Доступність посилання

ТОП новини

У Львові розпочалися заходи, пов’язані з перенесенням мощей блаженного священомученика Миколая Чернецького


У Львові розпочалися заходи, пов’язані з перенесенням мощей блаженного священомученика Миколая Чернецького

Львів, 4 липня 2002 – 4 липня подією номер один у Львові безумовно став початок заходів, пов’язаних із перенесенням мощей блаженного священомученика Миколая Чернецького. До цього тисячі людей готувалися довго і ретельно, адже Миколай Чернецький вже віддавна користується особливою шаною серед віруючих Української Греко-Католицької Церкви, чимало з яких уважають його справжнім чудотворцем, що допомагає людям у зціленні фізичних недуг.

Заходи, пов’язані з перенесенням мощей блаженного владики з Личаківського цвинтаря до церкви Святого Йосафата на Замарстинові розпочалися 4 липня і триватимуть аж до 11 липня. Окрім урочистої процесії вулицями Львова, вони включатимуть відправи, богослужіння, цілодобові чування біля мощей віруючих різних єпархій і, нарешті, запечатання вівтаря з мощами та встановлення хреста на місці майбутнього Храму блаженного священомученика Миколая.

Майбутній владика Миколай Чернецький народився 1884 року в бідній селянській родині на колишній Станіславівщині. Гімназійну і духовну освіту отримав завдяки опіці родини місцевого священика. Богослов’я, іноземні мови та філософію вивчав у Римському університеті, після закінчення якого працював професором у Станіславівській семінарії. У 1918 році вступив до щойно заснованого в Україні чернечого ордену Редемптористів, який невдовзі розпочав місіонерську працю на Волині. Миколай Чернецький, на той час уже єпископ, також проводить тут невтомну душпастирську працю для віруючих українського обряду, часто наражаючись на шалений спротив з боку і польської, і російської православної ієрархії.

Документальні свідчення того часу зберегли для нас образ високоінтелектуального та самовідданого служителя Церкви східного типу, глибокого богослова, знавця багатьох мов, літератури, а водночас надзвичайно простої людини, близької до народу навіть способом життя. Останній період перед арештом єпископ Чернецький був викладачем у Львівській Богословській академії, студенти якої називали його «ходячою добротою».

Заарештований трагічного 10 квітня 1945 року разом із усією греко-католицькою ієрархією, 11 наступних років владика провів в ув’язненні – спочатку у львівській та київській тюрмах, потім у сибірських таборах. Зі спогадів очевидців відомо, що інші в’язні, навіть деякі охоронці вже тоді вважали його справжнім святцем.

У 1956 році вкрай виснаженого владику Чернецького звільнили і відпустили до Львова помирати. Проте доля дарувала йому ще 3 роки життя, за які він устиг висвятити в підпіллі понад 10 священиків. Похорон владики у 1959 році, незважаючи на складні часи, вилився у справжню велелюдну процесію.

Серед рясного сонму українських греко-католицьких блаженних, більшість із яких були прославлені на вівтарях Вселенської Церкви під час минулорічного візиту до Львова Папи Івана Павла Другого, блаженний владика Миколай Чернецький займає особливе місце. Навколо його постаті задовго до офіційної прослави, власне, на інтуїтивному рівні народу утворився своєрідний культ. А самого владику, завдяки численним випадкам дивовижних зцілень тяжко хворих людей, називають не інакше як «український Миколай-Чудотворець».

І хоча не відомо достеменно, хто і коли вперше відчув на собі благодатну силу його небесних молитов, проте на даний час існують цілі томи документально зафіксованих описів таких випадків. Серед віруючих побутує віра в цілющу дію навіть землі з могили блаженного владики, яка, до речі, також уважається мощами, щоправда, третьої категорії – тобто такі мощі не мають безпосереднього контакту з автентичними мощами, але походять із місця, де ті перебувають. Саме з цими шануваннями пов’язана неповторна молитовна атмосфера, що панувала на могилі владики.

І все ж церковна влада вирішила перенести мощі з Личакова до церкви святого Йосафата, що належить орденові отців Редемптористів, до якого належав Миколай Чернецький. Це чиниться через необхідність скерування стихійного культу, часто переобтяженого суто зовнішніми проявами, у русло справжнього духовного очищення, – а також задля усунення можливих нездорових проявів та зловживань вірою людей сторонніми особами.

І тепер у храмі, де спочинуть мощі блаженного владики, лунатиме постійна молитва, правитимуться спеціальні богослужіння, в тому числі і молебня та акафіст за оздоровлення недужих. Ці богослужіння у даний час уже проходять апробацію з боку Церкви. До того ж, часточка мощей буде вкладена у статую святого Йосафата і цілий час залишатиметься відкритою та доступною для вшанування.

Такий підхід до справи дасть змогу церкві постійно вивчати і контролювати всі випадки зцілень та інших чудес, які тим чи іншим чином пов’язуватимуться з молитвами до владики Миколая. А ці матеріали, будемо сподіватися, ляжуть колись в основу процесу його канонізації, тобто прослави у лику святих.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG