Белград, 18 червня 2002 – Вимога міністра юстиції, щоби було звільнено 150 суддів, викликала обурення працівників правоохоронних інституцій
Прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич і міністр юстиції Владан Батич минулого тижня несподівано відвідали Окружний суд у Белграді й установили, що о пів десятої години ранку на робочих місцях було лише 20 відсотків суддів. Робочий час триває від восьмої години. Джінджич із цього приводу у зверненні до громадян сказав: “Подивіться! Судді вимагають 500 євро в місяць, а нічого не роблять! Замість незалежного, в нас є безвідповідальне правосудство. Судді повинні просити пробачення у громадян за свою бездіяльність.”
Міністр юстиції Владан Батич ствердив, що судді протягом півтора року не засудили жодного зі співробітників колишнього президента Слободана Мілошевича. Батич звернувся до голови Верховного суду республіки з вимогою звільнити 150 суддів, які, на його думку, не професійно виконують свої завдання.
Судді обурені такими заявами. Суддя Верховного суду Зоран Івошевич, якого за влади Мілошевича звільнено з роботи, заявив, що влада поводиться зухвало й безвідповідально. Голова Окружного суду у Белграді, яку торік призначив уряд Джінджича, заявила, що прем’єр повинен просити пробачення у суддів. Вона сказала, що йдеться про неприпустиме ототожнювання малої групи з більшістю працівників, які, за її словами, чесно виконують свою роботу.
Оглядачі з цього приводу зазначають, що йдеться про одну з дитячих хвороб демократії. Точніше, що безневинних немає ні в уряді ні в судах. Корумповані судді протягом минулого десятиліття були слугами автократичного режиму. Хто відмовлявся судити так як вимагали урядовці, його звільняли з роботи або сам покидав службу. Теперішній уряд повернув на роботу усіх звільнених. Проте, в судах залишилися майже усі скомпрометовані кадри, а влада чомусь зволікає з цілковитою реорганізацією правосуддя. Щодо урядовців, вони забувають, що минув час партійних директив та безпосереднього втручання в діяльність судів.
Газета “Політика” з цього приводу відзначає, що полеміка, про яку йде мова може стати корисною якщо прискорить завершення процесів перебудови основних стовпів політичної системи. Газета робить такий висновок: “Якщо Сербія хоче стати членом європейської сім’ї народів, вона повинна у всьому додержуватися правил, які панують у Європі”.
Прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич і міністр юстиції Владан Батич минулого тижня несподівано відвідали Окружний суд у Белграді й установили, що о пів десятої години ранку на робочих місцях було лише 20 відсотків суддів. Робочий час триває від восьмої години. Джінджич із цього приводу у зверненні до громадян сказав: “Подивіться! Судді вимагають 500 євро в місяць, а нічого не роблять! Замість незалежного, в нас є безвідповідальне правосудство. Судді повинні просити пробачення у громадян за свою бездіяльність.”
Міністр юстиції Владан Батич ствердив, що судді протягом півтора року не засудили жодного зі співробітників колишнього президента Слободана Мілошевича. Батич звернувся до голови Верховного суду республіки з вимогою звільнити 150 суддів, які, на його думку, не професійно виконують свої завдання.
Судді обурені такими заявами. Суддя Верховного суду Зоран Івошевич, якого за влади Мілошевича звільнено з роботи, заявив, що влада поводиться зухвало й безвідповідально. Голова Окружного суду у Белграді, яку торік призначив уряд Джінджича, заявила, що прем’єр повинен просити пробачення у суддів. Вона сказала, що йдеться про неприпустиме ототожнювання малої групи з більшістю працівників, які, за її словами, чесно виконують свою роботу.
Оглядачі з цього приводу зазначають, що йдеться про одну з дитячих хвороб демократії. Точніше, що безневинних немає ні в уряді ні в судах. Корумповані судді протягом минулого десятиліття були слугами автократичного режиму. Хто відмовлявся судити так як вимагали урядовці, його звільняли з роботи або сам покидав службу. Теперішній уряд повернув на роботу усіх звільнених. Проте, в судах залишилися майже усі скомпрометовані кадри, а влада чомусь зволікає з цілковитою реорганізацією правосуддя. Щодо урядовців, вони забувають, що минув час партійних директив та безпосереднього втручання в діяльність судів.
Газета “Політика” з цього приводу відзначає, що полеміка, про яку йде мова може стати корисною якщо прискорить завершення процесів перебудови основних стовпів політичної системи. Газета робить такий висновок: “Якщо Сербія хоче стати членом європейської сім’ї народів, вона повинна у всьому додержуватися правил, які панують у Європі”.
