Київ, 5 червня 2002 - Темпи зближення з Євросоюзом набрали серйозних обертів. Або точніше – темпи оголошення намірів щодо цього зближення. Український президент останнім часом не пропускає жодної можливості (від Брюсселя до рідного Києва) заявити про заповітну мрію: членство України в Євросоюзі. Тим часом в українському парламенті тривають дискусії щодо збільшення парламентських комітетів з 23 до 28. У перелік “нових” внесено і Комітет із питань євроінтеграції. Як ставляться до ідеї “влаштувати” ще один зовнішньополітичний комітет поряд із Комітетом Верховної Ради у закордонних справах? Чи є у ньому реальна необхідність?
Комітети з питань євроінтеграції свого часу створили парламенти усіх країн, що найближчим часом набудуть членства у Євросоюзі. У деяких із них це окремі комітети. Вони курують питання євроінтеграції – причому це стосується державної політики як зовнішньої, так і внутрішньої. Адже йдеться про трансформаційні процеси передусім усередині країни, що збирається влитися у європейську спільноту. У парламенті Словаччини, наприклад, окремого комітету з питань євроінтеграції створено не було. Але був дорадчий орган, у який зібрали представників з усіх інших комітетів.
МЗС України переконане: прямі партнери у парламенті, які опікуватимуть питаннями євроінтеграції вкрай необхідні задля ефективних кроків в обраному напрямку. Говорить державний секретар із питань євроінтеграції МЗС Олександр Чалий:
Олександр Чалий
Міністерство закордонних справ підтримує та серйозно боролося за те, щоб відповідний Комітет із питань європейської інтеграції був створений в українському парламенті. Це відповідає стратегії євроінтеграції і духу публічності цієї політики, необхідності, щоб її підтримали всі органи державної влади України, і парламент включно. Практика створення таких комітетів загальноєвропейська. Усі країни-кандидати мають відповідні комітети. Ïх головні задачі - перевірка законодавства, яке приймається, на предмет адекватності вимогам євростандартів і питання контролю за виконанням переговорів, які ведуться між країною-кандидатом чи країною, яка співпрацює, у відповідності з національними інтересами країни і тими зобов’язаннями, які вона взяла перед ЄС. Якщо Комітету не буде, у нас будуть певні ускладнення. По-перше, створення Комітету - це сигнал, що український парламент буде предметно займатися євроінтеграційною політикою і буде перевіряти всі закони, які приймаються, на відповідність європейським стандартам. По-друге, якщо комітет не буде створено, ми не реалізуємо той євроінеграційний потенціал, який наш парламент має після виборів. Логічно, щоб, коли народ проголосував за курс євроінтеграції, відповідні структурні зміни відбулися в парламенті. Є деякі проміжні моделі - може бути підкомітет у рамках Комітету у закордонних справах, чи може бути створена спеціальна комісія з питань євроінтеграції.
Юлія Жмакіна
Після парламентських слухань у грудні минулого року було вирішено створити відповідний комітет. Говорить Ігор Осташ, народний депутат, голова Комітету у закордонних справах у парламенті минулого скликання:
Ігор Осташ
Без сумніву, такий комітет потрібен в українському парламенті, оскільки ми, дійсно, заявили, що наш головний пріоритет у зовнішній політиці - це інтеграція саме до ЄС. Зважаючи на те, що в нас зараз досить активна діяльність на цьому напрямку, і особливо на результати останніх саммітів з ЄС і з НАТО, очевидно, що треба створювати такий орган у парламенті, як в інших країнах-кандидатах до ЄС. Наприклад, досвід Польщі свідчить про те, що можна створити навіть два комітети. Вони мають Комітет із питань європейської інтеграції і велику Комісію європейського права. Звичайно, на цей Комітет буде покладено величезну роботу по гармонізації законодавства України і ЄС.
Юлія Жмакіна
Однак у самій Верховній Раді одностайності щодо створення спеціального комітету, який би весь час пильнував – чи рухається Україна європейськими рейками – не має. Звісно, найбільші сумніви виникають у лівих. Член фракції КПУ Георгій Крючков переконує:
Георгій Крючков
Я вважаю, що збільшувати кількість парламентських комітетів не потрібно. І виділяти проблеми європейської інтеграції з Комітету у питаннях зв’язків із закордонними державами абсолютно недоцільно. Оскільки основним напрямком проголошується європейський вибір, то це і має бути основним напрямом діяльності Комітету. Для чого створювати окремий Комітет? Тоді треба створювати Комітет по зв’язках з СНД, із Росією. Так що, я категорично проти.
Юлія Жмакіна
Серед найбільш вірогідних претендентів на голову (ще поки що уявного) комітету з питань євроінтеграції спостерігачі називають екс-міністра закордонних справ Бориса Тарасюка. Створення комітету ВРУ з питань євроінтеграції – момент суто технологічний. Зміст же полягає у тому, чи справді нинішня українська влада здатна на такі перетворення у країні, які б привели її у європейську сім’ю?
Комітети з питань євроінтеграції свого часу створили парламенти усіх країн, що найближчим часом набудуть членства у Євросоюзі. У деяких із них це окремі комітети. Вони курують питання євроінтеграції – причому це стосується державної політики як зовнішньої, так і внутрішньої. Адже йдеться про трансформаційні процеси передусім усередині країни, що збирається влитися у європейську спільноту. У парламенті Словаччини, наприклад, окремого комітету з питань євроінтеграції створено не було. Але був дорадчий орган, у який зібрали представників з усіх інших комітетів.
МЗС України переконане: прямі партнери у парламенті, які опікуватимуть питаннями євроінтеграції вкрай необхідні задля ефективних кроків в обраному напрямку. Говорить державний секретар із питань євроінтеграції МЗС Олександр Чалий:
Олександр Чалий
Міністерство закордонних справ підтримує та серйозно боролося за те, щоб відповідний Комітет із питань європейської інтеграції був створений в українському парламенті. Це відповідає стратегії євроінтеграції і духу публічності цієї політики, необхідності, щоб її підтримали всі органи державної влади України, і парламент включно. Практика створення таких комітетів загальноєвропейська. Усі країни-кандидати мають відповідні комітети. Ïх головні задачі - перевірка законодавства, яке приймається, на предмет адекватності вимогам євростандартів і питання контролю за виконанням переговорів, які ведуться між країною-кандидатом чи країною, яка співпрацює, у відповідності з національними інтересами країни і тими зобов’язаннями, які вона взяла перед ЄС. Якщо Комітету не буде, у нас будуть певні ускладнення. По-перше, створення Комітету - це сигнал, що український парламент буде предметно займатися євроінтеграційною політикою і буде перевіряти всі закони, які приймаються, на відповідність європейським стандартам. По-друге, якщо комітет не буде створено, ми не реалізуємо той євроінеграційний потенціал, який наш парламент має після виборів. Логічно, щоб, коли народ проголосував за курс євроінтеграції, відповідні структурні зміни відбулися в парламенті. Є деякі проміжні моделі - може бути підкомітет у рамках Комітету у закордонних справах, чи може бути створена спеціальна комісія з питань євроінтеграції.
Юлія Жмакіна
Після парламентських слухань у грудні минулого року було вирішено створити відповідний комітет. Говорить Ігор Осташ, народний депутат, голова Комітету у закордонних справах у парламенті минулого скликання:
Ігор Осташ
Без сумніву, такий комітет потрібен в українському парламенті, оскільки ми, дійсно, заявили, що наш головний пріоритет у зовнішній політиці - це інтеграція саме до ЄС. Зважаючи на те, що в нас зараз досить активна діяльність на цьому напрямку, і особливо на результати останніх саммітів з ЄС і з НАТО, очевидно, що треба створювати такий орган у парламенті, як в інших країнах-кандидатах до ЄС. Наприклад, досвід Польщі свідчить про те, що можна створити навіть два комітети. Вони мають Комітет із питань європейської інтеграції і велику Комісію європейського права. Звичайно, на цей Комітет буде покладено величезну роботу по гармонізації законодавства України і ЄС.
Юлія Жмакіна
Однак у самій Верховній Раді одностайності щодо створення спеціального комітету, який би весь час пильнував – чи рухається Україна європейськими рейками – не має. Звісно, найбільші сумніви виникають у лівих. Член фракції КПУ Георгій Крючков переконує:
Георгій Крючков
Я вважаю, що збільшувати кількість парламентських комітетів не потрібно. І виділяти проблеми європейської інтеграції з Комітету у питаннях зв’язків із закордонними державами абсолютно недоцільно. Оскільки основним напрямком проголошується європейський вибір, то це і має бути основним напрямом діяльності Комітету. Для чого створювати окремий Комітет? Тоді треба створювати Комітет по зв’язках з СНД, із Росією. Так що, я категорично проти.
Юлія Жмакіна
Серед найбільш вірогідних претендентів на голову (ще поки що уявного) комітету з питань євроінтеграції спостерігачі називають екс-міністра закордонних справ Бориса Тарасюка. Створення комітету ВРУ з питань євроінтеграції – момент суто технологічний. Зміст же полягає у тому, чи справді нинішня українська влада здатна на такі перетворення у країні, які б привели її у європейську сім’ю?
