Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:22

Кандидатам на членство в ЄС іще далеко до євра, але від реформ не подітися


Кандидатам на членство в ЄС іще далеко до євра, але від реформ не подітися

Прага, 10 червня 2002 — Країни Середньої Європи, що найближчими роками сподіваються вступити до Європейського Союзу, вже вишикувалися в чергу, щоби приєднатися й до спільної європейської грошової одиниці, євро, вже в нинішньому десятилітті. Але страх перед невдоволенням виборців утримав їхні влади від необхідних для цього скорочень у витратах — і болісні зміни для них відкладаються на пізніше, але від того не стануть менш болісними, попереджають аналітики.

Країни середньоєвропейського реґіону вже давно закликано зменшити витрати — але вирішальних кроків у них так і не зроблено через брак рішучості, виборчі обіцянки, а ще й несподівано великі надходження від приватизації.

А тим часом як у восьми країнах – кандидатах на вступ до ЄС із цього реґіону багатства на душу населення створюється менш як дві п’ятих від рівня їхніх західних сусідів, деякі з цих країн-кандидатів далі видають щедрі допомоги своїм мешканцям і субсидії фірмам-невдахам і мають набагато вищі державні витрати.

Державні допомоги громадянам, успадковані від систем соціяльного забезпечення комуністичних часів, скоротити непросто — але аналітики попереджають: що довше з цим зволікати, то різкіші й швидші реформи будуть необхідні. Тож країни, що нині мають солідне економічне зростання, мали б використати його для пом’якшення наслідків і йти на реформи вже зараз.

Як зазначає, наприклад, представник Міжнародного валютного фонду в Чехії Роберт Норд, субсидії й інші схожі витрати в середньоєвропейських країнах нерідко вищі, ніж у заможних державах, членах Європейського Союзу чи Організації економічної співпраці і розвитку; так само, як правило, високі й податки. Як заявив Норд для агентства Ройтерз, єдиний життєздатний шлях скоротити дедалі більші б’юджетні дефіцити в країнах – кандидатах до ЄС — це не збільшувати податки, а скорочувати витрати.

А умови приєднання до єдиної європейської валюти непрості: б’юджетний дефіцит може становити не більш як 3 відсотки від валового внутрішнього продукту. Багатьом країнам-кандидатам до цього ще дуже далеко.

Водночас, зазначають оглядачі, принаймні деякі державні соціяльні видатки можна б скоротити досить легко — була б на те політична воля.

У Чехії можна бути мільярдером — але мати право на державну допомогу, як-то на народження дитини чи на похорони, або ж на деякі програми заощаджень чи на позики для будівництва житла; так само державними залишаються й пенсії.

А в Польщі селяни не платять прибутковий податок — а це десь із чверть мешканців країни, і їхня селянська партія представляє їх в уряді.

До спустошення б’юджетів додали й минулі й майбутні вибори в Польщі, Угорщині, Чехії й Словаччині. Наприклад, в Угорщині соціялісти, що прийшли до влади, виявили в б’юджеті справжню дірку від передвиборчих витрат попереднього кабінету, що мали на меті привернути виборця — а до цього додається виконання обіцянок самих соціялістів попідвищувати платні загалом на більш як три чверті мільярда доларів.

Тим часом у тій самій Угорщині чи й у Чехії та Словаччині величезні б’юджетні дефіцити особливо недоречні — коли взяти до уваги добрі показники їхнього економічного зростання, що становить понад 3 відсотки; а дефіцит у Чехії й Угорщині, за критеріями ЄС, перевищить цього року 6 відсотків від валового внутрішнього продукту.

Але пом’якшувати так звані «Маастріхтські критерії» приєднання до євра заради нових членів ніхто не буде, повторив минулого тижня голова Європейського центрального банку Вім Дейзенберг. Ці умови мусять виконати всі — і через болісні скорочення витрат пройшли свого часу Італія, Іспанія й Греція. Їм теж було нелегко…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG