Київ-Прага, 1 липня 2002 - Передачу з Києва веде Надія Степула. Гості київської студії: народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією, голова партії Християнсько-Демократичний Союз, Заслужений юрист України, почесний президент світового Конгресу українських юристів Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту й туризму, голова молодіжної партії України Юрій ПАВЛЕНКО та телефоном із Гамбургу, Німеччина, політолог Валерій ГЛАДКО.
Передачу з Праги веде Зиновій Фрис.
Зиновій Фрис
Друга наша тема. 30 червня Україна святкувала День молоді. Молодь і держава – чи підтримує Україна у своїй молодіжній політиці надію на майбутнє країни? Чи сприяє державними програмами тому, щоб молодь, як заявив днями голова Верховної Ради Володимир Литвин, жила на сонячному боці вулиці? Чи справді головним завданням у молодіжній політиці України є створення передумов для самореалізації молодого покоління? Ми послухаємо деяких представників органів державної влади дещо пізніше, а зараз хочу звернутися до нашого учасника передачі в київській студії народного депутата України Юрія Павленка – голови Молодіжної партії України. Пане Павленко, скажіть будь ласка, Ви, в усякому разі нам так сказали, наймолодший депутат Верховної Ради. Скільки років наймолодшому представникові найвищого законодавчого органу?
Юрій Павленко
На сьогодні мені 27 років і кілька місяців.
Зиновій Фрис
Значить, Ви наймолодший депутат, чи є ще молодші?
Юрій Павленко
Я майже наймолодший. Є ще один представник Донецької області, обраний по мажоритарному округу, Валерій Хамутиннік.
Зиновій Фрис
На Вашу думку, в українському парламенті мало б бути більше народних обранців саме вашого віку, а може й молодших – 22-23 роки?
Юрій Павленко
Я переконаний, що в будь-якій справі повинен бути розумний баланс як старшого покоління, так і молодого «агресивного» покоління. І коли цей баланс зберігається, тоді відбувається розвиток і динаміка в будь-якій справі. Чи то розвиток держави, чи то реалізація якогось проекту, чи будь-якого бізнесу.
Зиновій Фрис
Пане Павленко, Ви народний депутат і член Верховної Ради з питань молодіжної політики. Є ота молодіжна політика в сучасній Україні після 10-річного проголошення Незалежності цієї держави? В чому ця державна політика?
Юрій Павленко
Насправді можна говорити про те, що молодіжна політика в Україні існує. Насамперед треба сказати, що загальна кількість молодих людей (скажімо, згідно з законом про дитячі й молодіжні організації, молода людина визначається у віці з 14-ти до 28-ми років) становить близько 11-ти мільйонів чоловік. Це десь 23 відсотки від загальної чисельності населення. Якщо говорити про державну молодіжну політику, то насамперед існує організований молодіжний громадський рух. Так, є на сьогодні близько ста всеукраїнських громадських молодіжних організацій і близько чотирьох тисяч регіональних молодіжний організацій. Існує ціла низка державних програм, які затверджені як Кабінетом міністрів, так президентом України, щодо розвитку й становлення молоді в Україні, розвитку державної молодіжної політики, підтримки молодіжного руху, підтримки молодіжного підприємництва. Сказати б, основна база законодавча існує. Однак, треба говорити, що на жаль, молодіжний рух, з одного боку, був утягнутий у внутрішню боротьбу, конфронтацію між різними групами впливу. З іншого боку - величезна кількість проблем, які існують у молодіжному середовищі, на жаль, так і не вирішуються. Для молоді основними питаннями є: а) освіта, б) зайнятість, в) охорона здоров’я і здоровий спосіб життя, г) молода родина. Тобто це чотири основних напрямки, в яких повинна розвиватися державна молодіжна політика.
Зиновій Фрис
Дякую, пане Павленко. Ми дамо невеличкий звуковий шматок запису розмови з В’ячеславом Кириленком - членом фракції «Наша Україна», лідером Молодого руху. Він ділиться своїми міркуваннями про те, якою сьогодні є молодіжна політика в Україні.
В’ячеслав Кириленко
Часто про молодь згадують лише тоді, коли насуваються вибори. Парламентські, президентські, у локальному масштабі місцеві й таке інше. Для цього збираються якісь форуми, на них говоряться якісь загальні речі. Потім ці загальні речі кладуться в основу урядових текстів. Але деталізація всіх цих речей є низькою, і тому тільки крупний фахівець у цій вузькій галузі може сказати – на даному етапі реалізовується взагалі щось, чи ні. Здобутком нашої країни в молодіжній політиці, безумовно, є те, що ми нарешті зрозуміли потреби підтримки молоді у критичних питаннях, таких як кредитування забудови і таких як кредитування освіти. Це дійсно великі справи, але які лише на самому початку. Ïх розпочав свого часу уряд Ющенка, і наступним керівникам Кабінету міністрів годилось би цю справу підтримати й розвинути. Інша річ, що далеко не тільки держава, а можливо, і не стільки держава повинна опікуватись молодіжною політикою. Вона повинна максимальну кількість - до 90 відсотків своїх функцій, які виписані в законодавстві - спустити на неурядовий сектор, на молодіжні громадські організації.
Зиновій Фрис
Я знову хотів би звернутися до нашого учасника передачі з Німеччини. Пане Гладко, молодіжна політика в Україні й Німеччині. Ви там уже довший час живете, і могли би порівняти, що таке оця молодіжна політика в Україні та Німеччині - на якихсь яскравих прикладах?
Валерій Гладко
Я спробую. Якщо дивитися загалом, то на це ваше питання і взагалі на питання ставлення до молоді відповів ще 2000 років тому Аристотель. Він сказав просто: людина намагається від природи бути щасливою, але щасливою вона може бути тільки в суспільстві. І от якщо подивитися на теорію демократичної держави, що це форма організації суспільства, то ми відразу розуміємо, чому в Україні часто говорять про проблеми молоді, що от мовляв держава повинна зробити те. Бо у нас, в Україні, нема демократичної держави, нема держави українського народу. Тому що суспільство загалом, тобто український народ, формуючи органи своєї влади через вибори тощо, і займався б, звичайно, сам народ, своєю проблемою молоді, бо молодь є значною складовою частиною всього українського суспільства. Що стосується Німеччини, то тут ситуація виглядає з точністю до навпаки, бо німецьке суспільство і є німецькою державою. Вони знають свої проблеми, і головний лозунг, на чому вони будують свою політику, це те, що молодь є майбутнім. Якщо майбутнього ми не хочемо, то звичайно, можемо тоді забути про молодь і взагалі нічого не робити для того, щоб ми завтра мали можливість так само отримувати пенсію, так само завтра мали можливість жити нормально, як усі люди. Через це питання треба поставити саме таким чином: якщо ми намагаємося вирішити питання молоді, то ми повинні спочатку вирішити питання демократії, тобто зробити так, щоб усе українське суспільство змагалося, чи мало можливість брати участь у вирішенні проблем молоді в тому числі. Бо це і є проблема всього суспільства. Якщо ми цього не зробимо, то ми будемо чекати, поки хтось звернеться до молоді. І тепер якщо повернутися знову в політичному змісті до того, що ми мали на останніх виборах, то я, аналізуючи програми майже всіх політичних партій, які були в цих виборах, ні в одній з них не знайшов місця, де було б написано справді щось розумне, концептуальне, як ми можемо вирішити ті чи ті конкретні проблеми молоді, які називав пан Павленко. Наша молодь виїжджає з України через те, що вона не бачить майбутнього в цій державі.
Зиновій Фрис
Пане Павленко, Ви якраз один із тих, що виїхали до Німеччини, за кордон. Ви назавжди виїхали, чи тільки тимчасово перебуваєте в Німеччині?
Юрій Павленко
Я виїхав тимчасово, тому що я отримую свою третю вищу освіту в Німеччині. Мені, звичайно, дуже прикро через те, що дуже багато людей, які покинули Україну, не намагаються повернутися туди.
Зиновій Фрис
Ви маєте намір повернутися до України?
Валерій Гладко
Так, маю намір повернутися.
Зиновій Фрис
Але якраз проблема в тому, що дуже багато людей (особисто я маю багато знайомих у різних куточках світу), які виїхали і не мають наміру повертатися. Банально запитувати, чому ці люди виїжджають і чому затримуються. Очевидно можна ставити питання: що можна зробити на якійсь нетривалий час, аби тих людей, аби ті кращі голови все-таки залишити в Україні, бо, якщо всі поїдуть, хто буде цю країну будувати - нову, сучасну, технологічну....
Валерій Гладко
Я погоджуюсь з Вами, що питання треба ставити таким чином. В Україні треба створити такі політичні, соціальні умови, щоб молодь, яка виїхала, мала бажання повернутися, щоб будувати свою державу. І для тих, хто сьогодні ще не виїхав з України, але намагається це зробити - через завзятість, через їхнє об’єднання в політичні партії, політичні сили...навіть не дуже значні
Зиновій Фрис
Дякую, зрозуміла Ваша думка. Передаю мікрофон Надії Степулі.
Надія Степула
Питання до пана Стретовича. Цьогорічні вибори все-таки показали, що довіра електорату до молодих політиків невисока, і велика кількість їх до влади не прийшла. Пане Стретович, чи буде підтримуватися молодіжна політика державою, чи буде йти така підтримка від суспільства? Все-таки, що потрібно для того, щоб вона стала пріоритетною загалом, по своєї суті?
Володимир Стретович
Я скажу сакраментальну фразу – прискорити президентські вибори. І в цьому буде відповідь на всі запитання. Можу розшифрувати. Тут згадувалося про кредитування молодіжних сімей, а я очолюю такий специфічний комітет і хочу сказати: щоб отримати це кредитування, треба дати хабара три тисячі доларів. Говорять про фінансування освіти, для того, щоб на регіональному рівні отримати це фінансування – це як правило , стосується бідних сімей – треба занести начальнику обласного управління три тисячі гривень. Це така ставка нашої української демократії сьогодні і молодіжної політики.
Так що поки ми не змінимо ( тут я підтримую пана Гладка) відношення молодої людини до цієї держави, вірніше, зародження віри молодої людини в цю державу, доти ми будемо тільки гаслами говорити про молодіжну політику.
Я батько двох доньок і мені дуже болить душа, що вони виростають у неправильній державі, недемократичній. Вона , по суті, побудована на кривді. І вибори, що відбулися, і вибори спікера, і зараз нові призначення відбуваються не на демократичних принципах, а на принципах тиску і протаскування “своїх”. Тому, якби хотіли внести кандидатуру прокурора, то попередньо поговорили б із фракціями і сказали: “Кого ви хочете бачити прокурором? Ви - виразники волі народу, як ви вважаєте, пройде ця кандидатура чи ні.” І ці первинні консультації, їхнє узгодження, підведення до спільного знаменника були б тоді формальним рішенням – будь-ласка, затвердить такого прокурора.
Зиновій Фрис
Пане Стретович, але ми обговорюємо молодіжну політику.. Ми маємо запис розмови з Костянтином Ващенком, першим заступником голови державного комітету у справах сім’ї та молоді. Він запевняє, що молодіжна політика в Україні існує:
Костянтин Ващенко (запис):
Не буде перебільшенням сказати, що молодіжна політика є одним із пріоритетів діяльності держави й ось , що про це свідчить. Ми можемо пишатися нормативною базою, порівняно з країнами СНД, Східної Європи, інших країн. Інша річ, як це часто буває, нормативна база – необхідна , але недостатня умова для того, щоб питання вирішувалися. До речі, свідченням зростаючої уваги до цієї теми з боку держави є доручення президента по розробці національної програми підтримки молоді. І державний комітет як виконавчий орган уже розробив проект цієї програми, найближчим часом він буде внесений на розгляд Кабміну і далі піде до Верховної Ради. І ми хотіли б, щоб цей проект був затверджений як закон.
Суть програми полягає в тому, що комплексно, системно й достатньо чітко виписані основні проблеми, які сьогодні існують і хвилюють молоду людину. Ми хочемо, щоб через шість років кожна молода людина мала гарантоване право отримати кредит на освіту після закінчення школи. Ми закладаємо можливість для кожної молодої сім’ї, не стоячи в довгих чергах, мати можливість придбати житло в кредит на багато років, а потім повертати й зменшувати цей відсоток, в залежності від того, чим більше народжується діток у цій родині. Ми закладаємо створення серйозної структури практичної роботи з дітьми та молоддю на місцях, тобто ліквідувати розрив, який сьогодні існує між центром і районами - на рівні сел фактично відсутня інфраструктура дозвілля, оздоровлення. Важливо, що все це повинно відбуватися за активною участю громадський організацій.
Зиновій Фрис
Отже, за словами Костянтина Ващенка, є багато позитивного, є дуже чітка молодіжна політика і є дуже серйозна (і одна з найкращих) законодавчих баз. Мені згадуються слова, що українська Конституція є однією з найкращих у світі. Якщо все так добре, то чому все так погано? Пане Павленко, Ви як людина, яка займається безпосередньо молоддю, плануєте внести якісь конкретні пропозиції, щоб у молодих людей була якась перспектива в України?
Юрій Павленко
Звичайно, але я б спочатку хотів би не погодитись з нашим експертом із Гамбургу. Він насправді погано читав програму блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, де є чіткі кроки стосовно реалізації державної молодіжної політики. Але, насамперед, хочу сказати, в Україні є та критична кількість молодих людей, які здатні реально впливати на формування державної політики в Україні. І хочу підтримати до певної міри Костянтина Ващенка. Справді, є Національна програма підтримки молоді, я переконаний, що парламент повинен її підтримати. Навіть, якщо вона не буде до кінця виконуватися -можливо, не нинішнім урядом, не нинішнім президентом, але в подальшому. Там справді є дуже багато гарних речей. Більше того, я переконаний, що повинно розвиватися молодіжне житлове будівництво й кредитування освіти. На жаль, молодіжне житлове будівництво профінансоване урядом Кінаха лише на десять відсотків за перше півріччя. Єдиний уряд, який профінансував на сто відсотків цей проект, це був уряд Ющенка.
Зиновій Фрис
Дякую, наш час вичерпано. До зустрічі в ефірі.
Передачу з Праги веде Зиновій Фрис.
Зиновій Фрис
Друга наша тема. 30 червня Україна святкувала День молоді. Молодь і держава – чи підтримує Україна у своїй молодіжній політиці надію на майбутнє країни? Чи сприяє державними програмами тому, щоб молодь, як заявив днями голова Верховної Ради Володимир Литвин, жила на сонячному боці вулиці? Чи справді головним завданням у молодіжній політиці України є створення передумов для самореалізації молодого покоління? Ми послухаємо деяких представників органів державної влади дещо пізніше, а зараз хочу звернутися до нашого учасника передачі в київській студії народного депутата України Юрія Павленка – голови Молодіжної партії України. Пане Павленко, скажіть будь ласка, Ви, в усякому разі нам так сказали, наймолодший депутат Верховної Ради. Скільки років наймолодшому представникові найвищого законодавчого органу?
Юрій Павленко
На сьогодні мені 27 років і кілька місяців.
Зиновій Фрис
Значить, Ви наймолодший депутат, чи є ще молодші?
Юрій Павленко
Я майже наймолодший. Є ще один представник Донецької області, обраний по мажоритарному округу, Валерій Хамутиннік.
Зиновій Фрис
На Вашу думку, в українському парламенті мало б бути більше народних обранців саме вашого віку, а може й молодших – 22-23 роки?
Юрій Павленко
Я переконаний, що в будь-якій справі повинен бути розумний баланс як старшого покоління, так і молодого «агресивного» покоління. І коли цей баланс зберігається, тоді відбувається розвиток і динаміка в будь-якій справі. Чи то розвиток держави, чи то реалізація якогось проекту, чи будь-якого бізнесу.
Зиновій Фрис
Пане Павленко, Ви народний депутат і член Верховної Ради з питань молодіжної політики. Є ота молодіжна політика в сучасній Україні після 10-річного проголошення Незалежності цієї держави? В чому ця державна політика?
Юрій Павленко
Насправді можна говорити про те, що молодіжна політика в Україні існує. Насамперед треба сказати, що загальна кількість молодих людей (скажімо, згідно з законом про дитячі й молодіжні організації, молода людина визначається у віці з 14-ти до 28-ми років) становить близько 11-ти мільйонів чоловік. Це десь 23 відсотки від загальної чисельності населення. Якщо говорити про державну молодіжну політику, то насамперед існує організований молодіжний громадський рух. Так, є на сьогодні близько ста всеукраїнських громадських молодіжних організацій і близько чотирьох тисяч регіональних молодіжний організацій. Існує ціла низка державних програм, які затверджені як Кабінетом міністрів, так президентом України, щодо розвитку й становлення молоді в Україні, розвитку державної молодіжної політики, підтримки молодіжного руху, підтримки молодіжного підприємництва. Сказати б, основна база законодавча існує. Однак, треба говорити, що на жаль, молодіжний рух, з одного боку, був утягнутий у внутрішню боротьбу, конфронтацію між різними групами впливу. З іншого боку - величезна кількість проблем, які існують у молодіжному середовищі, на жаль, так і не вирішуються. Для молоді основними питаннями є: а) освіта, б) зайнятість, в) охорона здоров’я і здоровий спосіб життя, г) молода родина. Тобто це чотири основних напрямки, в яких повинна розвиватися державна молодіжна політика.
Зиновій Фрис
Дякую, пане Павленко. Ми дамо невеличкий звуковий шматок запису розмови з В’ячеславом Кириленком - членом фракції «Наша Україна», лідером Молодого руху. Він ділиться своїми міркуваннями про те, якою сьогодні є молодіжна політика в Україні.
В’ячеслав Кириленко
Часто про молодь згадують лише тоді, коли насуваються вибори. Парламентські, президентські, у локальному масштабі місцеві й таке інше. Для цього збираються якісь форуми, на них говоряться якісь загальні речі. Потім ці загальні речі кладуться в основу урядових текстів. Але деталізація всіх цих речей є низькою, і тому тільки крупний фахівець у цій вузькій галузі може сказати – на даному етапі реалізовується взагалі щось, чи ні. Здобутком нашої країни в молодіжній політиці, безумовно, є те, що ми нарешті зрозуміли потреби підтримки молоді у критичних питаннях, таких як кредитування забудови і таких як кредитування освіти. Це дійсно великі справи, але які лише на самому початку. Ïх розпочав свого часу уряд Ющенка, і наступним керівникам Кабінету міністрів годилось би цю справу підтримати й розвинути. Інша річ, що далеко не тільки держава, а можливо, і не стільки держава повинна опікуватись молодіжною політикою. Вона повинна максимальну кількість - до 90 відсотків своїх функцій, які виписані в законодавстві - спустити на неурядовий сектор, на молодіжні громадські організації.
Зиновій Фрис
Я знову хотів би звернутися до нашого учасника передачі з Німеччини. Пане Гладко, молодіжна політика в Україні й Німеччині. Ви там уже довший час живете, і могли би порівняти, що таке оця молодіжна політика в Україні та Німеччині - на якихсь яскравих прикладах?
Валерій Гладко
Я спробую. Якщо дивитися загалом, то на це ваше питання і взагалі на питання ставлення до молоді відповів ще 2000 років тому Аристотель. Він сказав просто: людина намагається від природи бути щасливою, але щасливою вона може бути тільки в суспільстві. І от якщо подивитися на теорію демократичної держави, що це форма організації суспільства, то ми відразу розуміємо, чому в Україні часто говорять про проблеми молоді, що от мовляв держава повинна зробити те. Бо у нас, в Україні, нема демократичної держави, нема держави українського народу. Тому що суспільство загалом, тобто український народ, формуючи органи своєї влади через вибори тощо, і займався б, звичайно, сам народ, своєю проблемою молоді, бо молодь є значною складовою частиною всього українського суспільства. Що стосується Німеччини, то тут ситуація виглядає з точністю до навпаки, бо німецьке суспільство і є німецькою державою. Вони знають свої проблеми, і головний лозунг, на чому вони будують свою політику, це те, що молодь є майбутнім. Якщо майбутнього ми не хочемо, то звичайно, можемо тоді забути про молодь і взагалі нічого не робити для того, щоб ми завтра мали можливість так само отримувати пенсію, так само завтра мали можливість жити нормально, як усі люди. Через це питання треба поставити саме таким чином: якщо ми намагаємося вирішити питання молоді, то ми повинні спочатку вирішити питання демократії, тобто зробити так, щоб усе українське суспільство змагалося, чи мало можливість брати участь у вирішенні проблем молоді в тому числі. Бо це і є проблема всього суспільства. Якщо ми цього не зробимо, то ми будемо чекати, поки хтось звернеться до молоді. І тепер якщо повернутися знову в політичному змісті до того, що ми мали на останніх виборах, то я, аналізуючи програми майже всіх політичних партій, які були в цих виборах, ні в одній з них не знайшов місця, де було б написано справді щось розумне, концептуальне, як ми можемо вирішити ті чи ті конкретні проблеми молоді, які називав пан Павленко. Наша молодь виїжджає з України через те, що вона не бачить майбутнього в цій державі.
Зиновій Фрис
Пане Павленко, Ви якраз один із тих, що виїхали до Німеччини, за кордон. Ви назавжди виїхали, чи тільки тимчасово перебуваєте в Німеччині?
Юрій Павленко
Я виїхав тимчасово, тому що я отримую свою третю вищу освіту в Німеччині. Мені, звичайно, дуже прикро через те, що дуже багато людей, які покинули Україну, не намагаються повернутися туди.
Зиновій Фрис
Ви маєте намір повернутися до України?
Валерій Гладко
Так, маю намір повернутися.
Зиновій Фрис
Але якраз проблема в тому, що дуже багато людей (особисто я маю багато знайомих у різних куточках світу), які виїхали і не мають наміру повертатися. Банально запитувати, чому ці люди виїжджають і чому затримуються. Очевидно можна ставити питання: що можна зробити на якійсь нетривалий час, аби тих людей, аби ті кращі голови все-таки залишити в Україні, бо, якщо всі поїдуть, хто буде цю країну будувати - нову, сучасну, технологічну....
Валерій Гладко
Я погоджуюсь з Вами, що питання треба ставити таким чином. В Україні треба створити такі політичні, соціальні умови, щоб молодь, яка виїхала, мала бажання повернутися, щоб будувати свою державу. І для тих, хто сьогодні ще не виїхав з України, але намагається це зробити - через завзятість, через їхнє об’єднання в політичні партії, політичні сили...навіть не дуже значні
Зиновій Фрис
Дякую, зрозуміла Ваша думка. Передаю мікрофон Надії Степулі.
Надія Степула
Питання до пана Стретовича. Цьогорічні вибори все-таки показали, що довіра електорату до молодих політиків невисока, і велика кількість їх до влади не прийшла. Пане Стретович, чи буде підтримуватися молодіжна політика державою, чи буде йти така підтримка від суспільства? Все-таки, що потрібно для того, щоб вона стала пріоритетною загалом, по своєї суті?
Володимир Стретович
Я скажу сакраментальну фразу – прискорити президентські вибори. І в цьому буде відповідь на всі запитання. Можу розшифрувати. Тут згадувалося про кредитування молодіжних сімей, а я очолюю такий специфічний комітет і хочу сказати: щоб отримати це кредитування, треба дати хабара три тисячі доларів. Говорять про фінансування освіти, для того, щоб на регіональному рівні отримати це фінансування – це як правило , стосується бідних сімей – треба занести начальнику обласного управління три тисячі гривень. Це така ставка нашої української демократії сьогодні і молодіжної політики.
Так що поки ми не змінимо ( тут я підтримую пана Гладка) відношення молодої людини до цієї держави, вірніше, зародження віри молодої людини в цю державу, доти ми будемо тільки гаслами говорити про молодіжну політику.
Я батько двох доньок і мені дуже болить душа, що вони виростають у неправильній державі, недемократичній. Вона , по суті, побудована на кривді. І вибори, що відбулися, і вибори спікера, і зараз нові призначення відбуваються не на демократичних принципах, а на принципах тиску і протаскування “своїх”. Тому, якби хотіли внести кандидатуру прокурора, то попередньо поговорили б із фракціями і сказали: “Кого ви хочете бачити прокурором? Ви - виразники волі народу, як ви вважаєте, пройде ця кандидатура чи ні.” І ці первинні консультації, їхнє узгодження, підведення до спільного знаменника були б тоді формальним рішенням – будь-ласка, затвердить такого прокурора.
Зиновій Фрис
Пане Стретович, але ми обговорюємо молодіжну політику.. Ми маємо запис розмови з Костянтином Ващенком, першим заступником голови державного комітету у справах сім’ї та молоді. Він запевняє, що молодіжна політика в Україні існує:
Костянтин Ващенко (запис):
Не буде перебільшенням сказати, що молодіжна політика є одним із пріоритетів діяльності держави й ось , що про це свідчить. Ми можемо пишатися нормативною базою, порівняно з країнами СНД, Східної Європи, інших країн. Інша річ, як це часто буває, нормативна база – необхідна , але недостатня умова для того, щоб питання вирішувалися. До речі, свідченням зростаючої уваги до цієї теми з боку держави є доручення президента по розробці національної програми підтримки молоді. І державний комітет як виконавчий орган уже розробив проект цієї програми, найближчим часом він буде внесений на розгляд Кабміну і далі піде до Верховної Ради. І ми хотіли б, щоб цей проект був затверджений як закон.
Суть програми полягає в тому, що комплексно, системно й достатньо чітко виписані основні проблеми, які сьогодні існують і хвилюють молоду людину. Ми хочемо, щоб через шість років кожна молода людина мала гарантоване право отримати кредит на освіту після закінчення школи. Ми закладаємо можливість для кожної молодої сім’ї, не стоячи в довгих чергах, мати можливість придбати житло в кредит на багато років, а потім повертати й зменшувати цей відсоток, в залежності від того, чим більше народжується діток у цій родині. Ми закладаємо створення серйозної структури практичної роботи з дітьми та молоддю на місцях, тобто ліквідувати розрив, який сьогодні існує між центром і районами - на рівні сел фактично відсутня інфраструктура дозвілля, оздоровлення. Важливо, що все це повинно відбуватися за активною участю громадський організацій.
Зиновій Фрис
Отже, за словами Костянтина Ващенка, є багато позитивного, є дуже чітка молодіжна політика і є дуже серйозна (і одна з найкращих) законодавчих баз. Мені згадуються слова, що українська Конституція є однією з найкращих у світі. Якщо все так добре, то чому все так погано? Пане Павленко, Ви як людина, яка займається безпосередньо молоддю, плануєте внести якісь конкретні пропозиції, щоб у молодих людей була якась перспектива в України?
Юрій Павленко
Звичайно, але я б спочатку хотів би не погодитись з нашим експертом із Гамбургу. Він насправді погано читав програму блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, де є чіткі кроки стосовно реалізації державної молодіжної політики. Але, насамперед, хочу сказати, в Україні є та критична кількість молодих людей, які здатні реально впливати на формування державної політики в Україні. І хочу підтримати до певної міри Костянтина Ващенка. Справді, є Національна програма підтримки молоді, я переконаний, що парламент повинен її підтримати. Навіть, якщо вона не буде до кінця виконуватися -можливо, не нинішнім урядом, не нинішнім президентом, але в подальшому. Там справді є дуже багато гарних речей. Більше того, я переконаний, що повинно розвиватися молодіжне житлове будівництво й кредитування освіти. На жаль, молодіжне житлове будівництво профінансоване урядом Кінаха лише на десять відсотків за перше півріччя. Єдиний уряд, який профінансував на сто відсотків цей проект, це був уряд Ющенка.
Зиновій Фрис
Дякую, наш час вичерпано. До зустрічі в ефірі.
