Вашингтон, 5 червня 2002 - Американський експерт професор Александер Мотиль вважає, що зараз існує унікальний момент для просування євроатлантичного інтегрування України, проте не без проблем. Александер Мотиль є заступником директора “Центру глобальних перемін та керівництва” при Ратгерському університеті у Нью-Арку штат Нью-Джерзі.
Михайло Мигалисько
Останнім часом керівництво України значно активізувало словесні ініціативи про наміри приєднання до НАТО, та просування шляхом європейського вибору. Як ви ставитеся до такого курсу?
Александер Мотиль
Я, взагалі, вважаю, що спроби української політичної еліти інтегрувати Україну з Європою є дуже важливим. Це необхідний крок і я б навіть пропонував їм ще подальші кроки - зробити офіційне подання про приєднання до Європейського Союзу, а, можливо, і НАТО. Ще європейці не погоджуються на це зараз, але це інша справа. Це по-перше.
По-друге, оскільки зараз відбувається така розрядка, це зближення між Росією і Європою, а тим більше між Росією і Америкою, то тепер дуже добрий і дуже позитивний час на таке зближення. Тепер відкривається, можливо, унікальна можливість і для України.
З іншого боку, такі наміри, вони, принаймні певний час, залишаться просто намірами. Тут немає реальних можливостей, щоб Україна стала членом НАТО, скажімо в близькому майбутньому, а тим більше, взагалі, не можливо, щоб вона стала членом Європейського Союзу може навіть за 10-20 років, а то і довше. У кожному разі, це не значить, що Україна не повинна робити такі спроби. Повинна і вона їх робить. І це позитивно.
Михайло Мигалисько
Ви згадали ту унікальну ситуацію, яка виникла в результаті Кремлівської політики. Однак, деякі експерти зауважують, що перебіг правових, політичних і, передусім, економічних реформ не на тому рівні, що у деяких посткомуністичних Центральноєвропейських країнах. Як ця справа інтеграції нових членів ЄС може вплинути на український вибір?
Александер Мотиль
Я дещо песимістично ставлюся до цього питання, з тієї причин, що у близькому майбутньому різні країни Східної Європи, принаймні Словаччина, Чеська республіка, Польща, Угорщина й інші, стануть членами Європейського Союзу. Європейський Союз, взагалі, вже перевантажений. Він фінансово перевантажений, він статуційно перевантажений, Коли ці країни стануть членами ЄС, то він також стане і бюджетно перевантажений. Тоді буде, свого роду, такий перепочинок і взагалі не буде бажання зі сторони ЄС приймати нових членів, тим більше нових, нерозвинених, відносно бідних членів, як Україна. І навіть за найкращих обставин, європейці скажуть:«Будь ласка, почекайте. Ми мусимо перше запровадити якийсь порядок у власному домі, а тоді зможемо далі розбудовувати, скажімо, Європейський Союз. Але тим більше це значить, що тепер Україна повинна висловити такі наміри.
Михайло Мигалисько
Пане професоре, у цьому контексті, що можна сказати про наміри Києва щодо вступу до Північноатлантичного альянсу.
Александер Мотиль
Тут є дві проблеми - щодо військового та політичного рівня. Уключити Україну до НАТО - це було б також, свого роду, перевантаження для самої організації.
Але головна перепона, це був страх зі сторони Європи, і він був у якійсь мірі виправданий страх, що приєднання України до НАТО, це до якоїсь міри, і навіть до великої міри могло б погіршити стосунки з Росією , або б Росія виступала проти того.
Звичайно, тепер ситуація радикально змінилася. Росія, мабуть, не стане членом НАТО, але вона значно зблизилася і є на порозі нового партнерства з Європою, з НАТО і, тим більше, з Америкою. Це значить, що ні Росія, ні Європа, ні Америка не могли мати таких самих побоювань до зближення НАТО з Україною, як то колись було.
Й надалі залишаються перепони, і головна з них - недостатній рівень розвитку українського війська, недостатній рівень розвитку української демократичної системи, тощо. Але, звичайно, це є справи, над якими Україна могла б попрацювати і в принципі буде працювати.
Але щодо головної перепони, щодо побоювань Росії, то вона вже відпала і принаймні, на певний час і її не буде. Тепер є якраз час Україні використати таку нагоду і зробити якнайшвидші старання подальшої інтеграції у Європу.
Михайло Мигалисько
Останнім часом керівництво України значно активізувало словесні ініціативи про наміри приєднання до НАТО, та просування шляхом європейського вибору. Як ви ставитеся до такого курсу?
Александер Мотиль
Я, взагалі, вважаю, що спроби української політичної еліти інтегрувати Україну з Європою є дуже важливим. Це необхідний крок і я б навіть пропонував їм ще подальші кроки - зробити офіційне подання про приєднання до Європейського Союзу, а, можливо, і НАТО. Ще європейці не погоджуються на це зараз, але це інша справа. Це по-перше.
По-друге, оскільки зараз відбувається така розрядка, це зближення між Росією і Європою, а тим більше між Росією і Америкою, то тепер дуже добрий і дуже позитивний час на таке зближення. Тепер відкривається, можливо, унікальна можливість і для України.
З іншого боку, такі наміри, вони, принаймні певний час, залишаться просто намірами. Тут немає реальних можливостей, щоб Україна стала членом НАТО, скажімо в близькому майбутньому, а тим більше, взагалі, не можливо, щоб вона стала членом Європейського Союзу може навіть за 10-20 років, а то і довше. У кожному разі, це не значить, що Україна не повинна робити такі спроби. Повинна і вона їх робить. І це позитивно.
Михайло Мигалисько
Ви згадали ту унікальну ситуацію, яка виникла в результаті Кремлівської політики. Однак, деякі експерти зауважують, що перебіг правових, політичних і, передусім, економічних реформ не на тому рівні, що у деяких посткомуністичних Центральноєвропейських країнах. Як ця справа інтеграції нових членів ЄС може вплинути на український вибір?
Александер Мотиль
Я дещо песимістично ставлюся до цього питання, з тієї причин, що у близькому майбутньому різні країни Східної Європи, принаймні Словаччина, Чеська республіка, Польща, Угорщина й інші, стануть членами Європейського Союзу. Європейський Союз, взагалі, вже перевантажений. Він фінансово перевантажений, він статуційно перевантажений, Коли ці країни стануть членами ЄС, то він також стане і бюджетно перевантажений. Тоді буде, свого роду, такий перепочинок і взагалі не буде бажання зі сторони ЄС приймати нових членів, тим більше нових, нерозвинених, відносно бідних членів, як Україна. І навіть за найкращих обставин, європейці скажуть:«Будь ласка, почекайте. Ми мусимо перше запровадити якийсь порядок у власному домі, а тоді зможемо далі розбудовувати, скажімо, Європейський Союз. Але тим більше це значить, що тепер Україна повинна висловити такі наміри.
Михайло Мигалисько
Пане професоре, у цьому контексті, що можна сказати про наміри Києва щодо вступу до Північноатлантичного альянсу.
Александер Мотиль
Тут є дві проблеми - щодо військового та політичного рівня. Уключити Україну до НАТО - це було б також, свого роду, перевантаження для самої організації.
Але головна перепона, це був страх зі сторони Європи, і він був у якійсь мірі виправданий страх, що приєднання України до НАТО, це до якоїсь міри, і навіть до великої міри могло б погіршити стосунки з Росією , або б Росія виступала проти того.
Звичайно, тепер ситуація радикально змінилася. Росія, мабуть, не стане членом НАТО, але вона значно зблизилася і є на порозі нового партнерства з Європою, з НАТО і, тим більше, з Америкою. Це значить, що ні Росія, ні Європа, ні Америка не могли мати таких самих побоювань до зближення НАТО з Україною, як то колись було.
Й надалі залишаються перепони, і головна з них - недостатній рівень розвитку українського війська, недостатній рівень розвитку української демократичної системи, тощо. Але, звичайно, це є справи, над якими Україна могла б попрацювати і в принципі буде працювати.
Але щодо головної перепони, щодо побоювань Росії, то вона вже відпала і принаймні, на певний час і її не буде. Тепер є якраз час Україні використати таку нагоду і зробити якнайшвидші старання подальшої інтеграції у Європу.
