Київ – Прага, 2 липня 2002 - Передачу з Києва веде Юлія Жмакіна. Гості київської студії: Микола Томенко - народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, Сергій Квіт - професор, керівник магістерських програм Києво – Могилянської Академії та шеф – редактор журналу "Політична думка" , політолог Володимир Полохало.
Передачу з Праги веде Ірина Халупа
Ірина Халупа
Отож розпочинаємо Вечірню Свободу. Вітаємо Вас дорогі слухачі. Сьогодні ми поговоримо про призначення Святослава Піскуна генеральним прокурором України. Чи погодиться Верховна Рада з таким кадровим вибором президента. Друга тема передачі - в Адміністрації президента створено головне управління інформаційної політики. Президент Леонід Кучма звернувся до Верховної Ради із проханням дати згоду на призначення Генеральним прокурором України Святослава Піскуна, який нині обіймає посаду заступника голови Державного податкової адміністрації - начальника слідчого управління податкової міліції. Чому глава держави вирішив довірити крісло головного наглядовця за дотриманням законності податківцю? Відповідь на це питання шукав мій київський колега Сергій Руденко.
Сергій Руденко
Посада Генерального прокурора України вже два місяці є вакантною. Після того, як Михайло Потебенько поміняв прокурорський портфель на депутатський, виконувати обов’язки головного наглядовця за законністю у державі було призначено першого заступника Генпрокурора Миколу Гарника. Потенційним же наступником Потебенька у парламентських кулуарах вважався представник донецької групи перший віце-спікер парламенту Геннадій Васильєв. Рішення ж президента призначити Генпрокурором 44-річного Святослава Піскуна для Верховної Ради було, очевидно, несподіваним. Принаймні, про це свідчить хоча б публічна реакція Геннадія Васильєва на кадрову ініціативу Леоніда Кучми. “Піскун? Це хто? Я не знаю такого представника Генпрокуратури”, – заявив перший віце-спікер. У такий спосіб Васильєв, очевидно, оцінив професійні якості Піскуна. Бо, звичайно ж, він добре знає, якщо не самого начальника податкової міліції України, то, принаймні, справи, який той курував. Зокрема, розслідування фактів відмивання грошей банком “Слов’янський” та його керівником Фельдманом, звинувачення Юлії Тимошенко у переказі за кордон 1 мільярда доларів та боротьбу з інтернет-виданням “Обком.нет”, яке спробувало провести власне розслідування щодо зловживань посадовців із податкової. Досить промовисте резюме для генерала-лейтенанта податкової служби, якого глава держави пропонує призначити Генеральним прокурором. Чи не так? Президентський представник у парламенті Олександр Задорожній твердить, що за допомогою Піскуна Леонід Кучма хоче підвищити ефективність розслідування Генеральною прокуратурою економічних злочинів. Це пояснення президентського рішення набуває особливого звучання на тлі того, що понад 200 нинішніх депутатів у той чи інший спосіб причетні до бізнесу. Заняття ж бізнесом в Україні, як відомо, - справа невдячна і постійно перебуває на межі фолу. А тому поінформований Піскун може стати тією самою “сокирою”, яка постійно “висітиме” над парламентом. Бо ж, відомо, була б людина – а справа знайдеться. Тим паче, якщо ця людина займається бізнесом.
Ірина Халупа
Справи, якими опікувався свого часу Святослав Піскун, як уже зазначив мій колега Сергій Руденко, добре відомі в Україні. Зокрема, це історія із закриттям банку “Слов’янський”, справи навколо Юлії Тимошенко і тепер найновіша справа з інтернет-виданням «Обком.нет». На Вашу думку, пане Полохало, чи зможе після досвіду розслідування цих справ пан Піскун стати неупередженим і віддаленим від політики наглядовцем за дотриманням законності у державі?
Володимир Полохало
Сьогодні президент вирішує надзвичайно складне завдання. Є 2-3 активні бізнес-політичні групи, які по суті, а не президент, займаються кадровою політикою. Президент намагається знайти якийсь баланс між тими, хто називається соціал-демократами об’єднаними України, і тими, хто називається президентською групою. І по суті всі призначення в Адміністрації президента, в Генеральній прокуратурі і в інших структурах, особливо в силових, торкаються інтересів насамперед цих груп. Президент намагається балансувати і не допустити посилення якоїсь однієї групи, з одного боку. А з іншого боку – мати лояльного для себе представника й керівника тієї чи іншої силової чи виконавчої структури. Саме ця складність і визначає порушення правил гри самим президентом, особливо, коли йдеться про Генеральну прокуратуру, оскільки пан Потебенько і всі його заступники сподівалися, що хтось буде саме з їх середовища. Сьогодні виявляється, що інтереси бізнес-політичних груп набагато важливіші ніж професійність, компетентність і ті якості, які продемонстрували заступники пана Потебенька. Це говорить про певний регрес, певну деградацію кадрової політики. Президент вирішує складне завдання, але, думаю, йому не вдасться вирішити це на свою користь. І хто б не керував сьогодні прокуратурою, він буде більше не людиною президента, а представником інтересів тієї групи, хто лобіював його призначення.
Ірина Халупа
Пане Томенко, ви чули, що пан Полохало вважає це призначення своєрідним намаганням знайти баланс між групами СДПУ(o) і Донецьким кланом. Як Ви розцінюєте призначення пана Піскуна – чи буде щось добре для України чи ні, якщо, звичайно, його ухвалить Верховна Рада?
Микола Томенко
Виглядає так, що Святослав Піскун – людина президента, ніж людина тієї чи іншої групи. І теперішні консультації й розмови в кулуарах свідчать про те, що всі фінансово-політичні групи незадоволені, що не пройшла «чиста» людина від них. І це правда, що Генеральна прокуратура взагалі дивується, чому вирішили посилювати її кадрами з податкової адміністрації і це сприймається конфліктно. Це друге серйозне призначення після подань президента після Віктора Медведчука говорить про те, що президент на сьогоднішній день діє з позиції сили, тобто він не налаштований на компроміс із парламентом. Президент провів це подання буз консультацій, жодна фракція взагалі не чула про те, що така контора появиться. На сьогоднішній день розклад сил приблизно такий, що не можна гарантувати проходження Піскуна, хоча він пішов на контакт із фракціями. Ключове питання, на яке поки що новий претендент не дає відповідь, і яке цікавить серйозних політиків, чи буде перетворено Генеральну прокуратуру в той орган, про який пишеться в Конституції? Бо сьогодні Генеральна прокуратура займається іншими речами. Вона не захищає людей, а займається слідством, дізнанням, і вона є, фактично, репресивною машиною, що суперечить Конституції. Якщо б ці ключові слова сказав новий претендент – що Генеральна прокуратура буде діяти, як передбачено в Конституції, може б настрої і змінилися. Сьогодні настрої такі, що 4 політичні сили «Наша Україна», комуністи, соціалісти й блок Тимошенко обговорюють скоріше не підтримання чим підтримання, хоча комуністи остаточної відповіді не дали. Якщо в разі тиску ця кандидатура пройде, вона ще більше посилить конфлікт між президентом і парламентом – між опозиційною й пропрезидентською частинами парламенту.
Юлія Жмакіна
Представник президента України у Верховній Раді Олександр Задорожній наголошував, і ми про це чули, що С. Піскун, якщо він стане Генеральним прокурором, то, очевидно, буде вестися ефективна боротьба з економічними злочинами. А ми знаємо, що Україна має великі проблеми якраз у цій галузі. Пане Томенко, Ви так не думаєте і чи про щось інше свідчить послужний список , про який ми чули у попередньому матеріалі, пана Піскуна, саме працюючого у фіскальних органах?
Микола Томенко
Я знайомився з його біографією. Власне, як діяч правоохоронних органів, він великої кар’єри не зробив. Як каже мій колега, який працює в Комітеті з боротьби з організованою злочинністю, що до рівня районного прокурора він не дійшов. Він був заступником прокурора міста Ірпінь. Тобто, такої базової правоохоронної кар’єри він не зробив, перейшовши потім у податкову...
Більшість його справ, все таки, справи політичні, а не економічні. І це ми бачимо і, я думаю, це одне з найбільших застережень до його кандидатури, крім системних. Я сказав, що очевидно прокуратура і далі буде зброєю в руках влади. Це системне застереження від багатьох політиків.
І застереження, ніби суб’єктивне, але не менш важливе. Усі справи, які представлені і публічно відомі, це всі справи, які незаперечно, мають політичний, чи виборчий характер. Враховуючи всю історію взаємин прокурорів і парламенту, я думаю, що це теж аргумент, який буде діяти не на його користь.
Мене, в даному випадку як голову Комітету з питань свободи слова, звичайно, цікавить як Генеральна прокуратура буде діяти в ситуації з, фактично, зупинення розслідування справи Гонгадзе, розслідування справи Александрова й інших резонансних справ.
Юлія Жмакіна
А передбачити можна, як буде діяти прокуратура щодо цих справ?
Микола Томенко
Для мене цікаво було, і ми сьогодні говорили, що ми домовилися з багатьма фракціями, які проводитимуть зустрічі, публічно передавати те, що кандидат говорить про ті, чи інші резонансні справи.
Для мене принципова відповідь його з приводу касетного скандалу, із приводу Гонгадзе, Александрова. Ці відповіді стануть відомі пресі і, навіть, якщо так станеться, що, наприклад, його призначать, тоді можна буде звіряти його декларації і його дії.
Але мені здається, що з точки зору логіки і загального підходу, було б політично не правильно на сьогоднішній день, якби цю посаду обійняв саме Святослав Піскун.
Ірина Халупа
Я бачу з повідомлення УНІАН, що пан Піскун має досить розписаний день завтра, а саме різні зустрічі із фракціями і тому подібне. Уже сьогодні відбулися деякі. Завтра він зустрінеться з представниками блоку «Наша Україна». Які запитання Ви будете йому висувати?
Микола Томенко
Сьогодні ми обговорювали це питання. Я вже частково сказав, що йдеться, починаючи від статусу Генеральної прокуратури - чи готовий він привести у відповідність до Конституції те, що робить сьогодні Генеральна прокуратура, що абсолютно не законно і не конституційно, з тим, що написано у Конституції? Це принципове запитання.
І стосовно цілої низки тих справ, які Генеральна прокуратура брала. Сьогодні , крім справи Гонгадзе й Александрова, і касетної справ, звичайно, буде піднято питання про загибель В’ячеслава Чорновола. Ви знаєте, Генеральна прокуратура закрила цю справу. І низка інших резонансних політичних питань, до яких Генеральна прокуратура причетна і нічого не зробила. Він як кандидат, як претендент, звичайно, мусив би свою точку зору сказати.
Така позиція сьогодні ухвалена. Більше того, ми сказали, що така зустріч має бути максимально відкрита для того, щоб і журналісти знали, що він відповідав на ці серйозні і не прості запитання.
Юлія Жмакіна
Пане Томенко, скажіть, будь ласка, чи можливо саме на голосуванні щодо посади Святослава Піскуна створення отої більшості, яка не сталася при голосуванні за спікера парламенту?
Микола Томенко
Я думаю, що це голосування дуже подібне, коли я сказав, що президент продовжує говорити з позиції сили і з парламентом. Президент сьогодні, якщо він цікавиться, що робиться у парламенті, міг побачити, що адміністративна більшість ні до чого не призводить, і історія з голосуванням щодо порядку денного до половини засідання чітко це показала. Мені здається, що теоретично, можливий варіант адміністративного голосування.
Тут є інші важелі. Звичайно, дуже багато людей, так, чи інакше, мають справу з податковою і побоюються цієї податкової. Тому я не унеможливлюю того, що, наприклад, з’явиться 227 голосів «за» нього і будуть «додавлені» там і переконані різними способами представники різних фракцій і виникне ситуація, що, скажімо, фракція ухвалила рішення голосувати «проти», а дві-три людини проголосували «за». Це я допускаю.
Але навіть, якщо він буде обраний 227 голосами, на справді, це лише поглибить конфлікт між пропрезидентською й опозиційною частиною.
Юлія Жмакіна
На весь світ відома ситуація з банком «Слов’янський» і іншими резонансними справами, до яких пан Піскун так, чи інакше причетний. Ми знаємо, що Парламентська Асамблея Ради Європи буде спостерігати за діяльністю Генпрокуратури саме в частині розслідування справи Александрова і Гонгадзе. Аналітики припускають, що пан Піскун є «пробним шаром» для Леоніда Кучми, що далі буде висунута кандидатура віце-спікера Геннадія Васильєва. Що Ви думаєте щодо такого «пробного шару» з огляду, не внутрішньої політики, а зовнішньої уваги до України?
Микола Томенко
Якщо йдеться про цю ситуацію, до речі, ця ситуація дуже активно у кулуарах розігрується, це ситуація «меншого зла». В українській політиці завжди можна було говорити, коли якийсь з’являвся тип політичний, який комусь не подобався, і всі говорили, якщо ви його не підтримаєте, буде щось страшне таке, що ви, навіть і не уявляєте. Я завжди боровся з концепцією «меншого зла» у політиці, тому що мені здається, що кожен повинен відповідати за конкретну посаду. Не пройде Піскун, запропонує президент когось гіршого, так само буде позиція відповідна парламенту.
Звичайно, сьогодні після Потебенька, який показав себе у всьому світі, на мою думку, найганебнішим чином, коли доповідав про ситуацію з Гонгадзе і з касетним скандалом, звичайно, Генеральний прокурор став публічною фігурою, став більш вагомішою фігурою. Звичайно, якщо президент і його команда дбає про імідж України у світі, вони цю обставину мусили б зважувати, коли пропонують кандидатуру.
Ірина Халупа
Давайте послухаємо думки інших політиків. Що вони думають із приводу цього призначення президента.
Народний депутат від блоку Юлії Тимошенко Сергій Головатий піддав нищівній критиці особу Святослава Піскуна.
Сергій Головатий
Негативне (ставлення до С. Піскуна). Тому що його (кандидатуру) вносить Кучма, тому, що це представник силового відомства, слідчого управління, податкової, який не має абсолютно жодного уявлення про інститут прокуратури у демократичному суспільстві. А за Конституцією Україна - демократичне суспільство. За практикою - це авторитарна держава. Піскуна Кучма вносить для того, щоб він далі виконував не функції Генерального прокурора України, відповідно до повноважень Конституції, а для того, щоб він забезпечував Кучмі його особистий захист. А отже, розправлявся з політичними опонентами, чи знищував бізнес структури, які не є лояльними до Кучми, які відмовляються виконувати його вимоги, платити йому, чи перераховувати кошти в його особисті кишені. Це є представник репресивної системи Кучми, тому, він не здатен здійснювати функції, які від нього вимагає Конституція.
Ірина Халупа
А інший народний депутат, член фракції Народно-демократичної партії Олександр Бандурка, подав заледве не райдужну характеристику панові Піскуну.
Олександр Бандурка
Піскун – досить підготовлена людина в своєму фаху, знає, безумовно, і слідство й прокурорську роботу, том, що в останні роки він керує слідчим апаратом Державної податкової адміністрації, а перед тим багато років працював і сформувався як фахівець в органах прокуратури. Я знаю, що у Верховній Раді неоднозначна позиція щодо цієї кандидатури, сьогодні, певно, рано давати оцінки, бо ще тривають консультації і переговори. Сама прокуратура цю кандидатуру не сприймає, прокуратура склалася як певна корпоративна система, замкнута і не контрольована, в нас законом не передбачено, щоб хтось контролював прокуратуру. А прийде свіжа людина. На сьогодні прокуратура контролює Піскуна як керівника слідчого апарату, він їй підзвітний, піднаглядовий, а завтра – вона. Я думаю, що чисто психологічні моменти тут є, і принаймні в прокуратурі є чотири-п’ять персоналій, які вважають, що вони готові бути генеральним прокурором. Але президент віддав перевагу Піскуну.
Ірина Халупа
Нам час перейти до другої теми, але останнє запитання до пана Квіта. Ми тут чули в матеріалах і в нашій дискусії, що справи, якими займався пан Піскун, були дещо пов’язані з медіа-простором, з інформацією. Зокрема, ситуація навколо інтернет-видання «Обкомнет», а також арешт видавництва «Такі справи». Ви як людина, яка працює в інформаційному просторі, пане Квіт, як би оцінили, сказати б, майбутнє такої людини. Чи це віщує щось добре в українському не лише інформаційному, а взагалі політичному середовищі? Що Ваші інстинкти Вам підказують?
Сергій Квіт
Щодо «Обкомнет» - це справа недавня, як відомо, і вона відбувалася під час виборів. Я можу сказати, що наш студент Станіслав Шумлянський провів журналістське розслідування і ці матеріали вийшли в багатьох інтернет-виданнях, і це була провокація, по суті, проти «Нашої України, тобто саме таким чином ця справа була повернута. Щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора, я б якось не був налаштований розглядати під мікроскопом цю фігуру. Я схиляюсь до того, що це фігура, по-перше, проміжна. По-друге, після Потебенька, після стилю роботи Потебенька зараз, я думаю, не відбудеться нова стабілізація стилістики генеральної прокуратури, і можливо це навіть на краще. Тобто мені здається, що входження нашої генпрокуратури в нову стабільну ситуацію зараз не відбудеться, і це на краще, тому що кожна тимчасова фігура - все ж таки до того, як увійде в курс справ і візьме в руки всі державні важелі...
Юлія Жмакіна
Здається, пан Піскун якраз у курсі справ щодо медіа!
Сергій Квіт
Усе одно. Це людина нова на цій посаді, і вона довго не затримається, якщо навіть її обійме. Це моя думка.
Передачу з Праги веде Ірина Халупа
Ірина Халупа
Отож розпочинаємо Вечірню Свободу. Вітаємо Вас дорогі слухачі. Сьогодні ми поговоримо про призначення Святослава Піскуна генеральним прокурором України. Чи погодиться Верховна Рада з таким кадровим вибором президента. Друга тема передачі - в Адміністрації президента створено головне управління інформаційної політики. Президент Леонід Кучма звернувся до Верховної Ради із проханням дати згоду на призначення Генеральним прокурором України Святослава Піскуна, який нині обіймає посаду заступника голови Державного податкової адміністрації - начальника слідчого управління податкової міліції. Чому глава держави вирішив довірити крісло головного наглядовця за дотриманням законності податківцю? Відповідь на це питання шукав мій київський колега Сергій Руденко.
Сергій Руденко
Посада Генерального прокурора України вже два місяці є вакантною. Після того, як Михайло Потебенько поміняв прокурорський портфель на депутатський, виконувати обов’язки головного наглядовця за законністю у державі було призначено першого заступника Генпрокурора Миколу Гарника. Потенційним же наступником Потебенька у парламентських кулуарах вважався представник донецької групи перший віце-спікер парламенту Геннадій Васильєв. Рішення ж президента призначити Генпрокурором 44-річного Святослава Піскуна для Верховної Ради було, очевидно, несподіваним. Принаймні, про це свідчить хоча б публічна реакція Геннадія Васильєва на кадрову ініціативу Леоніда Кучми. “Піскун? Це хто? Я не знаю такого представника Генпрокуратури”, – заявив перший віце-спікер. У такий спосіб Васильєв, очевидно, оцінив професійні якості Піскуна. Бо, звичайно ж, він добре знає, якщо не самого начальника податкової міліції України, то, принаймні, справи, який той курував. Зокрема, розслідування фактів відмивання грошей банком “Слов’янський” та його керівником Фельдманом, звинувачення Юлії Тимошенко у переказі за кордон 1 мільярда доларів та боротьбу з інтернет-виданням “Обком.нет”, яке спробувало провести власне розслідування щодо зловживань посадовців із податкової. Досить промовисте резюме для генерала-лейтенанта податкової служби, якого глава держави пропонує призначити Генеральним прокурором. Чи не так? Президентський представник у парламенті Олександр Задорожній твердить, що за допомогою Піскуна Леонід Кучма хоче підвищити ефективність розслідування Генеральною прокуратурою економічних злочинів. Це пояснення президентського рішення набуває особливого звучання на тлі того, що понад 200 нинішніх депутатів у той чи інший спосіб причетні до бізнесу. Заняття ж бізнесом в Україні, як відомо, - справа невдячна і постійно перебуває на межі фолу. А тому поінформований Піскун може стати тією самою “сокирою”, яка постійно “висітиме” над парламентом. Бо ж, відомо, була б людина – а справа знайдеться. Тим паче, якщо ця людина займається бізнесом.
Ірина Халупа
Справи, якими опікувався свого часу Святослав Піскун, як уже зазначив мій колега Сергій Руденко, добре відомі в Україні. Зокрема, це історія із закриттям банку “Слов’янський”, справи навколо Юлії Тимошенко і тепер найновіша справа з інтернет-виданням «Обком.нет». На Вашу думку, пане Полохало, чи зможе після досвіду розслідування цих справ пан Піскун стати неупередженим і віддаленим від політики наглядовцем за дотриманням законності у державі?
Володимир Полохало
Сьогодні президент вирішує надзвичайно складне завдання. Є 2-3 активні бізнес-політичні групи, які по суті, а не президент, займаються кадровою політикою. Президент намагається знайти якийсь баланс між тими, хто називається соціал-демократами об’єднаними України, і тими, хто називається президентською групою. І по суті всі призначення в Адміністрації президента, в Генеральній прокуратурі і в інших структурах, особливо в силових, торкаються інтересів насамперед цих груп. Президент намагається балансувати і не допустити посилення якоїсь однієї групи, з одного боку. А з іншого боку – мати лояльного для себе представника й керівника тієї чи іншої силової чи виконавчої структури. Саме ця складність і визначає порушення правил гри самим президентом, особливо, коли йдеться про Генеральну прокуратуру, оскільки пан Потебенько і всі його заступники сподівалися, що хтось буде саме з їх середовища. Сьогодні виявляється, що інтереси бізнес-політичних груп набагато важливіші ніж професійність, компетентність і ті якості, які продемонстрували заступники пана Потебенька. Це говорить про певний регрес, певну деградацію кадрової політики. Президент вирішує складне завдання, але, думаю, йому не вдасться вирішити це на свою користь. І хто б не керував сьогодні прокуратурою, він буде більше не людиною президента, а представником інтересів тієї групи, хто лобіював його призначення.
Ірина Халупа
Пане Томенко, ви чули, що пан Полохало вважає це призначення своєрідним намаганням знайти баланс між групами СДПУ(o) і Донецьким кланом. Як Ви розцінюєте призначення пана Піскуна – чи буде щось добре для України чи ні, якщо, звичайно, його ухвалить Верховна Рада?
Микола Томенко
Виглядає так, що Святослав Піскун – людина президента, ніж людина тієї чи іншої групи. І теперішні консультації й розмови в кулуарах свідчать про те, що всі фінансово-політичні групи незадоволені, що не пройшла «чиста» людина від них. І це правда, що Генеральна прокуратура взагалі дивується, чому вирішили посилювати її кадрами з податкової адміністрації і це сприймається конфліктно. Це друге серйозне призначення після подань президента після Віктора Медведчука говорить про те, що президент на сьогоднішній день діє з позиції сили, тобто він не налаштований на компроміс із парламентом. Президент провів це подання буз консультацій, жодна фракція взагалі не чула про те, що така контора появиться. На сьогоднішній день розклад сил приблизно такий, що не можна гарантувати проходження Піскуна, хоча він пішов на контакт із фракціями. Ключове питання, на яке поки що новий претендент не дає відповідь, і яке цікавить серйозних політиків, чи буде перетворено Генеральну прокуратуру в той орган, про який пишеться в Конституції? Бо сьогодні Генеральна прокуратура займається іншими речами. Вона не захищає людей, а займається слідством, дізнанням, і вона є, фактично, репресивною машиною, що суперечить Конституції. Якщо б ці ключові слова сказав новий претендент – що Генеральна прокуратура буде діяти, як передбачено в Конституції, може б настрої і змінилися. Сьогодні настрої такі, що 4 політичні сили «Наша Україна», комуністи, соціалісти й блок Тимошенко обговорюють скоріше не підтримання чим підтримання, хоча комуністи остаточної відповіді не дали. Якщо в разі тиску ця кандидатура пройде, вона ще більше посилить конфлікт між президентом і парламентом – між опозиційною й пропрезидентською частинами парламенту.
Юлія Жмакіна
Представник президента України у Верховній Раді Олександр Задорожній наголошував, і ми про це чули, що С. Піскун, якщо він стане Генеральним прокурором, то, очевидно, буде вестися ефективна боротьба з економічними злочинами. А ми знаємо, що Україна має великі проблеми якраз у цій галузі. Пане Томенко, Ви так не думаєте і чи про щось інше свідчить послужний список , про який ми чули у попередньому матеріалі, пана Піскуна, саме працюючого у фіскальних органах?
Микола Томенко
Я знайомився з його біографією. Власне, як діяч правоохоронних органів, він великої кар’єри не зробив. Як каже мій колега, який працює в Комітеті з боротьби з організованою злочинністю, що до рівня районного прокурора він не дійшов. Він був заступником прокурора міста Ірпінь. Тобто, такої базової правоохоронної кар’єри він не зробив, перейшовши потім у податкову...
Більшість його справ, все таки, справи політичні, а не економічні. І це ми бачимо і, я думаю, це одне з найбільших застережень до його кандидатури, крім системних. Я сказав, що очевидно прокуратура і далі буде зброєю в руках влади. Це системне застереження від багатьох політиків.
І застереження, ніби суб’єктивне, але не менш важливе. Усі справи, які представлені і публічно відомі, це всі справи, які незаперечно, мають політичний, чи виборчий характер. Враховуючи всю історію взаємин прокурорів і парламенту, я думаю, що це теж аргумент, який буде діяти не на його користь.
Мене, в даному випадку як голову Комітету з питань свободи слова, звичайно, цікавить як Генеральна прокуратура буде діяти в ситуації з, фактично, зупинення розслідування справи Гонгадзе, розслідування справи Александрова й інших резонансних справ.
Юлія Жмакіна
А передбачити можна, як буде діяти прокуратура щодо цих справ?
Микола Томенко
Для мене цікаво було, і ми сьогодні говорили, що ми домовилися з багатьма фракціями, які проводитимуть зустрічі, публічно передавати те, що кандидат говорить про ті, чи інші резонансні справи.
Для мене принципова відповідь його з приводу касетного скандалу, із приводу Гонгадзе, Александрова. Ці відповіді стануть відомі пресі і, навіть, якщо так станеться, що, наприклад, його призначать, тоді можна буде звіряти його декларації і його дії.
Але мені здається, що з точки зору логіки і загального підходу, було б політично не правильно на сьогоднішній день, якби цю посаду обійняв саме Святослав Піскун.
Ірина Халупа
Я бачу з повідомлення УНІАН, що пан Піскун має досить розписаний день завтра, а саме різні зустрічі із фракціями і тому подібне. Уже сьогодні відбулися деякі. Завтра він зустрінеться з представниками блоку «Наша Україна». Які запитання Ви будете йому висувати?
Микола Томенко
Сьогодні ми обговорювали це питання. Я вже частково сказав, що йдеться, починаючи від статусу Генеральної прокуратури - чи готовий він привести у відповідність до Конституції те, що робить сьогодні Генеральна прокуратура, що абсолютно не законно і не конституційно, з тим, що написано у Конституції? Це принципове запитання.
І стосовно цілої низки тих справ, які Генеральна прокуратура брала. Сьогодні , крім справи Гонгадзе й Александрова, і касетної справ, звичайно, буде піднято питання про загибель В’ячеслава Чорновола. Ви знаєте, Генеральна прокуратура закрила цю справу. І низка інших резонансних політичних питань, до яких Генеральна прокуратура причетна і нічого не зробила. Він як кандидат, як претендент, звичайно, мусив би свою точку зору сказати.
Така позиція сьогодні ухвалена. Більше того, ми сказали, що така зустріч має бути максимально відкрита для того, щоб і журналісти знали, що він відповідав на ці серйозні і не прості запитання.
Юлія Жмакіна
Пане Томенко, скажіть, будь ласка, чи можливо саме на голосуванні щодо посади Святослава Піскуна створення отої більшості, яка не сталася при голосуванні за спікера парламенту?
Микола Томенко
Я думаю, що це голосування дуже подібне, коли я сказав, що президент продовжує говорити з позиції сили і з парламентом. Президент сьогодні, якщо він цікавиться, що робиться у парламенті, міг побачити, що адміністративна більшість ні до чого не призводить, і історія з голосуванням щодо порядку денного до половини засідання чітко це показала. Мені здається, що теоретично, можливий варіант адміністративного голосування.
Тут є інші важелі. Звичайно, дуже багато людей, так, чи інакше, мають справу з податковою і побоюються цієї податкової. Тому я не унеможливлюю того, що, наприклад, з’явиться 227 голосів «за» нього і будуть «додавлені» там і переконані різними способами представники різних фракцій і виникне ситуація, що, скажімо, фракція ухвалила рішення голосувати «проти», а дві-три людини проголосували «за». Це я допускаю.
Але навіть, якщо він буде обраний 227 голосами, на справді, це лише поглибить конфлікт між пропрезидентською й опозиційною частиною.
Юлія Жмакіна
На весь світ відома ситуація з банком «Слов’янський» і іншими резонансними справами, до яких пан Піскун так, чи інакше причетний. Ми знаємо, що Парламентська Асамблея Ради Європи буде спостерігати за діяльністю Генпрокуратури саме в частині розслідування справи Александрова і Гонгадзе. Аналітики припускають, що пан Піскун є «пробним шаром» для Леоніда Кучми, що далі буде висунута кандидатура віце-спікера Геннадія Васильєва. Що Ви думаєте щодо такого «пробного шару» з огляду, не внутрішньої політики, а зовнішньої уваги до України?
Микола Томенко
Якщо йдеться про цю ситуацію, до речі, ця ситуація дуже активно у кулуарах розігрується, це ситуація «меншого зла». В українській політиці завжди можна було говорити, коли якийсь з’являвся тип політичний, який комусь не подобався, і всі говорили, якщо ви його не підтримаєте, буде щось страшне таке, що ви, навіть і не уявляєте. Я завжди боровся з концепцією «меншого зла» у політиці, тому що мені здається, що кожен повинен відповідати за конкретну посаду. Не пройде Піскун, запропонує президент когось гіршого, так само буде позиція відповідна парламенту.
Звичайно, сьогодні після Потебенька, який показав себе у всьому світі, на мою думку, найганебнішим чином, коли доповідав про ситуацію з Гонгадзе і з касетним скандалом, звичайно, Генеральний прокурор став публічною фігурою, став більш вагомішою фігурою. Звичайно, якщо президент і його команда дбає про імідж України у світі, вони цю обставину мусили б зважувати, коли пропонують кандидатуру.
Ірина Халупа
Давайте послухаємо думки інших політиків. Що вони думають із приводу цього призначення президента.
Народний депутат від блоку Юлії Тимошенко Сергій Головатий піддав нищівній критиці особу Святослава Піскуна.
Сергій Головатий
Негативне (ставлення до С. Піскуна). Тому що його (кандидатуру) вносить Кучма, тому, що це представник силового відомства, слідчого управління, податкової, який не має абсолютно жодного уявлення про інститут прокуратури у демократичному суспільстві. А за Конституцією Україна - демократичне суспільство. За практикою - це авторитарна держава. Піскуна Кучма вносить для того, щоб він далі виконував не функції Генерального прокурора України, відповідно до повноважень Конституції, а для того, щоб він забезпечував Кучмі його особистий захист. А отже, розправлявся з політичними опонентами, чи знищував бізнес структури, які не є лояльними до Кучми, які відмовляються виконувати його вимоги, платити йому, чи перераховувати кошти в його особисті кишені. Це є представник репресивної системи Кучми, тому, він не здатен здійснювати функції, які від нього вимагає Конституція.
Ірина Халупа
А інший народний депутат, член фракції Народно-демократичної партії Олександр Бандурка, подав заледве не райдужну характеристику панові Піскуну.
Олександр Бандурка
Піскун – досить підготовлена людина в своєму фаху, знає, безумовно, і слідство й прокурорську роботу, том, що в останні роки він керує слідчим апаратом Державної податкової адміністрації, а перед тим багато років працював і сформувався як фахівець в органах прокуратури. Я знаю, що у Верховній Раді неоднозначна позиція щодо цієї кандидатури, сьогодні, певно, рано давати оцінки, бо ще тривають консультації і переговори. Сама прокуратура цю кандидатуру не сприймає, прокуратура склалася як певна корпоративна система, замкнута і не контрольована, в нас законом не передбачено, щоб хтось контролював прокуратуру. А прийде свіжа людина. На сьогодні прокуратура контролює Піскуна як керівника слідчого апарату, він їй підзвітний, піднаглядовий, а завтра – вона. Я думаю, що чисто психологічні моменти тут є, і принаймні в прокуратурі є чотири-п’ять персоналій, які вважають, що вони готові бути генеральним прокурором. Але президент віддав перевагу Піскуну.
Ірина Халупа
Нам час перейти до другої теми, але останнє запитання до пана Квіта. Ми тут чули в матеріалах і в нашій дискусії, що справи, якими займався пан Піскун, були дещо пов’язані з медіа-простором, з інформацією. Зокрема, ситуація навколо інтернет-видання «Обкомнет», а також арешт видавництва «Такі справи». Ви як людина, яка працює в інформаційному просторі, пане Квіт, як би оцінили, сказати б, майбутнє такої людини. Чи це віщує щось добре в українському не лише інформаційному, а взагалі політичному середовищі? Що Ваші інстинкти Вам підказують?
Сергій Квіт
Щодо «Обкомнет» - це справа недавня, як відомо, і вона відбувалася під час виборів. Я можу сказати, що наш студент Станіслав Шумлянський провів журналістське розслідування і ці матеріали вийшли в багатьох інтернет-виданнях, і це була провокація, по суті, проти «Нашої України, тобто саме таким чином ця справа була повернута. Щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора, я б якось не був налаштований розглядати під мікроскопом цю фігуру. Я схиляюсь до того, що це фігура, по-перше, проміжна. По-друге, після Потебенька, після стилю роботи Потебенька зараз, я думаю, не відбудеться нова стабілізація стилістики генеральної прокуратури, і можливо це навіть на краще. Тобто мені здається, що входження нашої генпрокуратури в нову стабільну ситуацію зараз не відбудеться, і це на краще, тому що кожна тимчасова фігура - все ж таки до того, як увійде в курс справ і візьме в руки всі державні важелі...
Юлія Жмакіна
Здається, пан Піскун якраз у курсі справ щодо медіа!
Сергій Квіт
Усе одно. Це людина нова на цій посаді, і вона довго не затримається, якщо навіть її обійме. Це моя думка.
