Прага, 20 червня 2002 – Австрія, Німеччина та декілька інших країн поставили питання про вигнання етнічних німців із повоєнної Чехословаччини на порядок денний обговорень у Європейському Союзі. На думку оглядачів, це питання не зможе загальмувати вступ Чехії до ЄС, але воно може зіпсувати атмосферу процесу розширення.
Порозуміння і примирення між Чехією і Німеччиною мало наступити після підписання відповідної угоди у 1997 році, але напруження триває і досі. Днями експерт зі зовнішньополітичних питань правої Громадянсько Демократичної Партії Чехії висловив стурбованість тим, що Спілка Судетських Німців відкриває своє представництво у Празі. На думку Яна Заграділа, це небезпечний знак того, що судетські німці намагаються поглибити свої контакти на чеській політичній сцені. Громадянсько Демократична Партія спробувала скористатися зі судетської карти на виборах, але програла й пішла в опозицію. Це, однак, не означає, що проблема судетських німців перестала турбувати чеське суспільство.
Оглядачі говорять, що проблема вигнання близько трьох мільйонів німців із повоєнної Чехословаччини, не відійде з політичного порядку денного у двох країнах ще щонайменше до вересня, коли у Німеччині відбудуться парламентські вибори. Один із головних претендентів на посаду канцлера Німеччини, баварський прем’єр Едмунд Штойбер наприкінці травня заявив, що він, хоча і не наполягає на тому, що так звані Бенешевські декрети були скасовані, але вимагає, щоб чеська влада висловила своє ставлення до них.
Проте чеський парламент уже висловився з цього приводу, при чому одностайно. У квітні вся нижня палата парламенту проголосувала проти скасування Бенешевських декретів. Ці декрети недійсні зараз, але їхнє скасування могло би відкрити двері потоку заявок на повернення майна, конфіскованого владою президента Едварда Бенеша.
Європейська комісія намагалася триматися подалі від суперечки, що точилася між Чехією та її головними сусідами, Австрією, Німеччиною та Угорщиною з приводу повоєнного вигнання кількох мільйонів німців та двохсот тисяч угорців із території тодішньої Чехословаччини. Але після заяви німецького політика була змушена втрутитися у конфлікт із спробою заспокоїти пристрасті.
Аналітики британської компанії The Economist Intelligence Unit вважають, що німецькі та чеські політики грають у небезпечні ігри, коли намагаються поєднати питання післявоєнного врегулювання в Європі із вступом Чехії до ЄС. На думку британських оглядачів, це питання може виглядати як небезпечний прецедент створення нових критеріїв для вступу, не передбачених у початкових угодах. Крім того, ця проблема може викликати негативне ставлення до Євросоюзу з боку чеського населення, перед референдумом про вступ.
А тим часом, вивченням Бенешевських декретів зайнялася спеціальна комісія Європарламенту. Незалежно від висновків, їхнє оприлюднення у серпні може спровокувати ще одну суперечку між країною-кандидатом та нинішніми членами ЄС. «Ще одна сварка матиме нищівні наслідки у час, коли процес розширення потребує якнайбільшої політичної підтримки», - , вважають аналітики британської компанії The Economist Intelligence Unit.
Порозуміння і примирення між Чехією і Німеччиною мало наступити після підписання відповідної угоди у 1997 році, але напруження триває і досі. Днями експерт зі зовнішньополітичних питань правої Громадянсько Демократичної Партії Чехії висловив стурбованість тим, що Спілка Судетських Німців відкриває своє представництво у Празі. На думку Яна Заграділа, це небезпечний знак того, що судетські німці намагаються поглибити свої контакти на чеській політичній сцені. Громадянсько Демократична Партія спробувала скористатися зі судетської карти на виборах, але програла й пішла в опозицію. Це, однак, не означає, що проблема судетських німців перестала турбувати чеське суспільство.
Оглядачі говорять, що проблема вигнання близько трьох мільйонів німців із повоєнної Чехословаччини, не відійде з політичного порядку денного у двох країнах ще щонайменше до вересня, коли у Німеччині відбудуться парламентські вибори. Один із головних претендентів на посаду канцлера Німеччини, баварський прем’єр Едмунд Штойбер наприкінці травня заявив, що він, хоча і не наполягає на тому, що так звані Бенешевські декрети були скасовані, але вимагає, щоб чеська влада висловила своє ставлення до них.
Проте чеський парламент уже висловився з цього приводу, при чому одностайно. У квітні вся нижня палата парламенту проголосувала проти скасування Бенешевських декретів. Ці декрети недійсні зараз, але їхнє скасування могло би відкрити двері потоку заявок на повернення майна, конфіскованого владою президента Едварда Бенеша.
Європейська комісія намагалася триматися подалі від суперечки, що точилася між Чехією та її головними сусідами, Австрією, Німеччиною та Угорщиною з приводу повоєнного вигнання кількох мільйонів німців та двохсот тисяч угорців із території тодішньої Чехословаччини. Але після заяви німецького політика була змушена втрутитися у конфлікт із спробою заспокоїти пристрасті.
Аналітики британської компанії The Economist Intelligence Unit вважають, що німецькі та чеські політики грають у небезпечні ігри, коли намагаються поєднати питання післявоєнного врегулювання в Європі із вступом Чехії до ЄС. На думку британських оглядачів, це питання може виглядати як небезпечний прецедент створення нових критеріїв для вступу, не передбачених у початкових угодах. Крім того, ця проблема може викликати негативне ставлення до Євросоюзу з боку чеського населення, перед референдумом про вступ.
А тим часом, вивченням Бенешевських декретів зайнялася спеціальна комісія Європарламенту. Незалежно від висновків, їхнє оприлюднення у серпні може спровокувати ще одну суперечку між країною-кандидатом та нинішніми членами ЄС. «Ще одна сварка матиме нищівні наслідки у час, коли процес розширення потребує якнайбільшої політичної підтримки», - , вважають аналітики британської компанії The Economist Intelligence Unit.
