Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:23

Нелегальна імміграція в країни західної Європи настільки дошкулила європейцям, що за пошуки механізмів боротьби з ростом імміграції взялася Парламентська Асамблея Ради Європи


Нелегальна імміграція в країни західної Європи настільки дошкулила європейцям, що за пошуки механізмів боротьби з ростом імміграції взялася Парламентська Асамблея Ради Європи

Страсбург, 27 червня 2002 - Сесія ПАРЄ нині триває в Страсбурзі.

Члени ПАРЄ запропонували кілька проектів з цього приводу, зокрема, створення ще одного комітету при Раді Європи, який конкретно займався б розробкою правової бази для боротьби з нелегальною імміграцією.

Питання боротьби з нелегальною імміграцією було лишень одним із п'яти пунктів головної теми дня, яка звалася “Співробітництво Ради Європи з інституціями Європейського Союзу. Однак коли, доповідач комітету з політичних справ Ради Європи Рене ван дер Лінден перейшла до розділу “Нелегальна Імміграція в Європі”, зал засідань ПАРЄ вибухнув палкими й тривалими дебатами.

Ключовою фігурою в обговоренні цієї проблеми став представник російської делегації Володимир Жириновський. Він, варто зазначити, цього разу без притаманної йому емоційності й енергійності, що здивувало аудиторію, стримано й логічно змалював становище з нелегальною імміграцією в Європі. Зокрема, він зазначив, що боротьбу з імміграцією не слід плутати з ксенофобією та расизмом і назвав речі своїми іменами. Нині основна маса нелегалів, сказав у своєму виступі Володимир Жириновський, - це десятки тисяч багатодітних сімей, в основному з Північної Африки та Середньої Азії: Афганістану, Пакистану, Іраку… Ці люди, продовжив Жириновський приїздять у західну Європу здебільшого не через політичні, чи релігійні переслідування, а з метою одержати фінансову підтримку і не працюючи заможно жити. Після цього Володимир Жириновський зробив несподіваний жест. Він сказав, що для вироблення механізмів боротьби з нелегальною імміграцією насамперед слід створити відповідний комітет при Раді Європи який, би займався цією справою і такий комітет та проект його роботи, продовжив Жириновський, попередньо вже створено а фінанси для роботи такого комітету також знайдено. Щоправда, звідки взялись ці фінанси депутат російської Думи не уточнював. Після цього російський парламентарій вручив свої проекти Головуючому Парламентської Асамблеї Ради Європи Жан-Клоду Юнкеру з проханням детально ознайомити з ними усіх членів Асамблеї та винести цю пропозицію на голосування.

Пропозицію Володимира Жириновського миттєво підтримало не лише праве та право-центристьке політичне крило Парламентської Асамблеї – це “Фронт Національ”, “Фламс Блок” “Рух Фортейна, але навіть чимало поміркованих політиків-гуманістів соціалістичних, християнсько-демократичних та ліберальних партій.

У своїх промовах праві й правоцентристи наголошували на тому, що вихідці з мусульманських держав не бажають інтегруватись в культурно- побутове середовище європейців і дійсно, здебільшого живуть на державні фінансові дотації. З напливом іммігрантів у Європі зростає злочинність. Усе це руйнує соціальний устрій та демографію європейських держав. Часто звучало риторичне запитання: хто ж повинен у першу чергу, дбати про добробут громадян Європи, як не Парламентарі?

Опоненти пропозиції Жириновського: це в основному соціалісти та французькі республіканці наполягали на своєму, що такі тенденції ведуть до порушень прав людини, можуть спровокувати посилення позицій прихильників расизму та неофашизму. Вони нагадували 6-й параграф Віденської Конвенції, який говорить про те, що всі громадяни світу, якщо вони переслідуються у своїй країні за політичні, чи релігійні переконання, або зазнають інших утисків мають право звертатись з проханням про політичний притулок у демократичних країнах.

У відповідь ставилось запитання, чи вже не час внести поправки до Віденської Конвенції?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG