Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 03:11

Прямий Ефір: Проблема техногенних катастроф в сучасній Україні


Прямий Ефір: Проблема техногенних катастроф в сучасній Україні

Київ, 8 червня 2002 -

Ведучі: Людмила Литовченко та Сергій Грабовський

Гості студії: народний депутат, академік Ігор Юхновський та (телефоном) народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

Сергій Грабовський

Друга тема, на жаль, дуже тісно пов’язана з першою - проблеми техногенних катастроф в Україні. Власне, в Україні сталася найбільша техногенна катастрофа 20-го століття - на Чорнобильській атомній електростанції, коли Україна була ще однією з радянських республік. Ставши незалежною, Україна успадкувала від СРСР безліч проблем, серед яких особливо важлива проблема запобігання загрозі техногенних катастроф. Чому така загроза й далі існує в незалежній, демократичній Україні, що саме впливає на збільшення або зменшення ризику техногенних катастроф? І що треба для того, щоби звести до мінімуму такий ризик? Перш ніж перейти до обговорення цієї теми, пропоную послухати матеріал моєї колеги Надії Степули на цю тему.

Надія Степула

Україну без перебільшення можна вважати зоною ризику. Великим запитальним знаком дивиться в небо “об’єкт Укриття”. Не меншим запитальним знаком стримить уславлений у піснях Дніпрогес. Київське море ховає в собі не тільки затоплені села з цвинтарями та радіоактивний намул, а й загрозу вихлюпнути все це, в одночасся змівши з лиця землі саму столицю країни. Прогнози не втішні. Нові технології присутні лише на 6-7 відсотках підприємств. Якщо оновлення застарілого устаткування не відбудеться, то до 2005-2007 року може зупинитися майже вся промисловість.

Але це – тільки одна зі складових ризику. Щоб окреслити все коло можливих техногенних катастроф, згадаймо класифікацію надзвичайних ситуацій, подану в постанові Кабінету міністрів від 15 липня 1998 року за номером 1099. Є чотири основних види таких ситуацій, і перший з них – техногенного характеру. Сюди відносяться аварії на всіх видах транспорту, пожежі, аварії, пов’язані з викидами радіоактивних або отруйних речовин, із зруйнуванням життєво важливих систем. До інших видів належать катастрофи природного характеру, себто стихії всіх видів, а також – соціально-політичного плану, як терористичні акти, збройні напади. Окремо виділяють катастрофи суто воєнного характеру.

Техногенні катастрофи, як видно з переліку, мало залежать від природи і більше – від самої людини. Власне, андрогенний фактор техногенних катастроф часто є вирішальним. Фахівці в галузі прогнозування й вивчення катастроф вважають, що цілковита байдужість плюс хронічне недофінансування всіх сфер життєдіяльності в Україні можуть призвести до численних масштабних техногенних катастроф. Допомагають “впроваджувати” цей прогноз у життя всі ті, кого скромно йменують “людським фактором”. У дужках зазначу, що саме від цього фактора на 90 відсотків залежать авіакатастрофи, що доведено світовими фахівцями. А без дужок – про сумні українські реалії... Не так давно – ще й року не минуло – із вагонів, які рухались на Алчевський металургійний комбінат, злодії крали брухт, скидаючи його на сусідні колії. Зустрічний товарняк зійшов з рейок, машиніст загинув, сорок вагонів із локомотивом – понищені. І невдовзі неподалік, теж на Луганщині, троє злодіїв, кравши подібний брухт, спровокували зіткнення двох зустрічних поїздів. Таких фактів – безліч.

Розкрадання – не менше зло, ніж байдужість. У погоні за надприбутками новітні “капіталісти” забувають про екологію та елементарну техніку безпеки. Чи не тому тільки за минулий рік сталося три сотні техногенних аварій, пов’язаних із забрудненням води та довкілля. Чи не тому вже в час незалежності в Україні зафіксовані спалахи дизентерії, вірусного гепатиту, невідомих захворювань на Миколаївщині, Чернівеччині, Полтавщині і так далі? Одна тільки з’ява холери, хай видозміненої! – в 1999 році була дзвоном на сполох.

Існують програми передбачення техногенних катастроф. Україні навіть НАТО в цьому допомагає, хоч Україна до НАТО не входить. За два минулі роки майже сто грантів у рамках співпраці Україна-НАТО були виділені під програму “Наука заради миру” – саме на тему запобігання катастроф у невійськових сферах. На випадок потреби рятувальних та гуманітарних операцій знадобиться й воєнно-морське об’єднання Блексіфор, утворене минулого року. Проте ситуації, коли елементарна несплата за електрику може стати причиною техногенної катастрофи – в лютому минулого року саме це стало підставою для оголошення Національною Комісією з електроенергетики надзвичайного стану на вісім днів – оптимізму не додають. Як і перманентні пожежі та обвали на шахтах. Три дні тому держава вже була винна чотири мільйони гривень родинам загиблих раніше шахтарів. За ці три дні знову сталося непоправне.

Відкритим залишається питання, чи тільки Донбас перебуває на грані техногенної катастрофи, чи – майже вся країна?

Людмила Литовченко

Перш ніж продовжити розмову з нашим гостем академіком Юхновським, маємо слухача в ефірі. Добрий вечір, ми вас слухаємо.

Слухач

Добрий вечір, таке питання до пана Юхновського. У Донецьку був створений центр (дві фірми, тендер був) який мав допомогти нам із метаном, викачати метан, а потім добувати вугілля. Там академія наук займалася цим, а тепер нема нічого. Так що, ми не хочемо, чи ми не можемо використати допомогу?

Ігор Юхновський

Мова йде про так зване використання шахтного метану, якого справді в Донбасі є декілька десятків трильйонів кубічних метрів. Зараз під керівництвом академіка Булата в рамках технопарку Вуглемаш, який є в Донецьку, разом з американською компанією ведуться роботи по спорудженню пристроїв - бурильних систем для уловлення метану, а пізніше для його очистки й перетворення. Хоч це питання шахтного питання ще було порушено академіком, директором інституту геології Забігайлом ще в 94-му році, і повна державна програма з цього приводу була, але лише зараз починає впроваджуватися в життя застосування установок для добування шахтного метану.

Сергій Грабовський

Нам тільки що повідомив наш донецький кореспондент, що в Донецьку вимкнули наш ефір. Отже, слухають. Отже, ми сказали щось таке важливе, я думаю, пан Юхновський.

Ігор Юхновський

Я справді вважаю... я дуже уважно слухав Ваших кореспондентів, вони дуже багато говорять на загальні речі, мушу Вам сказати. Але я вважаю, щодо техногенних катастроф, які були в Україні, все-таки виною є, по-перше, нерозумне планування і побудова споруд, а, з іншого боку, брак виробничої патріотичної дисципліни при експлуатації цих споруд. Мені здається, з того, що ви нам повідомили щодо тієї останньої аварії на шахті “Україна”, ( так же само, як і Чорнобильська катастрофа) - це все результат безвідповідального ставлення персоналу відповідних станцій до своїх обов’язків.

Людмила Литовченко

Ось ми говоримо – безвідповідальне ставлення. Ми можемо навести приклад, екологи говорять, що гроші, які виділяються на протиповіневі греблі, ідуть невідомо куди. Але хтось був покараний хоч раз за причини нехлюйства, за злодійство, за непредметне використання цих грошей, які виділяються?

Ігор Юхновський

Найбільша біда полягає в тому, що ця крадіжка обертається грішми для окремих людей, які мають впливи, і тому це все якось так затирається. Що стосується тих повнів – це все пов’язано з неймовірними вирубками лісу, які були і за радянські часи значно більш інтенсивні, ніж зараз, але продовжується, на жаль. . Тому, те, що ми зараз маємо у Закарпатті, - це результат 5- річної безжалісної діяльності з вирубки лісу.

Сергій Грабовський

Тобто, це теж можна зарахувати до техногенних катастроф...

Ігор Юхновський

Так, тобто до рукотворних катастроф.

Сергій Грабовський

Але мені здається, діяльність урядових структур, виконавчої влади в реакції на такі катастрофи і головне, запобігання цим катастрофам, може бути поставлена під знак питання, скажімо м’яко.

Ігор Юхновський

Ви знаєте, я все-таки Вас переб’ю, вибачайте. Існує дві речі: з одного боку, влада, яка має застосувати свою владу, і з іншого боку, капітал, який проникає у владу, і хоче стати все більшим капіталом. Ці дві речі між собою конкурують і в кінці –кінців знищують адміністративну дисципліну.. Не конкурують, а взаємодіють між собою.

Сергій Грабовський

Якраз після катастрофи на шахті “Україна” перший віце-прем’єр Олег Дубина дав доручення завершити ремонт Дніпровської Гідроелектростанції до святкування 70-ття станції у жовтні. Якби не було цього святкування – не треба було ремонтувати, реконструювати і шлюзи, і греблю станції? Мені здається, вже 10 років пишуть про складний стан, в якому знаходиться Дніпрогес.

І ось після тієї катастрофи сьогодні проводить президент нараду з питань роботи атомної енергетики за участю й прем’єра, голови адміністрації, секретаря РНБО і з'ясовується, що всього на 6% профінансовано заходи з підвищення ядерної безпеки. Для ремонтних робіт на атомних станціях заготовлено менше половини необхідних матеріалів та менше третини потрібних коштів. Як це можна прокоментувати?

Ігор Юхновський

Це впирається в проблему плати за електроенергію, а це - у доходи громадян. які є дуже низькими, і низькою є платіжна дисципліна. Це призводить до того, що електростанції не одержують нормальної плати за струм і не можуть вести роботи, які вони мають вести по забезпеченню.

Що стосується ядерної енергетики, після Чорнобильської катастрофи, мені здається, з цього приводу були здійснені великі заходи безпеки з точки зору роботи різноманітних пристроїв, які забезпечують надійність ядерних станцій. А що стосується Дніпрогес, що він мав ремонтуватися через те, що там були тріщини, то це має робитися. І ось буде робитися. Узагалі, ми маємо біду з Дніпровським каскадом гідроелектростанцій. Я вже давно говорю, що це є сьома дурість світу так звана – побудувати таку систему гідроелектростанцій, але це інша розмова.

Людмила Литовченко

Пане Юхновський, дуже коротко, що чекає на Україну й народ у найближчому майбутньому, які ще можуть бути несподіванки, геологи прогнозують найближчими роками сильні землетруси? Чи вони загрожують Україні?

Ігор Юхновський

Щодо землетрусів, думаю, Україна є найбільш спокійна державна в цьому сенсі, ми маємо майже по всій території величезний кристалічний щит, який забезпечує певну сейсмічну безпеку. Можливо в карпатському регіоні ми можемо мати землетруси, але вони в історії ніколи не були сильними там. Єдине, що я вимагаю для того, щоб держава була у безпеці, це дві речі: дисципліну й патріотизм. Ці речі взаємопов’язані, якщо уряд буде дуже патріотичним і буде зберігати дисципліну в середині держави, я думаю, ми дочекаємось того часу, коли в Україні перестануть бути катастрофи як техногенного, так і природного характеру.

Сергій Грабовський

А парламент у цьому плані, що може зробити?

Ігор Юхновський

Ви знаєте, якось так сталося, що за ці роки весь час лаявся парламент за такі якісь провини, але мушу Вам сказати, це була єдина така основа стійкості держави. Парламент свій екзамен склав, тобто парламент відносився дуже чутливо як до потреб народу, так і щодо того, куди треба спрямувати гроші, аби держава могла нормально існувати.

Людмила Литовченко

Дякуємо, передача добігає кінця. До зустрічі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG