Брюссель, 18 червня 2002 - У нинішньому радіовипуску ми продовжуємо розповідь про “бізнесову діяльність” народного депутата України Олександра Волкова в Бельгії і те, як спритному українському депутатові-бізнесменові вдалося все ж таки обкрутити бельгійських слідчих довкола пальця – прихопити зі своїх рахунків кількасот тисяч доларів і вислизнути з рук бельгійського правосуддя.
Окрім згаданих нами раніше рахунків у “Генерале Банк” та “Кредіт Банк”, бельгійські детективи виявили рахунок пана Волкова ще в одному банку, “Банк Брюссел Ламберт”, і заморозили на ньому 675 тисяч 005 доларів. Але і без проколів із боку бельгійських слідчих не обійшлось. Як пізніше було з’ясовано, бельгійські правоохоронці, зосередивши свою увагу на припливі капіталу на рахунки Волкова та його офшорних компаній, проґавили поступовий відплив великих сум – уже відмитих і чистих як сльоза грошей із Бельгії в інші країни.
По-перше, слідчі проморгали відкриття Олександром Волковим рахунку в іншому бельгійсько-американському банку, “Сітібанк Бельджіум”, за номером 953-0214026-13. Там якимось чином опинилась пристойна сума грошей, але фінансових трансакцій через цей рахунок не відбувалось. Капітал там собі тихенько заліг і тому випав із поля зору бельгійських охоронців фінансового порядку.
А тим часом, як зазначає бельгійська прокуратура, 20 березня 1997 року народний обранець пан Волков за своїм власним підписом надсилає факсом у “Сітібанк Бельджіум” прохання: перерахувати в салон одягу “Лендерс Компані” (неподалік Антверпена) 50 тисяч доларів; видати готівкою своєму бельгійському компаньйонові Патрикові Схрурсові 43 тисячі доларів; перерахувати решту суми – 104 тисячі доларів – на рахунок пана Волкова в женевський банк “Банк Льє”, або в банк “Креді Свісс Нью-Йорк”, із позначкою: “витрати за судноплавні перевезення”. Під час перевірки цьго документа, вказують матеріали слідства, з’ясувалося – факс був надісланий із номера в Києві: 229-12-51. Але у зв’язку з тим, що “Сітібанк Бельджіум” у той момент іще не знав про судовий ордер на замороження рахунків Олександра Волкова, пояснили бельгійські правоохоронці, – банк виконав прохання народного депутата України.
Після вдало провернутої оборудки пан Волков спробував іще раз випробувати талан і, як засвідчує бельгійська прокуратура, надіслав у “Кредіт Банк” із того ж київського факсу 229-12-51 прохання, в якому знову фігурує його підпис: перерахувати залишок капіталу (сотні тисяч доларів) на рахунок ризького банку “Парекс Банк”, або ж на рахунок у “Банк оф Нью-Йорк” у Нью-Йорку. Перерахування повинні були відбутись за доставку 100 тисяч тон дизельного пального на українсько-російський кордон. Однак цього разу щастя Олександрові Волкову не посміхнулося – всі його рахунки в “Кредіт Банку” вже були заблоковані.
Під час перевірки різноманітних банківських документів, розповіли бельгійські слідчі, було виявлено чимало рахунків на ім’я Олександра Волкова та на його офшорні компанії і в інших країнах Європи. Ось лише деякі з них: “Банк Юні Іст-Вест” у Люксембурзі, “Дойче Банк” у Штутґарті, “Барклайз Банк” у Лондоні, “Барклайз Банк” у США, “Банк Насьйональ де Парі” в Монако, “Банк Льє” в Женеві, “Нешнл Вестмінстер Банк” у Лондоні.
На перевірених різноманітних рахунках бельгійська прокуратура виявила підозрілі операції – приміром, перерахування між різноманітними рахунками без комерційних пояснювальних документів. Крім того, з цих рахунків були зняті, як вказує бельгійська прокуратура, “дуже великі суми готівки”.
У наступних радіорепортажах ви матимете змогу почути пояснення Олександра Волкова про походження грошей на його закордонних рахунках і довідатись, чому в середині дев’яностих луганські та донецькі шахтарі тривалий час не одержували зарплату та як може вплинути легковажне ставлення пана Потебенька до прохання його бельгійських колег про правову допомогу на українсько-бельгійські взаємини, зокрема в царині правового співробітництва.
Окрім згаданих нами раніше рахунків у “Генерале Банк” та “Кредіт Банк”, бельгійські детективи виявили рахунок пана Волкова ще в одному банку, “Банк Брюссел Ламберт”, і заморозили на ньому 675 тисяч 005 доларів. Але і без проколів із боку бельгійських слідчих не обійшлось. Як пізніше було з’ясовано, бельгійські правоохоронці, зосередивши свою увагу на припливі капіталу на рахунки Волкова та його офшорних компаній, проґавили поступовий відплив великих сум – уже відмитих і чистих як сльоза грошей із Бельгії в інші країни.
По-перше, слідчі проморгали відкриття Олександром Волковим рахунку в іншому бельгійсько-американському банку, “Сітібанк Бельджіум”, за номером 953-0214026-13. Там якимось чином опинилась пристойна сума грошей, але фінансових трансакцій через цей рахунок не відбувалось. Капітал там собі тихенько заліг і тому випав із поля зору бельгійських охоронців фінансового порядку.
А тим часом, як зазначає бельгійська прокуратура, 20 березня 1997 року народний обранець пан Волков за своїм власним підписом надсилає факсом у “Сітібанк Бельджіум” прохання: перерахувати в салон одягу “Лендерс Компані” (неподалік Антверпена) 50 тисяч доларів; видати готівкою своєму бельгійському компаньйонові Патрикові Схрурсові 43 тисячі доларів; перерахувати решту суми – 104 тисячі доларів – на рахунок пана Волкова в женевський банк “Банк Льє”, або в банк “Креді Свісс Нью-Йорк”, із позначкою: “витрати за судноплавні перевезення”. Під час перевірки цьго документа, вказують матеріали слідства, з’ясувалося – факс був надісланий із номера в Києві: 229-12-51. Але у зв’язку з тим, що “Сітібанк Бельджіум” у той момент іще не знав про судовий ордер на замороження рахунків Олександра Волкова, пояснили бельгійські правоохоронці, – банк виконав прохання народного депутата України.
Після вдало провернутої оборудки пан Волков спробував іще раз випробувати талан і, як засвідчує бельгійська прокуратура, надіслав у “Кредіт Банк” із того ж київського факсу 229-12-51 прохання, в якому знову фігурує його підпис: перерахувати залишок капіталу (сотні тисяч доларів) на рахунок ризького банку “Парекс Банк”, або ж на рахунок у “Банк оф Нью-Йорк” у Нью-Йорку. Перерахування повинні були відбутись за доставку 100 тисяч тон дизельного пального на українсько-російський кордон. Однак цього разу щастя Олександрові Волкову не посміхнулося – всі його рахунки в “Кредіт Банку” вже були заблоковані.
Під час перевірки різноманітних банківських документів, розповіли бельгійські слідчі, було виявлено чимало рахунків на ім’я Олександра Волкова та на його офшорні компанії і в інших країнах Європи. Ось лише деякі з них: “Банк Юні Іст-Вест” у Люксембурзі, “Дойче Банк” у Штутґарті, “Барклайз Банк” у Лондоні, “Барклайз Банк” у США, “Банк Насьйональ де Парі” в Монако, “Банк Льє” в Женеві, “Нешнл Вестмінстер Банк” у Лондоні.
На перевірених різноманітних рахунках бельгійська прокуратура виявила підозрілі операції – приміром, перерахування між різноманітними рахунками без комерційних пояснювальних документів. Крім того, з цих рахунків були зняті, як вказує бельгійська прокуратура, “дуже великі суми готівки”.
У наступних радіорепортажах ви матимете змогу почути пояснення Олександра Волкова про походження грошей на його закордонних рахунках і довідатись, чому в середині дев’яностих луганські та донецькі шахтарі тривалий час не одержували зарплату та як може вплинути легковажне ставлення пана Потебенька до прохання його бельгійських колег про правову допомогу на українсько-бельгійські взаємини, зокрема в царині правового співробітництва.
