Київ, 17 червня 2002 - Президент Леонід Кучма підписав розпорядження, яким передбачено заходи з пропаганди положень двох цьогорічних послань глави держави – “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” та “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-1011 роки”.
Ще не встигло висохнути чорнило на цьогорічному президентському посланні до парламенту, а Захід ще не втямив, що Україна все ж таки дибає до Європи, як Леонід Кучма наказав популяризувати свої ідеї серед мас. Редакція ілюстрованого журналу “Корея”, з кожної шпальти якого посміхається вождь Кі Чен Ір – може спокійно йти на літні вакації - на зміну їм рекрутуються українські агітатори і пропагандисти. Циркуляр, завізований Кучмою, вражає своєю всеохопністю й планетарністю. До 1 липня цьогорічне послання глави держави буде видане масовим тиражем, а за тим – після відбуття журналістами семінарів і брифінгів, присвячених цій вікопомній праці Леоніда Іллі.... вибачайте, Даниловича, буде організоване широке висвітлення й обговорення цієї праці у пресі. Через два тижні книжкові розкладки чекає засилля пропагандистського матеріалу – буклетів та плакатів, на яких президентський перст указуватиме українцям шлях – “Драг нах Вест!”. 1 вересня чекає сюрприз на учнів шкіл, ПТУ та студентів, які на своїх заняттях змушені будуть штудіювати президентське послання. Але, безперечно, найскладніше доведеться дипломатам та українським Штірліцам. Леонід Данилович доручив урядові поширити текст свого послання за кордоном. Можна лише уявити собі, як увесь світ, який щойно ледь отямився від бестселера про Гарі Потера наввипередки кинеться розшукувати інший хіт сезону - “Європейський вибір”, а ЦРУ, на хвильку забувши про міжнародний тероризм кинеться жваво аналізувати народжений на Банковій текст. Утім, допитливі іноземці зможуть втамувати цей голод уже у жовтні цього року у Ялті, де уряд проведе міжнародну конференцію з проблем європейської та євроатлантичної інтеграції. Це за сценарієм, очевидно, має затьмарити кримські успіхи Сталіна, Черчілля та Рузвельта.
Розпорядженню Леоніда Кучми не вистачає хіба що ще кількох пунктів – про встановлення бронзового погруддя авторові послання у селі Чайкіно Чернігівської області та про присвоєння йому державної премії імені Тараса Шевченка. Хоча ініціатива щодо останнього цілком може з’явитися після всенародного й публічного обговорення праці Леоніда Даниловича. Бо ж відомо – історія повторюється двічі: один раз у вигляді трагедії, вдруге – у вигляді фарсу.
Ще не встигло висохнути чорнило на цьогорічному президентському посланні до парламенту, а Захід ще не втямив, що Україна все ж таки дибає до Європи, як Леонід Кучма наказав популяризувати свої ідеї серед мас. Редакція ілюстрованого журналу “Корея”, з кожної шпальти якого посміхається вождь Кі Чен Ір – може спокійно йти на літні вакації - на зміну їм рекрутуються українські агітатори і пропагандисти. Циркуляр, завізований Кучмою, вражає своєю всеохопністю й планетарністю. До 1 липня цьогорічне послання глави держави буде видане масовим тиражем, а за тим – після відбуття журналістами семінарів і брифінгів, присвячених цій вікопомній праці Леоніда Іллі.... вибачайте, Даниловича, буде організоване широке висвітлення й обговорення цієї праці у пресі. Через два тижні книжкові розкладки чекає засилля пропагандистського матеріалу – буклетів та плакатів, на яких президентський перст указуватиме українцям шлях – “Драг нах Вест!”. 1 вересня чекає сюрприз на учнів шкіл, ПТУ та студентів, які на своїх заняттях змушені будуть штудіювати президентське послання. Але, безперечно, найскладніше доведеться дипломатам та українським Штірліцам. Леонід Данилович доручив урядові поширити текст свого послання за кордоном. Можна лише уявити собі, як увесь світ, який щойно ледь отямився від бестселера про Гарі Потера наввипередки кинеться розшукувати інший хіт сезону - “Європейський вибір”, а ЦРУ, на хвильку забувши про міжнародний тероризм кинеться жваво аналізувати народжений на Банковій текст. Утім, допитливі іноземці зможуть втамувати цей голод уже у жовтні цього року у Ялті, де уряд проведе міжнародну конференцію з проблем європейської та євроатлантичної інтеграції. Це за сценарієм, очевидно, має затьмарити кримські успіхи Сталіна, Черчілля та Рузвельта.
Розпорядженню Леоніда Кучми не вистачає хіба що ще кількох пунктів – про встановлення бронзового погруддя авторові послання у селі Чайкіно Чернігівської області та про присвоєння йому державної премії імені Тараса Шевченка. Хоча ініціатива щодо останнього цілком може з’явитися після всенародного й публічного обговорення праці Леоніда Даниловича. Бо ж відомо – історія повторюється двічі: один раз у вигляді трагедії, вдруге – у вигляді фарсу.
