Белґрад, 4 липня 2002 – У Белґраді у вівторок і середу перебував голова Парламентської асамблеї Ради Європи Петер Шідер, а в середу – й керівник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Кріс Патен. Із керівниками Югославії, Сербії і Чорногорії вони розмовляли про перебудову югославської федерації та її приєднання до європейських структур.
Урядовці у Белграді і Подґориці марно мріяли про літні відпустки. Не відпочиватимуть ані депутати у парламентах Югославії, Сербії і Чорногорії. До початку осені необхідно ухвалити Конституційну хартію перебудованої держави й відтак провести вибори до її парламенту. Сербію чекають президентські, Чорногорію – президентські та імовірно дострокові парламентські вибори.
Петер Шідер і Кріс Патен попередили президента Югославії Воїслава Коштуніцу та інших урядовців, що час швидко минає та що Європа невмолима, коли йдеться про чітко визначені строки. Голова Парламентської асамблеї Ради Європи вручив белградським керівникам свого роду ультиматум.
Йдеться про заяву, яку мають підписати глава держави, спікери обох парламентських палат та союзний прем’єр-міністр. Вони повинні гарантувати, що Белґрад буде беззастережно співпрацювати з Міжнародним трибуналом у Гаазі і послідовно втілюватиме Дейтонські угоди й резолюцію 1244 Ради Безпеки ООН, яка стосується врегулювання ситуації у Косові. У списку умов є й підписання та ратифікація югославським парламентом Європейської конвенції з прав людини.
Пан Шідер, в свою чергу, пообіцяв, що Югославію буде прийнято в членство ПАРЄ уже на вересневій сесії та що її прийняття буде затверджено на міністерській зустрічі у листопаді.
Міжпарламентська югославсько-сербсько-чорногорська комісія тим часом продовжує опрацьовувати проект Конституційної хартії співдружності Сербії і Чорногорії. Експерти повинні завершити роботу до початку наступного тижня.
Преса повідомляє, що за закритими дверима списи схрещуються, зокрема, щодо повноважень спільних органів співдружності. Каменем спотикання є валюта та прагнення Чорногорії зберегти економічну самостійність.
Проте Європейський Союз і Рада Європи вимагають, згідно з повідомленнями сербських джерел, збереження єдиної держави, а не створення співдружності двох незалежних держав.
Шідер і Патен дипломатично ствердили, що вони лише допомагають учасникам переговорів, не втручаючись у подробиці. Оглядачі припускають, що за дипломатичними фразами слід бачити відвертий тиск.
Президент Чорногорії Міло Дюканович у середу ввечері ствердив, що певні кола у Брюсселі й Белґраді прагнуть змінити угоду про перебудову Югославії. Цю угоду, в якій зазначається, що Сербія і Чорногорія є державами – членами співдружності, Дюканович назвав “останньою лінією оборони чорногорських державних і національних інтересів”.
У зв’язку з цим Кріс Патен перед від’їздом із Белґрада сказав, що Європейський Союз “без будь-якого тиску підтримує проведення Белґрадської угоди”. Він додав, що ЄС у наступному році збільшить допомогу Югославії на третину, а саме – на 255 мільйонів євро. Патен не забув нагадати, що ця допомога обумовлена стабілізацією політичної ситуації в країні та прискоренням економічної перебудови.
Урядовці у Белграді і Подґориці марно мріяли про літні відпустки. Не відпочиватимуть ані депутати у парламентах Югославії, Сербії і Чорногорії. До початку осені необхідно ухвалити Конституційну хартію перебудованої держави й відтак провести вибори до її парламенту. Сербію чекають президентські, Чорногорію – президентські та імовірно дострокові парламентські вибори.
Петер Шідер і Кріс Патен попередили президента Югославії Воїслава Коштуніцу та інших урядовців, що час швидко минає та що Європа невмолима, коли йдеться про чітко визначені строки. Голова Парламентської асамблеї Ради Європи вручив белградським керівникам свого роду ультиматум.
Йдеться про заяву, яку мають підписати глава держави, спікери обох парламентських палат та союзний прем’єр-міністр. Вони повинні гарантувати, що Белґрад буде беззастережно співпрацювати з Міжнародним трибуналом у Гаазі і послідовно втілюватиме Дейтонські угоди й резолюцію 1244 Ради Безпеки ООН, яка стосується врегулювання ситуації у Косові. У списку умов є й підписання та ратифікація югославським парламентом Європейської конвенції з прав людини.
Пан Шідер, в свою чергу, пообіцяв, що Югославію буде прийнято в членство ПАРЄ уже на вересневій сесії та що її прийняття буде затверджено на міністерській зустрічі у листопаді.
Міжпарламентська югославсько-сербсько-чорногорська комісія тим часом продовжує опрацьовувати проект Конституційної хартії співдружності Сербії і Чорногорії. Експерти повинні завершити роботу до початку наступного тижня.
Преса повідомляє, що за закритими дверима списи схрещуються, зокрема, щодо повноважень спільних органів співдружності. Каменем спотикання є валюта та прагнення Чорногорії зберегти економічну самостійність.
Проте Європейський Союз і Рада Європи вимагають, згідно з повідомленнями сербських джерел, збереження єдиної держави, а не створення співдружності двох незалежних держав.
Шідер і Патен дипломатично ствердили, що вони лише допомагають учасникам переговорів, не втручаючись у подробиці. Оглядачі припускають, що за дипломатичними фразами слід бачити відвертий тиск.
Президент Чорногорії Міло Дюканович у середу ввечері ствердив, що певні кола у Брюсселі й Белґраді прагнуть змінити угоду про перебудову Югославії. Цю угоду, в якій зазначається, що Сербія і Чорногорія є державами – членами співдружності, Дюканович назвав “останньою лінією оборони чорногорських державних і національних інтересів”.
У зв’язку з цим Кріс Патен перед від’їздом із Белґрада сказав, що Європейський Союз “без будь-якого тиску підтримує проведення Белґрадської угоди”. Він додав, що ЄС у наступному році збільшить допомогу Югославії на третину, а саме – на 255 мільйонів євро. Патен не забув нагадати, що ця допомога обумовлена стабілізацією політичної ситуації в країні та прискоренням економічної перебудови.
