Окремі оглядачі, як Оґнєн Прібічевич із белградського Інституту суспільних наук, вважають, що йдеться насамперед про політичний маркетинг. Критикою уряду Коштуніца прагне зняти із себе відповідальність за наслідки непопулярної економічної політики прем’єра Зорана Джінджича й таким чином підвищити свій рейтинг, щоби згодом вимагати призначення дострокових виборів.
Більшість колишніх партнерів Коштуніци до тіньового уряду ставиться цинічно, ба навіть саркастично. Вони стверджують, що в цьому уряді немає, так би мовити, звучних імен. Віце-прем’єр Жарко Корач заявив: “Добре, що президентська партія хоча б тепер візьметься за розробку законів, якщо цього не робила поки була у складі правлячої коаліції”. За його словами, коаліція буде з повагою розглядати усі законопроекти й ухвалить усі якісні пропозиції, незважаючи на те, хто їх подасть.
А політолог Вучина Васович вважає, що перехід Коштуніци в опозицію може позитивно впливати на діяльність парламенту. На його думку, законодавці досі вели пусті суперечки щодо політичних питань. А тепер вони будуть у змозі займатися своїм основним завданням – обговоренням та схваленням законів.
Однак, інші коментатори, зазначають, що створення тіньового уряду не сприятиме політичній стабілізації Сербії, а лише поглибить розбіжності й боротьбу за владу між двома найбільшими партіями, які очолюють президент Коштуніца й прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич.