Доступність посилання

ТОП новини

Прямий Ефір: Чи ухвалить ВР нові законопроекти, такі як закон про боротьбу з відмиванням грошей, а також про те, чи готові народні обранці затвердити пана Піскуна на посаді Генпрокурора України?


Прямий Ефір: Чи ухвалить ВР нові законопроекти, такі як закон про боротьбу з відмиванням грошей, а також про те, чи готові народні обранці затвердити пана Піскуна на посаді Генпрокурора України?

Київ-Прага, 1 липня 2002 - Передачу з Києва веде Надія Степула. Гості київської студії: народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією, голова партії Християнсько-Демократичний Союз, Заслужений юрист України, почесний президент світового Конгресу українських юристів Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту й туризму, голова молодіжної партії України Юрій ПАВЛЕНКО та телефоном із Гамбургу, Німеччина, політолог Валерій ГЛАДКО.

Передачу з Праги веде Зиновій Фрис.

Надія Степула

Сьогодні парламентарі визначили пріоритетність своїх завдань на час, який лишився до кінця першої сесії новообраної Верховної Ради. Ідеться про останні робочі тижні першої сесії, але не тільки, бо водночас ідеться і про ті цілі, які виставляють на найближчий період основні політичні гравці. Ідеться про різні інтереси для кожної з гілок української влади, тому цікаво, які пріоритетні завдання, які законопроекти в першу чергу виносяться на обговорення, чому саме і для чого. Наша кореспондент Майя Нагорняк дошукується причин того, чому народні депутати працюють у так званому ручному режимі та чому досі не визначений порядок денний першої сесії.

Майя Нагорняк

Четвірка опозиційних фракцій внесла до порядку денного першої сесії питання про процедуру імпічменту президентові України, про тимчасові слідчі комісії парламенту, про ситуацію довкола продажу української зброї до Іраку і про розслідування розвалу банку «Україна». Пропрезидентські фракції такого варіанта порядку денного не підтримують. Отже повний нормальний графік роботи найвищого законодавчого органу відсутній. Депутати зроблять спробу проголосувати за повноцінний порядок денний сесії ще 2 липня, однак, сумнівно, що ця проба увінчається успіхом. Перший заступник спікера парламенту Геннадій Васильєв не робить трагедії з такої ситуації і каже, що коли і далі не буде порядку денного, кожного дня парламент визначатиметься з питаннями на завтра. Як суто законодавчий орган Верховна Рада ще не працювала від часу обрання керівництва, а це 28-го травня, парламентарії тільки те і роблять, що заслуховують звіти то уряду, то Нацради з телебачення й радіомовлення. Поточного тижня сесія має оцінити роботу уряду з виконання бюджету 2001 року, з’ясувати питання з відставкою Нацради, визначитися з напрямами бюджетної політики на наступний рік. Окрім цього буде розглянутий законопроект про запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Перший заступник спікера Геннадій Васильєв упевнений, що документ буде ухвалений, і не тому, що міжнародні організації тиснуть на Україну, а тому, що закон украй необхідний для держави. Людмила Супрун – член фракції НДП - каже, що закон про запобігання відмиванню злочинних доходів – це престиж України. Уся європейська спільнота намагається гармонізувати своє законодавство, яке унеможливить відмивання брудних грошей. «Цей парламент ухвалить закон,» - резюмувала пані Супрун. Станіслав Гуренко від комуністів абсолютно позитивно ставиться до законопроекту як до самої ініціативи, але навряд чи до кінця сесії документ ухвалять, тому що, за словами пана Гуренка, значна кількість депутатів-бізнесменів ще не визначилася зі своїми принциповими позиціями. «Вони просто не голосують,» - каже Станіслав Гуренко. Упродовж 2 тижнів депутати визначатимуться і щодо кандидатури Генпрокурора.

Надія Степула

Одним із пріоритетних законопроектів Верхової Ради визначено проект щодо боротьби з відмиванням доходів, які отримані злочинними способами. Пане Стретович, скажіть, будь ласка, окрім власне боротьби з корупцією, що дасть цей завтрашній закон для стабілізації політичної ситуації в Україні?

Володимир Стретович

Проект закону, про який ми зараз говоримо, вже перезрів, оскільки практично в кожній країні Європи, зокрема, і в Росії, існує закон, який передбачає контроль за особами, котрі здійснюють, на думку органів фінансового моніторингу, певні сумнівні операції. Зокрема, це стосується трансакцій, які мають великі суми готівкою, які надходять із незнайомих джерел, і, якщо це набуває певної системності, то орган фінансового моніторингу ставить на контроль ці всі надходження, платежі, а відтак визначається чи вони легальні чи нелегальні, і яким шляхом вони добуті – законним чи незаконним. Цей законопроект внесений лише в середині червня президентом, як суб’єктом законодавчої ініціативи, і визначений як невідкладний. В ті дні ми не могли його розглянути, оскільки відразу після внесення він не може бути предметом розгляду. Тепер, коли комітет ретельно вивчив цей законопроект, має відповідні висновки підрозділів Верховної Ради й інших зацікавлених відомств, 2 липня на комітеті ми вже його детально розглянемо й визначимось щодо його подальшої долі. Ми усвідомлюємо, що цей законопроект треба приймати швидко, оскільки Україну сьогодні підозрюють, що через неї прокачуються великі кошти, які фінансують і терористів, а також велика сума нелегальних грошей, отриманих від продажу наркотиків, торгівлі людьми й інших протизаконних фінансових оборудок. Тому позиція нашого комітету буде полягати в тому, що ми будемо рекомендувати Верховній Раді прийняти цей закон у першому читанні. Однак є багато зауважень – змістовного, методологічного та юридично-технічного характеру, коли ми будемо змушені у підготовці цього законопроекту до другого читання внести суттєві правки, не змінюючи самої концепції. Вона полягає в тому, що держава повинна мати контроль над сумнівними операціями фінансового характеру з метою запобігти відмиванню брудних грошей.

Надія Степула

Політологи визначають нинішній період політичного розвитку України як певний період завершення консервативної стабілізації і ліквідації наслідків березневої поразки, яка виглядала мало, що не катастрофою режиму. І для завершення стабілізації, вважають ті ж політологи, необхідно провести контрольованого Генерального прокурора та укріпити позиції прем’єр-міністра Кінаха. Президент Леонід Кучма направив до парламенту подання на затвердження кандидатури Святослава Піскуна на посаді Генерального прокурора України. Чи є шанси, на Вашу думку, у генерал-лейтенанта податкової міліції, заступника голови Державної податкової адміністрації України, начальника слідчого управління податкової міліції зайняти вакансію, яка вільна від середини квітня цього року?

Володимир Стретович

Коли стало відомо про висунення такої кандидатури, важко говорити щось реальне й конкретне, що запропонована кандидатура стане Генпрокурором. Як правило, ця посада в Україні стає політичною всупереч професійним інтересам, коли прокурор повинен служити тільки закону. Тому в результаті походів кандидата по фракціях, а потім по профільних комітетах, ми реально обсудимо і ретельно визначимо все. В Конституції є фраза, що ніхто не може бути визнаний винним, доки цього не доведе суд, тобто інакше як за вироком суду. На моїх спостереженнях пан Піскун неодноразово звинувачував громадян України в здійсненні незаконних фінансових операцій, показував фінансові схеми. Але я як юрист мушу його запитати чи було рішення суду, вирок, який зафіксував усі ці справи. Тому мене це лякає. Прокурор не може звинувачувати, він повинен бути захисником прав і свобод людини й громадянина. І ось цей ухил, зроблений можливо підсвідомо, бо рік тому пан Святослав не знав, що його будуть пропонувати на Генерального прокурора, повинен бути дзвіночком суспільству, що цей ухил буде превалювати, коли без суду, без проведення необхідних процесуальних дій людей визнають винними в скоєні певних антизаконних дій.

Зиновій Фрис

Хотів би звернутися до політолога Валерія Гладка. Кандидатура пана Піскуна на посаду Генерального прокурора в контексті тих подій, що відбуваються в Україні, чи є це випадкова кандидатура, яку запропонував президент Кучма?

Валерій Гладко

Я б відповів на Ваше питання трохи особистою історією, яку я пережив кілька днів тому в Берліні. На зустріч із німецькими політичними й діловим колами приїжджав Віктор Ющенко і у своїй доповіді сказав:«Ви знаєте, я впевнений, що багато людей, присутніх у цій залі, мають питання до мене – як скоро Ющенко стане прем’єр-міністром чи президентом України, як уже вийде, і чи взагалі він стане.» І він каже далі:«Але я відповім вам на це питання – що мене в принципі це не цікавить чи я буду прем’єр-міністром, чи президентом. Мене цікавить, який механізм буде, щоб люди могли приймати участь у рішенні того, хто буде прем’єр-міністром чи президентом.» Те, що зараз відбувається у Верховній Раді відносно кандидатури прокурора, має те саме коріння. Ідеться про те, що ми де-факто маємо недемократичну державу, в якій народ вирішує через вибори, хто і як формує орган державної влади. А вирішують за народ ті, хто цю владу тримає з часів ще може більшовистської революції 1917 року. Через те, якщо ми дивимося на цю кандидатуру і на механізм, яким чином його зараз призначають чи вибирають, то ми мусимо зрозуміти одну річ – чи ми маємо перед собою просте рішення, просте питання. Якщо це правова держава, то ми розуміємо, що парламент мусить мати не тільки під своїм демократичним контролем всі органи державної влади, в тому числі і виконавчої, а він мусить так само впливати на те, яким чином люди, що займають ті чи інші посади, виконують ті функції, демократичний контроль, над якими виконує парламент. Це означає, що якщо, нарешті, парламент буде сам вибирати уряд, і це буде відображати волю народу, то тоді кандидатура Генерального прокурора навіть не мусить проходити через призначення Верховною Радою. Вона може визначатися міністром юстиції, який буде призначений у рамках формування уряду парламентом.. Принципово треба поставити інше питання – зміни політичної системи. Якщо ми залишаємося старою радянською тоталітарною політичною системою, то Кучма проштовхне любу кандидатуру. Він буде так довго це робити, поки в нього не буде та людина на цьому пості, яку він хоче, якою він може керувати.

Зиновій Фрис

Дякую, пане Гладко. Запитання моє до київського гостя Юрія Павленка - члена комітету Верховної Ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту й туризму. Пане Павленко, пан Піскун ще не затверджений, ця кандидатура лише обговорюється, лише запропонована, людина на посаду не обрана, ще нічого не зробила, але дуже багато розмов, що він не може впоратися. Тобто людині не дають шансу показати свої можливості і вже наперед вішають якісь ярлики на неї. Що Ви думаєте з цього приводу?

Юрій Павленко

Звичайно, авансом це, можливо, не дуже добре і не справедливо, однак треба не виключати те, що говорив пан Стретович про попередню діяльність цієї кандидатури. І в продовження взагалі цієї теми я хотів би сказати, що той закон, про який ми говорили, про боротьбу з відмиванням брудних грошей і нова кандидатура на генерального прокурора – в мене є величезне побоювання, щоби і закон, і новий генеральний прокурор не стали зброєю для боротьби з опозицією, для боротьби з тими людьми, які мають альтернативну точку зору щодо розвитку держави і щодо розвитку взагалі політичної системи в нашій державі. Але на жаль, поки що воно так виглядає, що і закон, і ця кандидатура справді людини, як казав колись Юрій Кравченко, «без страху і докору», можуть реально бути зброєю в руках нинішньої влади, яка, як ми бачимо, не завжди чесно й відкрито веде політичні дискусії, а намагається це робити іншими методами. і дуже часто це виглядає досить брутально.

Зиновій Фрис

Дякую, пане Павленко. Ми маємо два дуже коротенькі записи голосів двох представників Верховної Ради - заступника голови ВР Геннадія Васильєва і народного депутат, члена НДП Людмили Супрун із приводу обговорення кандидатури Піскуна на посаду генерального прокурора. І ось що думає з цього приводу

Геннадій Васильєв

Я би зараз не робив якісь прогнози щодо проходження через Верховну Раду цієї кандидатури. Це питання буде обговорюватися у профільному комітеті, а також у фракціях. Я не знаю такого працівника прокуратури, як Піскун, я з ним не знайомий як із працівником прокуратури, тому нічого сказати не можу щодо його фаху.

Людмила Супрун

Це питання ще не обговорювалось, і я думаю, що потенційний кандидат на посаду генерального прокурора, як це буває зазвичай, пройде співбесіди й зустрічі проведе з усіма фракціями, і після цього Верховна Рада визначиться, чи буде вона підтримувати цю кандидатуру, чи ні. Але я думаю, що є досить великий шанс уже мати генерального прокурора протягом місяця.

Зиновій Фрис

Зараз я хотів би знову звернутися до нашого німецького учасника передачі політолога Валерія Гладка і повернутися до питання про той закон, який має намір ухвалити парламент - закон про боротьбу з відмиванням грошей. Пане Гладко, скажіть будь ласка, знаючи, звісно, трохи українські реалії, чи отой закон, який якщо навіть і ухвалить Верховна Рада, чи Україна внутрішньо готова все робити для того, щоби того відмивання не було? Чи буде фактично щось робитися, а не тільки на словах? Звичайно, таким законом можна заспокоїти Європу, світ, але чи готова внутрішньо до цього Україна?

Валерій Гладко

Ні, ну я звичайно думаю, що Україна ще дуже довго буде рухатися в напрямку до демократичного розвитку, до якогось демократичного стану всього суспільства. Через це такий закон нічого реально не змінить всередині України. Тому що ті люди, які пишуть сьогодні цей закон, звичайно, є потенційними «клієнтами» цього закону. Вони є в головній своїй масі - люди, які використовують своє службове становище для того, щоб відмивати гроші. І тут не йдеться тільки про гроші з наркотиків і продажу зброї, тут йдеться про гроші, які вони отримують із різних інших джерел, не сплачуючи податки чи зловживаючи повноваженнями, беручи позики, які не повертають і таке інше. Тобто серйозно ситуація не зміниться з цим новим законом.

Зиновій Фрис

Час закінчувати першу тему. Єдине, що залишається сказати – побажати успіхів парламенту, щоб він ухвалив ті закони, які вже давно хотів ухвалити, щоб справді це сталося.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG