говорити про політичний досвід, про досвід парламентської діяльності, то я вважав би, що кандидатура Віктора Медведчука є досить помітною в цьому сенсі.
Юлія Жмакіна
Це тільки Ваша особиста думка, чи Вам відомо щось про документи, які ходять коридорами Адміністрації Президента?
Микола Онищук
Ні, це лише моя думка. Що стосується документів, то я їх особисто не бачив, і скажу вам – навіть не чув коментарів серйозних із цього приводу. Але як відомо, політичний театр діячів України не такий уже великий.
Ольга Буряк
Дякуємо. Ми також запитали на цю тему сьогодні двох журналісток – незалежної парламентської оглядачки Ірини Погорєлової та журналістки тижневика «Грані» Тетяни Коробової.
Ірина Погорєлова
Кучма заявив, що це мусить бути людина-політик. Хотілося б побачити, як він сам розуміє це поняття – політик у персоналіях. Я вважаю, що сьогодні він мусить у цій ситуації, в якій він знаходиться, призначити не тільки не політика, а людину – силовика. Тому що адміністративна вертикаль, яка так добре працює проти окремих депутатів у парламенті, на виборах показала, що вона фактично розвалюється. Азаров участю в спікеріаді демонстрував дуже велике бажання виконати цю роль силової структури, яка може тримати всіх в руках, але схоже на те, що його недооцінюють у цій ролі. Кравченко, можливо, не буде претендувати на це, є і така думка. А все інше, я вважаю, просто розмови, так само як було багато розмов про спікера – а зараз це зовсім інша людина!
Тетяна Коробова
Коли був Табачник – це було вагомо, коли був Литвин – ми думали, що це вагомо. Коли був Білоблоцький чи Кушнарьов – це було практично непомітно. Якби сьогодні туди прийшов Медведчук, Кучма б зрозумів, що це вагомо. Тобто є люди, які мають певні прагнення, певні можливості, певні засоби, які роблять із цієї посади щось більш значуще, ніж вона насправді є. А якщо там залишиться Дьомін – це буде інша ситуація. Словом, там повна мряка, і нічого доброго там не буде. По тому, як Литвин «вийшов на поверхню», ми всі зрозуміли, що це зовсім не мозковий центр, не штаб, це просто клоака, із якої люди, які мають свою певну мету, намагаються свої власні проблеми вирішувати. Усе!
Передачу з Праги веде Ольга Буряк
Ольга Буряк
Ще одна тема видається нам актуальною: “Хто очолить президентську адміністрацію після Володимира Литвина”. Сьогодні ми зверталися до різних політологів, аби вони назвали можливих кандидатів, але ніхто не наважився дати такий прогноз. Проте вони зійшлися на тому, що ця посада дуже важлива в Україні, і розглядається президентом як політичний штаб для переходу президентської влади.
Послухаємо, що думає з цього приводу керівник центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський:
(запис)
За умов, що склалися, ця посада дуже важлива, мабуть, вона не була такою важливою ніколи. Мені видається, що і президент це розуміє, оскільки вперше сказав, що хоче бачити на цій посаді політика, а не чиновника –бюрократа.
А хто саме з політиків, і чи не передумає він і не призначить когось із бюрократів – зараз говорити дуже важко. А важливо це зараз тому, що єдине місце, де можна створити фактично політичний штаб переходу від діючого президента до наступного, - це його адміністрація.
Ольга Буряк
Шеф-редактор часопису “Політична думка” Володимир Полохало також вважає, що президент дуже ретельно підбирає кандидатуру для безболісного успадкування влади.
Володимир Полохало
(запис)
Глава адміністрації президента, його роль, статус сьогодні визначається, насамперед, тим, хто буде після Кучми. Наразі президент потребує саме такої людини, яка б користувалася, по-перше, певним впливом на регіональні еліти і на основні центри впливу, а по-друге, яка б могла досягти балансу сил між донецькою, дніпропетровською, київською групами, а також впливати на дії політичної опозиції. Ідеться про таку фігуру, яка б виконувала функцію самого президента в той час, коли президент або немає для цього часу, або просто неспроможний узгоджувати складні політичні, бізнесові інтереси. Ясно, що в Україні глава адміністрації більше, ніж прем’єр-міністр і більше, ніж спікер. І тому так ретельно підбирає чинний президент не просто компромісну фігуру, а фігуру, якій можна повністю довіряти і яка здійснить необхідні заходи для наступництва Кучми і для спадковості влади.
Ольга Буряк
Я нагадаю, що раніше різні джерела називали кандидатури на посаду голови президентської Адміністрації колишнього губернатора Херсонщини Юрія Кравченка, Одещини - Сергія Гриневецького, також Миколи Азарова, Віктора Медведчука і Дмитра Табачника. Як гадаєте Ви, шановні гості, якими міркуваннями послуговуватиметься Президент, призначаючи главу своєї Адміністрації? Він віддаватиме перевагу політику, що буде гарантом збереження його влади, чи особі, яка б забезпечила «безболісний» перехід влади наступнику?
Геннадій Удовенко
Я хотів би відповісти на це запитання зовсім з іншого боку. Ми повинні зробити чіткий розподіл влади. За останні роки в нас значно зростає роль Адміністрації Президента у виконанні тих функцій, які має виконувати уряд України.
Ольга Буряк
Тобто Ви вважаєте посаду голови Адміністрації впливовішою, ніж прем’єра?
Геннадій Удовенко
Я вважаю, що ми сьогодні повинні частину функцій від Адміністрації Президента передати до Кабінету міністрів, і щоб Кабмін ніс відповідальність за вирішення всіх соціально-економічних, фінансових проблем у державі. З цього треба починати. А ми говоримо про те, що навпаки потрібно зміцнювати посаду голови Адміністрації, і що ця посада більш важлива, ніж посада прем’єр-міністра.
Ольга Буряк
Ви вважаєте, не повинно так бути?
Геннадій Удовенко
Так. А щодо персоналій... Ну, ви назвали цих людей, справді, називають...
Юлія Жмакіна
Може, Ви додасте когось у список, чи навпаки - викреслите?
Геннадій Удовенко
Я гадаю, що з Народного Руху України ми нікого не будемо рекомендувати на посаду голови Адміністрації, отож не турбуйтеся.
Юлія Жмакіна
Пане Онищук, Ви так само вважаєте, що роль глави глави Адміністрації Президента і самого цього органу перебільшена, штучно перебільшена?
Микола Онищук
Ви розумієте, тему глави президентської Адміністрації не можна оцінювати без огляду на тип організації державного устрою сьогодні в Україні. Правильно говорить пан Удовенко, що за інших умов, коли б ми мали парламентсько-президентську республіку, то значення уряду й значення парламенту для формування уряду змінилося б. Але сьогодні ми маємо президентсько-парламентську країну, де роль власне Президента та його служб (а серед них і Адміністрація Президента) є такою, якою вона виписана в Конституції. Й тому мені здається, що увага до питання призначення нового глави Адміністрації Президента є в цьому сенсі виправдана. Це перше. Друге - я хотів би сказати, що ця увага є виправданою і з огляду на те, що ця посада значною мірою важлива не тільки для самого президента в плані успадкування влади, а й для всього українського суспільства, бо забезпечення певної збалансованості переходу до нових типів організації суспільства так чи інакше повинно бути пов’язане з професійним політичним і управлінським керівництвом.
Ольга Буряк
Ви вважаєте, це буде політик - новий голова президентської Адміністрації?
Микола Онищук
Я вважаю, що це буде швидше політик. Бо ті завдання, які перед ним об’єктивно постануть, вимагають не тільки розуміння основ політичного й управлінського істеблішменту, а й того, щоб ця людина була впливовою, політично освіченою і політично авторитетною. Тільки за таких умов можна говорити про певну керованість тих змін, суспільних реформ, які очевидно відбудуться в Україні найближчим часом.
Юлія Жмакіна
Ну, а як щодо пропонованих осіб?
Микола Онищук
Якщо говорити про політичний досвід, про досвід парламентської діяльності, то я вважав би, що кандидатура Віктора Медведчука є досить помітною в цьому сенсі.
Юлія Жмакіна
Це тільки Ваша особиста думка, чи Вам відомо щось про документи, які ходять коридорами Адміністрації Президента?
Микола Онищук
Ні, це лише моя думка. Що стосується документів, то я їх особисто не бачив, і скажу вам – навіть не чув коментарів серйозних із цього приводу. Але як відомо, політичний театр діячів України не такий уже великий.
Ольга Буряк
Дякуємо. Ми також запитали на цю тему сьогодні двох журналісток – незалежної парламентської оглядачки Ірини Погорєлової та журналістки тижневика «Грані» Тетяни Коробової.
Ірина Погорєлова
Кучма заявив, що це мусить бути людина-політик. Хотілося б побачити, як він сам розуміє це поняття – політик у персоналіях. Я вважаю, що сьогодні він мусить у цій ситуації, в якій він знаходиться, призначити не тільки не політика, а людину – силовика. Тому що адміністративна вертикаль, яка так добре працює проти окремих депутатів у парламенті, на виборах показала, що вона фактично розвалюється. Азаров участю в спікеріаді демонстрував дуже велике бажання виконати цю роль силової структури, яка може тримати всіх в руках, але схоже на те, що його недооцінюють у цій ролі. Кравченко, можливо, не буде претендувати на це, є і така думка. А все інше, я вважаю, просто розмови, так само як було багато розмов про спікера – а зараз це зовсім інша людина!
Тетяна Коробова
Коли був Табачник – це було вагомо, коли був Литвин – ми думали, що це вагомо. Коли був Білоблоцький чи Кушнарьов – це було практично непомітно. Якби сьогодні туди прийшов Медведчук, Кучма б зрозумів, що це вагомо. Тобто є люди, які мають певні прагнення, певні можливості, певні засоби, які роблять із цієї посади щось більш значуще, ніж вона насправді є. А якщо там залишиться Дьомін – це буде інша ситуація. Словом, там повна мряка, і нічого доброго там не буде. По тому, як Литвин «вийшов на поверхню», ми всі зрозуміли, що це зовсім не мозковий центр, не штаб, це просто клоака, із якої люди, які мають свою певну мету, намагаються свої власні проблеми вирішувати. Усе!
